Система роботи соціального педагога з девіантними підлітками у навчальному закладі

Актуальність теми дослідження. У шкільний період розвитку дитини формуються найбільш важливі її індивідуально-психічні якості, риси особистості і характеру. Під час навчання у школі спостерігається два процеси розвитку психіки: або відчуження від того соціального середовища школи, у якому живе дитина, або приєднання до нього. Якщо в школі дитина відчуває проблеми у навчанні, дефіцит уваги з боку однолітків, то захисним механізмом в цьому випадку буде виступати відчуження. Проявами такого відчуження можуть бути невротичні реакції, порушення спілкування з ровесниками і педагогами, емоційна нестійкість і холодність, підвищена вразливість, відставання або затримка психічного розвитку, різниі психічні патології.

Характерологічні підліткові реакції, такі як відмова, протест, групування, є, як правило, наслідком емоційно залежних, дисгармонійних сімейних відносин. У разі несформованості системи етичних цінностей підлітка сфера його інтересів починає приймати переважно корисливу, насильну, паразитичну або споживацьку спрямованість. Для таких підлітків характерний інфантилізм, примітивність в думках, переважання розважальних інтересів. Саме такий сценарій розвитку особистості дитини є характерним для сучасного суспільства.

Егоцентрична позиція підлітка з демонстрацією зневажливого ставлення до існуючих норм і прав іншої людини приводить до «негативного лідерства», нав'язування фізично більш слабким одноліткам системи їх «поневолення», браваді кримінальною поведінкою, виправданню своїх дій зовнішніми обставинами, низької відповідальності за свою поведінку.

В умовах навчального закладу соціально-педагогічні порушення виражаються у дефектах шкільного і суспільного виховання, в основі яких лежать статевовікові та індивідуальні особливості розвитку дітей, які приводять до відхилень в ранній соціалізації дитини у період дитинства, з накопиченням негативного досвіду; до стійкої шкільної неуспішності дитини з розривом зв'язків зі школою (педагогічна занедбаність), що веде до несформованості у підлітка пізнавальних мотивів, інтересів і шкільних навичок. Такі діти, як правило, спочатку бувають погано підготовленими до школи, негативно відносяться до домашніх завдань, виражають байдужість до шкільних оцінок, що говорить про їх учбову дезадаптацію.

Зважаючи на те, що сьогодні кількість девіантних і навіть делінквентних поведінкових проявів у підлітковому віці, особливо в умовах шкільного середовища, різко зросла, чому сприяє цілий ряд факторів, однак це не позбавляє батьків, педагогів, соціальних працівників та й кожного з нас обов’язку запобігати або ж коригувати таку поведінку, така ситуація зумовлює актуальність теми дослідження.

Стан розробки досліджуваної проблеми. Проблема виникнення і профілактики девіантної поведінки серед підлітків досить добре розроблена як у світовій, так і у вітчизняній практиці. Особливості розвитку психічної сфери підлітків і прояви у ній девіацій вивчалися такими вченими, як Г.С. Абрамова, Є.М. Бондарчук, Л.І. Бондарчук, В.А. Крутецький, В.С. Лозниця, Р.С. Немов, Г.М. Борисова, І.В. Дубравіна, М.І. Боришевський, Д.І. Фельдштейн,Т.Н. Бостянжиєва, М.І. Веринікіна, Г.Г. Аракелов, Н.М. Жаріков, Е.Ф. Зеєр, Л. Ф. Обухова, Р. В. Овчарова, В. Г. Панок, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєва та ін. Проблемами профілактики і корекції девіантної поведінки підлітків в умовах шкільного середовища займалися Н. М. Ветров, С. І. Григорьєв, Л. Д. Деміна, В. І. Загвязінський, Б.С. Кобзар, Е.І. Петухова, В.А. Татенко, Т.М. Титаренко,   А. А. Реан. Серед українських вчених і педагогів розробці цього напрямку соціальної педагогіки прсвятили свої праці О. С. Тарновська, В. М. Оржеховська,  Н. П. Пихтіна, О. І. Толчініна, Т. О. Саванчук, О. В. Шарапова та ін.

Об’єкт дослідження – девіантна поведінка підлітків як соціально-педагогічна проблема.

Предмет дослідження – система роботи соціального педагога з підлітками, які мають прояви девіантної поведінки, в умовах навчального закладу.

Мета дослідження – розробити та теоретично обгрунтувати програму профілактично-корекційних занять як компонента системи роботи соціального педагога з девіантними підлітками в умовах навчального закладу.

Мета роботи передбачає виконання наступних завдань:

• проаналізувати сутність феномену «девіантна поведінка»;
• дослідити причини і специфічні особливості девіантної поведінки в умовах навчального закладу;
• проаналізувати психологічні аспекти роботи соціального педагога з девіантними підлітками;
• охарактеризувати технології роботи соціального педагога з профілактики девіантної поведінки підлітків в умовах навчального закладу;
• дослідити форми та методи соціально-педагогічної роботи з девіантними підлітками в системі освіти;
• визначити ефективність профілактично-корекційної роботи з підлітками, які мають відхилення в поведінці, в умовах навчального закладу.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що рівень девіантної поведінки підлітків знизиться, якщо у системі роботи соціального педагога з ними ширше використовувати профілактично-корекційні заняття.

Методи дослідження. У роботі нами було використано: теоретичні методи: аналіз синтез, узагальнення, систематизація та класифікація. Для виявлення дітей з порушеннями поведінки були використані емпіричні методи: соціометрія, патохарактерологічний діагностичний опитувальник А. Є. Личко (ПДО), тест виявлення акцентуацій Шмішека, тест Люшера, шкала тривожності Кондаша, бесіда з класним керівником. Корекційні методи грунтувалися на проективних методиках, зокрема методики «карлючки», «солом'яна вежа», «малювання історії», тренінгових: «Країна розуміння», «Наші почуття», «Маленький секрет».

Теоретична база дослідження опирається на результати праць А.Г. Антонової-Турченко, І.Д. Беха, О. І.Бондарчука, якими розроблені основні положення проблеми дослідження девіантної поведінки підлітків, а також принципами роботи з підлітками з відхиленнями у поведінці в умовах навчального закладу, які грунтуються на працях  Є. В Змановської, Л.Г. Коваль, І.А Звєрєвої,  С.Р. Хлєбік та ін.

Теоретичні основи дослідження грунтуються на положеннях, викладених у роботах Л.В. Дзюбко, С.Г. Карпенчук щодо гуманістичних основ корекційного виховання, запобігання проявам девіантної поведінки; на працях, в яких розкриваються особливості розвитку особистості у підлітковому віці Є. П. Авдуєвської, С. А. Баклушинського, І.Г. Денисова, Н. Ю. Максимової, В. М. Оржеховської, Л. Н. Прокопієнко, В. А. Татенко, причин девіантної поведінки підлітків - Ю. А. Клейберга, Л.І. Міщик, З.Г. Білоусової, І. П. Підласого, О. В. Шарапової.

Методологічною основою дослідження є положення про соціальну детермінованість розвитку особистості, визначення сутності особистості як суб’єкта життєтворчості.

Практичне значення дослідження полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати результати дослідження можна у ході розробки шкільної програми для загальноосвітньої школи, а також у роботі шкільного психолога та соціального педагога для допомоги учням у складний період становлення особистості і для запобігання проявам девіацій.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків, загальний обсяг роботи склав 97 сторінок.