Прояви соціально-психологічної дезадаптації особистості

Актуальність дослідження. Проблема адаптації людини у зв'язку з розробкою концепції способу життя висувається на сьогоднішньому етапі розвитку науки і суспільства у специфічному аспекті: вважається, що у зв'язку з прискоренням процесів зміни навколишнього для людини природного і соціального середовища вона повинна набути здатності до швидкої адаптації до нових умов. Відзначається, зокрема, що зростаючі темпи і масштаби перетворення навколишнього середовища висувають на одне з перших місць у світовій науці проблему адаптації людини до змінних умов середовища. Науково-технічний прогрес систематично підвищує вимоги до ”адаптаційних” (соматичних і психічних) ресурсів людини.

Часта зміна колективів, наприклад: шкільний клас, дружня компанія, нові колеги по роботі - змушує приділяти все більше уваги процесу соціальної адаптації. Успішне входження в колектив є запорукою успішності учня, якщо мова йде про шкільний клас, підвищеній працездатності, якщо ми говоримо про відносини між колегами. Дружня обстановка в класі часто допомагає підліткові позбутися від ряду комплексів. Ефективна соціальна адаптація являє собою одну з передумов до успішної професійної діяльності.

Дитина як особистість перехідного періоду - це індивід, який значною мірою втратив орієнтири у принципах побудови своїх взаємовідносин з іншими людьми, групою, суспільством. Зазначені негативні тенденції яскраво проявляються у молодшому шкільному віці, який є сам по собі критичним з погляду зміни соціального середовища і життєвих установок, тому однією з нагальних проблем як самого індивіда, так і соціуму є пошук ефективних шляхів подолання соціальної дезадаптації, а відтак і тих чинників, які детермінують виникнення цього феномену.

Викладені вище міркування і зумовлюють актуальність поставленої проблеми дослідження.

Проблема дезадаптації достатньо добре досліджувалась а сучасному етапі розвитку наукового пізнання. Питаннями визначення загальних особливостей адаптаційно-дезадаптаційних процесів займалося багато вчених, зокрема, Александровский Ю.А., Асеєв В.Г., Безруких М.М., Ефимова С.П., Березин Ф.Б., Дерманова І.Б., Зотова О.І., Кряжева І.К., Медведев В.І., Налчаджян А.А., Реан А.А., Яніцький М.С. та ін. Проблема дезадаптації дітей до шкільного життя розглядається у роботах таких авторів, як Вострокнутов Н. В., Гуткіна Н.І., Денисенкова Н.С., Беличева С.А., Коробейніков І.А., Кумаріна Г.Ф., Заваденко Н.Н., Прокопьєв А.А., Тріфонов Б.А., Буторіна Н.Е., Ростовцева Е.Е., Казначеєва Л.Ф., Шиляєва Н.В., Сапоровська М.В., Шмельов А.Г. та ін.

Предмет дослідження - адаптація особистості в цілому, різновиди адаптації і дезадаптації, зв'язок адаптації і соціалізації. 

Об'єкт дослідження – процес вивчення проявів соціально-психологічної дезадаптації у малій групі. 

Мета роботи – теоретичне обгрунтування та емпіричне вивчення проявів соціальної дезадаптації особистості.

Гіпотеза дослідження – полягає у припущенні, що соціально-психологічна дезадаптація особистості може бути підтверджена за рахунок наступних чинників: успішності навчання і переважаючого стилю сімійного виховання.

Для перевірки висунутої гіпотези відповідно до об’єкта, предмета і мети дослідження нами було поставлено ряд завдань:

1) проаналізувати наукові підходи до визначення поняття “адаптованості” і “дезадаптованості”;

2) з’ясувати механізми соціально-психологічної адаптації і дезадаптації;

3) дослідити соціально-психологічні аспекти шкільної дезадаптації першокласників.

База дослідження. Для реалізації завдань дослідження було взято 1 клас ЗОШ № 24 м. Рівне.  Загальна кількість обстежуваних склала 27 чоловік. Вік дітей - 7-8 років. 

Методи дослідження. У дослідженні використовувалися загальнонаукові методи: логічний, аналітичний, системний та ін. Емпіричну базу дослідно-експериментальної роботи складали психодіагностичні та психокорекційні методики, групові та індивідуальні бесіди, включене і невключене спостереження, аналіз продуктів діяльності учнів. У процесі обробки експериментального матеріалу застосовувалися методи математичної статистики та комп'ютерна обробка даних.

Практичне і теоретичне значення дослідження полягає в уточненні поняття “дезадаптація” у різних галузях психологічної науки, у поглибленні психологічних знань про детермінацію дезадаптації у молодшому шкільному віці. Результати дослідження можуть бути використані у психодіагностичній, психопрофілактичній та психокорекційній діяльності практичних психологів загальноосвітньої школи, а також вчителями, методистами у педагогічній практиці.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.