Консультування подружніх пар з приводу сексуальних проблем

 

Специфіка діяльності

Скарги на пасивність партнера в сексуальних стосунках

Термін «сексуальність». Що це таке

Незадоволеність сексуальними стосунками з партнером

Статеві розлади, що приводять до дисгармонії в стосунках подружніх пар

Сексуальна міфологія у стосунках

Правила сексологічного консультування

Література

 

 

Це досить складна тема як для клієнтів, так і для недосвідчених консультантів. Частина труднощів, із якими зустрічається психолог при консультуванні із сексуальних проблем, зумовлена тим, що більшість людей не мають елементарних знань у галузі психології. Саме в цьому і полягає специфіка діяльності психологів, сексопатологів і сексологів.

Основна причина сексуальних проблем прихована в психічній напрузі, тривожності, внутрішніх конфліктах, оскільки сексуальна сфера людини особливо чутлива до емоційних стресів.

Розповідаючи про сексуальні проблеми, клієнти часто значною мірою спрощують свою ситуацію й описують існуючі труднощі так: «Вона відмовляється», «Він до мене неуважний» або «У мене немає бажання», підкреслюючи їх фізіологічний характер. Головна проблема, яку необхідно вирішити консультанту в цій ситуації, – якомога ретельніше з’ясувати характер цих труднощів, коли вони виникли, як проявляються, існують постійно чи періодично зникають і т. п. Ця інформація дає змогу встановити точний психологічний діагноз – із чим саме пов’язані сексуальні проблеми в стосунках.

Скарги на пасивність партнера в сексуальних стосунках. Часто основна скарга подружжя, особливо чоловіка, полягає в тому, що дружина відмовляється від сексуальних стосунків або поводиться при сексуальних контактах значно пасивніше, ніж раніше. У таких випадках дружина найчастіше прагне пояснити свою пасивність і відмову повсякденними труднощами й проблемами. Але за цим неявно звучать більш серйозні причини відмови: невдоволення чоловіком, скарги на часті скарги і конфлікти з ним, що негативно відображаються на настрої, а отже і на сексуальних бажаннях. У такій ситуації дуже важливою є реакція чоловіка. Консультантові слід якомога ретельніше з’ясувати й проговорити з подружжям міжособистісне підґрунтя існуючих у родині конфліктів. Часто в процесі аналізу дружина сама починає сприймати свою відмову й зміну ставлення до сексу як помсту чоловіку за холодність і неуважність. Допомагаючи дружині сформулювати більш глибокі особисті причини відсутності сексуальних бажань, можна запропонувати їй згадати, чим відрізняється нинішня ситуація в родині від тієї, що була раніше, коли таких проблем не було. Для того, щоб ситуація дійсно змінилася, необхідно допомогти і чоловіку побачити за своїми претензіями до сексуальності дружини своє власне прагнення почувати себе коханим.

Якщо скарги на сексуальні проблеми висловлюються вже на початку першого прийому, то це, швидше за все, свідчить або про їхню фізіологічну природу, або про глибинні особистісні проблеми клієнта, пов’язані із сексуальністю. Корекція в обох випадках – за межами компетенції консультанта. Такого клієнта необхідно направити до інших фахівців.

Але коли в процесі консультування співрозмовники раптом “проговорюються” або, що не так уже рідко трапляється, ставлять під сумнів доцільність роботи консультанта приблизно такими фразами: «Усе це не так важливо. У нас і так було б усе добре, якби налагодилося наше сексуальне життя», то це, швидше за все, говорить про перевагу психологічного чинника в сексуальних ускладненнях. У таких ситуаціях виникнення відхилень найчастіше чітко засвідчують чоловіки й в основному пов’язують з якимись змінами в родині або в стосунках між чоловіком і дружиною.

Терміни “секс” і “сексуальність” часто використовують як синоніми, але їх значення різне. Це важливо знати якщо використовувати дане поняття в своїй професійній роботі. Секс означає механічне здійснення статевого акту. Сексуальність охоплює всю гаму відчуттів – від чуттєвого збудження до переживання інтимності.

Мета сексуальної поведінки, згідно наших культурних норм, є осмислення любовних стосунків, що доставляють насолоду і глибоке розуміння іншої людини. Нормальна сексуальність охоплює широкий спектр статевої поведінки. Інколи навіть важко виявити точну межу між нормальною і ненормальною сексуальністю.

Незадоволеність сексуальними стосунками з партнером. Досить розповсюджена ситуація психологічних відхилень у сексуальній сфері пов’язана з любовним зв’язком одного із членів подружжя, що часто є вже вирішеною проблемою (оскільки сам по собі прихід у консультацію й прагнення вирішити проблему є свідченням бажання подружжя жити разом, намагаючись забути про зраду).

Нерідко новий сексуальний досвід одного з партнерів спричинює значні зміни її (його) вимог до сексуальних стосунків. Особливо часто це спостерігається, коли сексуальні стосунки в шлюбі не приносили партнерам особливого задоволення й не відігравали особливої ролі в стосунках.

