ПЛАН
- Психологія – наука про психіку як єдність свідомого і несвідомого
- Психологія як наука про зовнішньо- і внутрішньопсихічну взаємодію людини зі світом
Психологія - складне й багаторівневе наукове утворення, яке існує у науковій діяльності багатьох шкіл, між якими не завжди наявна згода відносно ключових питань.
Найперше, висхідне, традиційне, найбільш адекватне назві і, зрештою, найпростіше визначення психології формулюється так: Психологія - це вчення про душу. Це найбільш загальне визначення психології є базовим для створення інших визначень, певна частина яких конкретизує його, певна частина - заперечує. Оскільки існування душі не є наочним, таке визначення викликає невдоволення у певних представників сучасної психології, вони вважають, що традиційне визначення не є науковим. У пошуках наукового визначення психології дослідники вибудовують більш складні конструкції, наприклад: психологія - це наука про закономірності функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Це формулювання є більш подібним до наукового, проте має суттєві недоліки. По-перше, воно якесь «обірване»: не зовсім ясно, про чию життєдіяльність іде мова (мабуть, про життєдіяльність організму - але чи належить біологічний організм до предмету психології?). По-друге, якщо досліджується якась особлива форма життєдіяльності, то її особливість слід порівнювати з іншими («не особливими») формами того ж самого, тобто знаходити щось спільне у психічному і непсихічному. По-третє, психіка - це не лише форма життєдіяльності. Це цілий світ, який взаємодіє із тим оточуючим світом, що його вивчають природничі науки, але взаємодіє на засадах власної автономності як світу.
Основою дослідження психічного є уявлення про наявність внутрішніх закономірностей психіки. Специфіка реальності психічного полягає у цілісності сфер свідомого і несвідомого при всій їх автономії і суперечливій єдності. Пізнання взаємозв’язків свідомого і несвідомого психічного – основа основ власне психології як науки. Глибинне пізнання психічного передбачає розкриття функційних особливостей несвідомого й інструментальних аспектів об’єктивування взаємозв’язків між вказаними сферами. Розв’язання заявленої проблеми потребує формування методологічних засад глибинного пізнання психіки.
- Загальна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук, Т. Зелінська, Т. Лисянська. – К.: Просвіта, 2005. – 464 с.
- Загальна психологія: теорія та практикум: навч. посіб. / Н. М. Ільїна, С. О. Мисник. – Суми: Унів. кн., 2011. – 352 с.
- Історія психології: навч.-метод. посіб. / І. Гоян, О. Семак; Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника. – Івано-Франківськ: Плай, 2008. – 186 с.
- Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. – 444 с.
- Мазилов В.А. Психология на пороге XXI столетия: Методологические проблемы. Ярославль: МАПН, 2001. – 112 с.
- Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб., 2002. – 720 с.
- Ткаченко О.М. Принципи і категорії психології. – К. Головне видавництво, 1979. – 126 с.
- Шерозия А. Е. Психика. Сознание, бессознательное: к обобщенной теории психологии / А. Е. Шерозия. – Тбилиси : Мецниереба, 1979. – 171 с.