ЗМІСТ
Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю осмислення проблем сім’ї, пов'язаних зі зміною соціально-економічних установок і кризових ситуацій у різних сферах життя суспільства, які виникли в ході демократичних реформ. Зростаюча аморальність у країні поставила перед педагогами завдання педагогізації домашнього середовища, у якому розвивається особистість майбутнього школяра, завдання створення єдиного педагогічно доцільного впливу на нього сім’ї і освітньої установи, залучення батьків до цілеспрямованого процесу виховної роботи, яка будується у тісній взаємодії з сім’єю, створюючи при цьому єдине виховне середовище і може гарантувати можливість досягнення легкої і адекватної соціалізації і адаптації дитини. Аналіз і розгляд цих проблем дозволить оптимізувати засоби і форми соціалізації дітей в умовах демократичного відновлення суспільства.
Сучасне суспільство характеризується наявністю динамічних тенденцій, постійною зміною сфер діяльності, ускладненням структур і відповідних форм свідомості і соціальних алгоритмів. Разом з тим воно є перманентним: протиріччя між новими тенденціями соціального розвитку і культурних еталонів, зразками, які фіксують минулий досвід, постійно дестабілізують соціум, вносять перешкоди у його функціонування. Звідси випливають нові вимоги до освіти: зміст, переданий в освітніх системах, повинен підготувати людину до життя і діяльності у нових ситуаціях. Освіта повинна забезпечити підготовку до майбутньої техногенної, інформаційно-обслуговуючої, соціокультурної діяльності, відмінної від минулого, сформувати здатність і можливість реалізувати не просто корисні дії, а насамперед самого себе, свою сутність, бути суб'єктом власного розвитку у контексті сукупної соціальної діяльності.
Джерельна база. Роль сім’ї в успішній соціалізації дітей є предметом уваги у всіх історично сформованих педагогічних системах (Я.А. Каменський, К.Д. Ушинський, П.Ф. Каптєрев та ін.). Різні аспекти соціалізації з врахуванням макро-, мікро- і мезофакторів одержали відбиття у роботах С.А. Рубінштейна, Л.С. Виготського, П.П. Блонського, СТ. Шацького, A.C. Макаренко. Особливості соціалізації дитини з раннього віку залежить від регіональних умов, традицій і звичаїв, що обгрунтовується в останні десятиліття в роботах Г.Н. Волкова, Н.Д. Нікандрова, E.H. Шиянова, P.M. Гранкіної та ін. Як показали їх дослідження, зниження морального клімату в сім’ї і суспільстві приведе до невміння і небажання брати на себе відповідальність уже з дитинства (К.А. Клімова, Н.Е. Михайленко).
Мета дослідження - дослідження впливу сімейного виховання на процес соціалізації і адаптації дітей.
Об'єкт дослідження - процес соціалізації дітей соціалізації і адаптації дітей.
Предмет дослідження - фактори і умови сімейного вихованя у процесі соціалізації і адаптації дітей.
Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження встановлено наступні його завдання:
- проаналізувати літературні джерела з дослідження питання впливу сім’ї на соціально-психологічну адаптацію підлітків;
- вивчити вплив сімейного виховання на процеси соціалізації і адаптації дитини;
- з’ясувати особливості впливу дитячо-батьківських взаємин на формування самосвідомості дітей;
- дослідити дитячо-батьківські стосунки у сім’ї і провести аналіз результатів дослідження;
- розробити корекційну програму для подолання дезадаптованості у дітей у системі дитячо-батьківських взаємин.
Методологія дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань був використаний наступний комплекс методів: аналіз соціологічної, психологічної, педагогічної і науково-методичної літератури з проблеми дослідження, синтез одержаних матеріалів, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду роботи фахівців освітніх установ по співробітництву з сім’ями вихованців; експериментальні - спостереження, бесіда, анкетування і тестування, констатуючий експеримент і якісний імовірносно-статистичний аналіз його результатів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури і додатків.
- Адлер А. Понять пророду человека. - СПб.: Академический проект, 2000. - 256 с.
- Алексеєнко Т. Інтегровані умови сучасного сімейного виховання і коефіцієнт їхньої корисної дії // Педагогіка і психологія. - 2002. - № 1. - С. 53-61.