Найчастіше в практиці консультування трапляється ситуація, коли дружина (чоловік) знає все про зраду і про те, що сексуальні стосунки з іншими у партнера були привабливими. Звичайно, вона (він) серйозно переживає з цього приводу, вважаючи себе ні на що нездатною (-ним), непривабливою (-им), слабкою (-им) в сексуальному плані й т. п. Але може бути і інакше, коли інший не підозрює про зв'язок партнера і для нього “сексуальні домагання” останнього мають вигляд чогось несподіваного. Треба пам’ятати, що, крім сексуальних проблем, при зрадах, як правило, величезне значення мають різні подружні або особистісні конфлікти, що є основною причиною зради, і цей аспект ситуації в разі потреби слід докладно проаналізувати в процесі консультування.

Статеві розлади, що приводять до дисгармонії в стосунках подружніх пар.

Найбільш поширений розлад у чоловіків – імпотенція чи статеве безсилля, яке проявляється в неможливості досягнути повної ерекції під час статевого акту.

Як тимчасовий розлад, імпотенція зустрічається досить часто. Виникає захворювання в силу органічних чи психологічних факторів. У першому випадку патогенний вплив може виявити використання гормональних препаратів, деякі соматичні захворювання, неврологічні порушення. У другому випадку нерідко виявляється дисгармонія стосунків з дружиною, підвищена тривожність, хронічне почуття провини і сорому.

Інший розлад, який часто зустрічається у чоловіків – дуже рання еякуляція. Причини передчасної еякуляції, як правило, психогенні, частіше всього невирішені сексуальні конфлікти, хоча інколи грає роль сильна втома.

Найбільш поширений розлад жіночої сексуальності – фригідність, або статева холодність, важлива особливість якої – часткова чи повна відсутність сексуального задоволення. Цей розлад не заперечує можливості власне статевих стосунків. Етіологія фригідності частіше всього психогенна, зв’язана з негативними почуттями стосовно сексуального акту. Фригідності можуть бути супутні соматичні розлади, наприклад вагінізм.

У обох статей сексуальний розлад може проявлятися в формі гіперсексуальності. При цьому розладі людину постійно мучать думки і фантазії сексуального характеру. Жіночу гіперсексуальність інколи називають німфоманією, а чоловічу сатириазисом.

Як починати бесіду про сексуальні проблеми? Якщо навіть ці проблеми є основною причиною звернення, подружжя не завжди прямо говорить про них. І консультант не завжди може вільно розмовляти про інтимні стосунки їх життя. Тому вивчення сексуальності клієнта нерідко починаються зі стандартного питання або своєрідної гри консультанта ї клієнта: “Що ви можете розповісти про своє статеве життя? ”, “Все добре”, “Нормально”. Однак консультант не повинен задовольнятися такою поверховою відповіддю, необхідні уточнюючі запитання: “Що означає “добре”? ”, “Що є для вас нормою в статевому житті? ”. Таким способом ми даємо клієнту зрозуміти, що коротка відповідь можлива але недостатня.

Більшість подружніх пар мають своєрідну уяву про те, що являється нормальним і ненормальним у статевому житті, і це розуміння нерідко обумовлено міфами. Багато міфів інтерпретують статевий акт і розподілення ролей у ньому. Ось деякі з них:

чоловік завжди прагне до статевих стосунків, а жінка – ні;

чоловік за природою агресивний, володіє сильною потенцією, а жінка пасивна;

чоловік завжди повинен бути ініціатором статевих стосунків;

двоє партнерів повинні одночасно відчувати оргазм;

у чоловіків завжди повинна бути ерекція і еякуляція;

чоловік не повинен впливати на здатність жінки відчувати оргазм;

статеві стосунки можливі лише у визначений час при наявності відповідних умов;

в сексі існують прийнятні і неприйнятні позиції.

Деякі подружжя керуються сексуальною міфологією і почувають себе нещасними, якщо їх статеве життя не відповідає стереотипним уявленням. Дуже важливо щоб сам консультант не був під впливом всіляких міфів.

Допомога подружжю у звільнені від міфів і стереотипів – дуже важливий аспект консультування при сексуальних проблемах.

Правила сексологічного консультування:

Консультант не повинен бути обтяжений власними сексуальними проблемами.

Консультант повинен уміти вільно і відверто говорити про сексуальні проблеми.

Консультант в деяких випадках повинен першим почати розмову про можливі сексуальні проблеми.

Консультант повинен уміти інтерпретувати сексуальні проблеми, коли клієнт показує їх у замаскованому вигляді.

Консультант повинен бути добре обізнаний у різних питаннях сексуальності людини.

Консультант повинен розуміти межі своїх можливостей. Не слід займатись сексотерапією без спеціальної підготовки.

Консультант повинен знати, в яких випадках направляти клієнта до інших спеціалістів.

Консультант повинен відмовитись від засуджуючих оцінок стосовно сексуальної поведінки і достоїнства клієнта.

 

 

Цимбалюк І. М. : Психологічне консультування та корекція. Модульно-рейтинговий курс: Навчальний посібник. – К: ВД «Професіонал», 2005.

Бодалева А. А., Столина В. В. : Семья в психологической консультации. Опыт и проблемы психологического консультирования. – М., 1989.

Бондарчук О. І. : психологія сім'ї: Курс лекцій. – К. : МАУП, 2001.