ЗМІСТ
Актуальність теми дослідження. Стрес у нашому житті відіграє чи не найпомітніше місце. У наші дні багато говорять про стрес, пов’язаний з адміністративною або диспетчерською роботою, із забрудненням навколишнього середовища, з фізичною напругою, сімейними проблемами чи смертю родича. За останні тисячоліття спосіб життя людини суттєво змінився. Проте основні фізіологічні реакції організму залишилися на тому ж рівні. Тому в наш час людина хворіє і вмирає, в основному, від хвороб, в основі яких лежить неправильний спосіб життя, важкі переживання, глибоке і невідступне почуття незадоволеності, страхи, психічна травматизація. Всі ці чинники призводять до виникнення стресів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість хвороб внаслідок негативної дії стресів за останні 60 років зросла в 25 разів. Наслідки стресів настільки великі та масштабні, що від них почала “страждати” і економіка. Так, наприклад, американські спеціалісти підрахували, що стреси в цілому обходяться економіці США в 150 млрд. доларів на рік. І коли на карту поставлені мільярди, компанії і фірми починають вживати відповідні заходи. Десятки з них запровадили для своїх співробітників курси для подолання стресу.
Зростання інформаційного й емоційного навантаження на керівників виробництва поставило на порядок денний рішення ще однієї важливої проблеми - зменшення негативного впливу на організм людини так званих стресових ситуацій.
Сьогодні слово "стрес" у літературі з проблем управління зустрічається, мабуть, частіше, ніж у медичних виданнях, стресом намагаються пояснити все — від інфаркту керівників до застою у справах корпорації. Заляканий привидом стресу, керівник уже не в змозі вирішити, як справитися зі зростаючим обсягом справ: чи додатково завантажити своїх підлеглих, ризикуючи відбити в них інтерес до роботи і викликати депресію від перевтоми, чи звалити додаткове навантаження на власні плечі.
Стреси існують і будуть існувати завжди. Просто не треба робити з цього слова феномен, не слід вважати, що ми знаходимося під стресом, якщо ситуація не є такою. Звичайно, не слід заперечувати, що стрес є скрізь і в приватному житті, і в кожній професії.
Об'єктом дослідження – є вивчення емоційної сфери працівників медичних установ.
Предметом дослідження – є вивчення стресостійкості у працівників медичного закладу.
Мета курсової роботи – полягає в розкритті поняття стресу та особливості його виникнення, а також стійкості до стресу у працівників медичних закладів.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити завдання певного змісту:
- розглянути теоретичні ознаки розвитку стресу;
- переглянути особливості розвитку стресу у професіях медицини;
- дослідити емоційний стан медичних працівників.
- розкрити та дослідити методи та методики подолання стресу.
Структура курсової роботи складається з 2-х розділів, і 7-ми підпунктів до них, висновку та списку використаних джерел.
- Абрамова Г. С. Практическая психология. — Екатеринбург: Деловая книга, 1998. — 368 с.
- Караванов Г., Коршунова В. Индивидуально-психологические особенностиличности
- врача-хирурга. — Львов: Выща шк., 1974. — 84 с.16
- Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других.— М.: Наука, 1996. — 142 с.
- Блейхер В. М., Крук И. В. Патопсихологическая диагностика. — К.: Здоровья, 1986. — 280 с.
- Богучарова О. І. Здоров’я особистості у психологічній перспективі. — К., 2004.
- Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психологической
- диагностике / Отв. ред. С. Б. Крымский. — К.: Наук. думка, 1989. — 200 с.
- Вітенко І. С. Загальна та медична психологія. — К., 1994.
- Вітенко І. С. Психологічні основи лікувально-профілактичної діяльності та підготовки лікаря загальної практики — сімейного лікаря. — Х.: Золоті сторінки, 2002. — 392 с.
- Криштопа Б. П. Медична допомога і ринок: проблеми менеджменту. — Київ, 1996.
- Лукашевич Н. П., Сингаевская И. В., Бондарчук Е. И. Психология труда. — К., 1997.
- Михайлов Б. В. Синдром “выгорания”, его причины и способы коррекции // Архів психіатрії. — 2001. — № 4. — С. 32.
- Орел В. Е. Феномен “выгорания” в зарубежной психологии: эмпи-рические исследования и перспективы // Псих. журн. — 2001. — Т. 22, № 1. — С. 90—101.
- Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. — К.: Либідь, 1997. — 632 с.
- Практическая психология: Учебник / Под ред. М. К. Тутушкиной. — СПб.: Дидактика Плюс, 1998. — 33 6 с.
- К вопросу о стигматизации в психиатрии / А. С. Сницаренко и др. // Архів психіатрії. — 2001. — № 4. — С. 29.
- Ткачук В. Г., Хапко В. Є. Психофизиология труда. — К., 1999.
- Харди И. Врач, сестра, больной. — Будапешт: Изд-во АН Венгрии, 1988.
- Юрьева Л. Н. Профессиональное выгорание у медицинских работников. — К.: Сфера, 2004. — 272 с.
- Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и психосоматических заболеваний / Я. Е. Бачершов, М. П. Воронцов, П. Т. Петрюк, А. Я. Цыганенко. —Х.: Основы, 1995. — 276 с.17
- Бойко В. В. Синдром эмоционального выгорания в профессиональном общении. — СПб.: Питер, 1999. —105 с.
- Ларенцова Л. И., Максимовский Ю. М., Соколова Е. Д. Синдром “эмоционального выгорания” (burnout) у врачей-стоматологов // Новая стоматология. — 2002. — № 2. — С. 97–99.
- Малишева К.О. Синдром емоційного вигоряння психолога-консультанта: психологічні чинники, профілактика та корекція. — Автореф. ... дис. на здобуття наук. ступ. канд. психол. наук. — К., 2003.
- Маперс Д. Социальная психология. — СПб.: Питер Ком, 1998.
- Психология: Словарь / Под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. — М.: Изд-во полит. лит., 1990. — 496 с.
- Ронгинская Т. И. Синдром выгорания в социальных профессиях // Психолог. журн. — 2002. — Т. 23. — № 3. — С. 85–95.
- Селье Г. Стресс без дистресса. — Рига: Виеда, 1992. — 110 с.
- Форманюк Т. В. Синдром “эмоционального сгорания” как показатель профессиональной дезадаптации учителя // Вопр. психологии, 1994. — № 6. — С. 57–64.
- Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. — СПб.: Питер Ком, 1998. — 608 с.
- Ялом И. Экзистенциальная психотерапия. — М.: Класс, 1999. —576 с.