- Алексеєнко Т. Не ображаймо дітей. Як навчитися розуміти поведінку дитини // Сім’я. - 1997. - № 1. - С. 4-6.
- Алексеєнко Т. У чому сутність гуманних взаємин батьків і дітей // Рідна школа. - 2001. - № 3. - С. 33-36.
- Алексеєнко Т. Ціннісні орієнтації сімейного виховання: Концепція реалізації // Рідна школа. - 1997. - № 10. - С. 69-72.
- Бабич В. Батькам - педагогічні знання // Директор школи. - 2003. - № 1. - С. 7-9.
- Бене Е. Диагностика эмоциональных отношений в семье // Семейная психология и семейная терапия. - 1999. - №2. - С. 14-41.
- Бондарчук О. І. Сім’я як осередок соціалізації дитини // Проблеми соціальної захищеності дітей в ринкових умовах. - К.: АЛД, 1998. - С. 48-56.
- Боришевський М. Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості // Початкова школа. - 1995. - № 4. - С. 4-9.
- Варга А. Я. Роль родительского отношения в стабилизации детской невротической реакции // Вестн. МГУ. - 1985. - № 4. - С. 32-38.
- Головань Н.О. Особливості спілкування і відособлення у першокласників // Психологія: Респ. наук. метод. зб., Вип. 37 – К., 1991. - С.61-68.
- Гонтаровська Н. Особливості системи родинно-сімейного виховання // Директор школи. - 2000. - № 11. - С. 8-9.
- Гребенников И.В. Воспитательный климат семьи. - М.: Знание, 1976. - 40 с.
- Заповіді традиційної сімейної педагогіки // Освіта. - 2003. - № 33. - С. 2-7.
- Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Просвещение, 1986. - 128 с.
- Иванцова А. Изучение особенностей воспитания в семьях // Воспитание школьников. - 2000. - № 11. - С.16-18.
- Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 266 с.
- Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (системний підхід). - К.: Стилос, 2000. - 336 с.
- Косарєва О.І. Вплив дитячо-батьківських взаємин на формування самосвідомості дошкільника / Рівненський державний гуманітарний університет. – 2007. – 13 с.
- Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Генеза. – 1989. - 186 с.
- Кравець В. П. Психолого-педагогічні основи спілкування школярів. – Тернопіль: ПП “Рута”, 1997. – 238 с.
- Кравченко Т. Особливості виховання та соціалізації дитини в сучасній сім’ї // Шкільний світ. - 2003. - № 12. - С. 11-16.
- Леонгард К. Акцентуированные личности : Пер.с нем. - К.: Вища школа, 1981. - 392 с.
- Марковская И. М. Тренинг взаимодействия родителей с детьми. - СПб: Кайрос, 2000. - 150 с.
- Минияров В. М. Психология семейного воспитания. - Воронеж, 2000. - 256 с.
- Петровский А. В. Дети и тактика семейного воспитания. - М.: Знание. 1981. - 295 с.
- Прохоров А., Генин Г. Особенности психологических состояний младших школьников // Вопросы психологии. – 1998. -№ 4. - С. 42-53.
- Развитие личности ребенка / под ред. А. Фонарева. - М.: Прогресс, 1987. - С. 190-211.
- Рева Ю. Сімейний фактор виховання учнів // Завуч. - 2001. - № 28. - С. 5-6.
- Савчук Н., Приходьмо О. Національне виховання в українській сім’ї // Дивослово. - 1995. - № 2. - С. 31-32.
- Сім’я і родинне виховання: концепція // Рідна школа. - 1996. - № 11 - 12. - С. 15-20.
- Сущенко А. Гуманізація навчальних взаємин у всіх ланках шкільної життєдіяльності. – Тернопіль: ПП “Рута”, 2000. – 167 с.
- Толстокорова А. Проблеми сімейного виховання: гендерний аспект // Психолог. - 2003. - 3 10 - 11. - С. 45-48.
- Химич Н. Родинне виховання в сучасних умовах // Рідна школа. - 1999. - № 10. - С. 18-20.
- Чеснокова О. Спілкування та співробітництво учнів на уроці – один з головних принципів формування особистості в системі розвивального навчання. – Харків: ППФ “ТВ”, 2005. – 192 с.
- Эйдемиллер Э. Г. Методы семейной диагностики и психотерапии. - М.: Фолиум, 1996. - 454 с.