Роль опитувальних методів для розвитку методик соціальної роботи

Актуальність теми. Інтерес до використання різноманітних методик у соціальній роботі на сьогодні дуже великий і невипадковий, причому пов’язаний він з тим, що суспільство повертається обличчям до людини, починає цінувати ініціативу, активність, самостійність громадян. Це відбувається не тільки тому, що розвинена особистість несе в собі великий заряд творчої активності та більшу можливість корисної віддачі, але й тому, що відбувається поступове зміцнення гуманістичної позиції особистості, суть якої в тому, що кожна людина, її розвиток, самовизначення та самовідчуття в світі – головна мета суспільства. У зв’язку з цим метою соціально-педагогічної роботи стає виховання розвиненої людини, яка вільно думає, творчо ставиться до життя, що пов’язано із зацікавленістю дорослих в індивідуальному підході до кожної дитини. 

Розвиток опитувальних методик соціальної роботи пов’язаний з необхідністю попередньої кількісної і якісної діагностики соціальних проблем, в чому значну допомоги можуть надати соціологічні методи, зокрема, анкетування, інтерв’ю тощо, тобто, - опитувальні методи роботи. Саме тому важливим є встановлення засад практичного використання цих методів у поєднанні з методами соціальної роботи, адаптації таких методик до окремих соціальних груп, з якими постійно мають справу соціальні працівники. 

Соціальна служба вирішує актуальні завдання сучасної соціально-педагогічної сфери виховання – оновлення змісту і форм навчально-виховного процесу серед окремих груп дітей та молоді, психологічний супровід соціальних інновацій, пошук і робота з соціально незахищеними дітьми, захист психічного здоров’я соціально незахищених верств населення, профілактика протиправної поведінки, насильства над дітьми, підвищення психологічної культури батьків, педагогічних працівників, керівників і персоналу громадських закладів тощо. 

Стан дослідження проблеми. Питаннями використання соціологічних методик у практиці соціальної роботи до останнього часу приділялося досить мало уваги. Загальні питання соціальної роботи і питання функціонування різних соціальних служб частково досліджені в працях таких зарубіжних вчених, як Б. Андерсон, А. Браун, Л. Гібс, М. Доел, Ф. Майєр, П. Павленок, О. Панов, А. Пінкус, М. Пейн, Ш. Рамон, Й. Фішер, Є. І. Холостова, Т. Шанін, С. Шардлоу та ін. 

Значний вклад у розвиток теорії соціальної роботи в Україні внесли: І. Грига, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Коваль, Л. Міщик, І. Мигович, Н. Ничкало, В. Поліщук, В. Полтавець, В. Сидоров та інші. 

Окремі аспекти проблеми використання різних методів соціологічних досліджень у практиці соціальної роботи досліджувались такими вітчизняними вченими, як: В. Андросюк, М. Ануфрієв, О. Бандурка, О. Беца, В. Вакулович, І. Голосніченко, Л. Казміренко, Д. Кобзін, Я. Кондратьєв, В. Кривуша, О. Мартиненко, Н. Матюхіна, А. Москаленко, В. Мєдвєдєв, О. Морозов, Т. Морозова, Г. Радов, В. Синьов, І. Рущенко, С. Сливка, В. Соболєв, А. Стародубцев, В. Щербина, Г. Юхновець, О. Ярмиш та ін. 

Мета дослідження – визначити види і особлтвості опитувальних методів та встановити їх придатність і особливості використання для розвитку методів соціальної роботи. 

Об’єкт дослідження – опитувальні методики і методи, зокрема, анкетування, інтерв’ю, експертної оцінки тощо. 

Предмет дослідження – анкетування як основний вид опитування, застосовний у практиці соціальної роботи. 

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження нами було сформульовано наступні завдання:

1) охарактеризувати використання соціально-діагностичних методів у соціальній роботі;

2) визначити поняття, види і особливості використання анкетування;

3) описати техніку складання анкет і проведення опитувань;

4) визначити особливості конструювання анкети з урахуванням стилю респондента;

5) проаналізувати принципи проведення анкетування у соціальній роботі. 

Гіпотеза дослідження – використання опитувальних методів у практиці соціальної роботи можливе і дає змогу більш об’єктивно підходити до роботи з групами клієнтів, краще оцінювати напрямок майбутеього соціально-педагогічного впливу. 

Методи дослідження. У процесі виконання поставлених у роботі завдань нами використовувалися методи аналізу науково-літературних і періодичних фахових джерел, а також узагальнення і синтезу отриманих даних. 

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 40 сторінок.