Місце зворотного зв’язку у процесі спілкування

Спілкування - це взаємодія двох людей - двох динамічних систем, які у процесі спілкування перетворюються в одну. Необхідним атрибутом спілкування будь-якої живої системи є зворотний зв'язок. Суть процесу психологічного зворотного зв'язку полягає у необхідності суб'єктів виробити єдину знакову систему і єдине розуміння обговорюваних питань під час спілкування. Коли людина одержує інформацію, вона її, насамперед, інтерпретує. Інтерпретація залежить не тільки від самої інформації, але й від індивідуального досвіду сприймаючого, його знань, загального рівня розвитку. Залежно від багатьох причин люди досить по-різному сприймають одне й те саме повідомлення. 

Відсутність психологічних стимулів свідчить про те, що контакт порушений. Психологічний зворотний зв'язок є настільки важливим для людини, яка вступає у спілкування, що його переривання сприймається як покарання на суб'єктивному рівні сприйняття. Педагогічні концепції, які базуються на принципах біхевіоризму, містять у собі уявлення про переривання психологічного зворотного зв'язку як один з найдієвіших заходів впливу на дитину.

Відсутність зворотного зв'язку у процесі спілкування може сама по собі виступати комунікативним бар'єром. Форми прояву зворотного зв'язку в різних системах спілкування досить різноманітні. Зворотний зв'язок може носити форму не тільки слова, але й посмішки, потиску руки, збентеженого погляду, гарного обіду для чоловіка, покарання сина батьком або результату контрольної роботи в класі. Зворотний зв'язок можна розглядати як у широкому змісті (у якості одного з основних принципів функціонування будь-якої складної організаційної системи), так і у вузькому (як необхідний компонент комунікативної взаємодії). 

Успіх у мистецтві спілкування багато в чому визначається вмінням (на рівні навичок) використовувати прийоми формування успішного зворотного зв'язку. Той, хто бере на себе ініціативу у формуванні зворотного зв'язку, стає лідером у комунікативному впливі.