Методи соціальної роботи з малозабезпеченими сім’ями

 

1. Методи соціальної роботи з малозабезпеченими сім'ями

2. Форми і методи соціальної роботи з малозабезпеченими людьми похилого віку

Список використаної літератури

 

Малозабезпеченість – це неспроможність особи чи сім'ї з огляду на об'єктивні чинники забезпечити середньомісячний сукупний дохід на рівні прожиткового мінімуму. У законодавстві зустрічається термін “малозабезпечена сім'я”. Такою називають сім'ю, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї – це обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

 

 

На сьогодні одним з важливих напрямків соціальної політики є соціальний захист тих категорій населення, які мають найбільший ризик бідності.

Держава гарантує такій категорії осіб соціальний захист, який забезпечується шляхом надання їм грошової допомоги у розмірі не нижчого від прожиткового мінімуму відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям”.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі – державна соціальна допомога) – це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.

До складу малозабезпеченої сім'ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей, неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги визначає Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250.

Перш за все слід зазначити, що призначають і виплачують соціальну допомогу управління праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.

У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

Відносно порядку звернення та переліку документів, які потрібно подавати для призначення соціальної допомоги слід зазначити, що уповноважений представник сім'ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи як: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; довідку про склад сім'ї; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) ; довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

При цьому, орган праці та соціального захисту населення видає уповноваженому представнику сім'ї повідомлення про прийняття заяви та документів із зазначенням дати прийняття.

Рішення про призначення такої допомоги або про відмову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів.

Щодо терміну на який призначається і виплачується соціальна допомога зазначаємо, що така допомога призначається на шість місяців і виплачується з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім'ї, які документи повинні бути подані додатково.

Що стосується призначення соціальної допомоги на наступний строк, то уповноважений представник сім'ї знову повинен подати заяву і декларацію про доходи та майно до органу праці та соціального захисту населення. Довідка про склад сім'ї поновлюється лише у разі змін у складі сім'ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.

Щодо одиноких осіб, які за результатами медико-соціальної експертизи визнані непрацездатними і не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, крім доходів від особистого селянського господарства), соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел існування за тих же умов, соціальна допомога може бути призначена довічно.

Разом з цим слід зазначити про те, що є випадки коли у призначенні соціальної допомоги може бути відмовлено.

Так, у призначенні соціальної допомоги може бути відмовлено у