Стан повітря, води, грунту і їх вплив на здоров’я людини

 

Вступ

1. Вплив забруднення водних ресурсів

2. Вплив забруднення ґрунтів

3. Вплив забруднення повітря

Список використаних джерел

 

 

Розвиток науки і техніки є надзвичайно важливою частиною еволюції суспільства тому, що це є елемент взаємозв'язку природи та суспільства, і вони стали основним засобом раціонального використання природних ресурсів. Порушення екологічної рівноваги обертається величезною загрозою для здоров'я людини.

Сумарне нагромадження виробничих відходів при розробці корисних копалин у світовому господарстві в 1, 6 рази перевищує сумарний об'єм добування мінеральних ресурсів. Патологія неепідемічного профілю інтенсивно росте. Збільшується кількість випадків серцево-судинних і онкологічних захворювань, хронічних неспецифічних хвороб органів дихання та інших. Ці захворювання зайняли основне місце серед причин смертності, інвалідності і тимчасової непрацездатності населення.

Крім здатності викликати професійні і неспецифічні захворювання, хімічні агенти при тривалій дії в малих концентраціях можуть викликати несприятливі наслідки як серед нинішнього покоління, так і його потомства.

Негативний вплив факторів навколишнього середовища на організм людини може проявлятись у вигляді запалення, дистрофічних змін, пропасниці, алергічного стану, пухлинного процесу, порушення у розвитку плоду і пошкодження спадкового апарату клітини. Дію антропогенних факторів довкілля на здоров'я і соціально-трудовий потенціал також важко переоцінити. Людство дуже стурбоване тим, що постійно порушується озоновий шар в атмосфері. Шар озону зменшується на 2, 5% В рік, у результаті чого серед людей, що народились і будуть народжуватись в періоді від 1985 року по 2029 рік, буде зареєстровано 8, 3 млн. додаткових випадків раку шкіри. Вони викличуть 168 тисяч додаткових випадків смерті. Ці цифри для людей, які народяться в період від 2030 до 2074 року збільшаться відповідно до 30 млн. і 620 тисяч. Вже тепер, за даними ВООЗ, біли чотирьох відсотків новонароджених відрізняється генетичними дефектами, які ведуть далі до виражених спадкових захворювань. В ДНК ми знаходимо цілий спектр металічних іонів, зокрема, кобальт, залізо, цинк, срібло, свинець, олово, хром, кадмій. Це важливо тому, що метали, в тому числі кобальт, кадмій, хром, е канцерогенами і підвищення їх концентрації тісно пов'язане з виникненням пухлини у чітко визначеному органі.

Діти, які проживають у районах забруднених атмосферними викидами, часто мають низькі масу тіла і рівень фізичного розвитку, функціональні відхилення серцево-судинної і дихальної систем.

Захворюваність хворобами дихання становить у середньому 73, 5% від загальної захворюваності. В Англії у результаті наявності в атмосфері сірчистого газу і оксидів азоту, щорічно понад 30 тис. людей вмирає від бронхіту.

Застосування мінеральних добрив приводить до Інтенсивної евтрофікації з вираженим процесом «цвітіння» води. Специфічними забрудненнями води стали важкі метали – цинк, кадмій, залізо, ртуть, молібден і багато інших. В Клівленді є ріки, отруєні нафтовими відходами настільки, що раз в рік вони самі загораються.

До третини промислових та побутових стічних вод в Україні скидається у водоймища без очистки. Всі в Львівської області, в 216 році зазнали забруднення. Щодоби Львів скидає 40 тис. л3 неочищених стічних вод. Подібна ситуація також у Дрогобичі, Золочеві, Стрию, Самборі.

Достатньо відмітити, то за даними ВООЗ кожне четверте ліжко у лікарнях нашої планети зайняте хворими, які захворіли внаслідок споживання недоброякісної води. Понад 200 мли. людей терплять від недоліку доброякісної питної води.

Найбільшу небезпеку розповсюдження захворювань водним шляхом, якщо вода не обеззаражується, представляють кишкові інфекції, такі як холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія, а також такі захворювання як лептоспіроз, сибірська виразка, туберкульоз.

 

 

У ряді областей України відмічалось погіршення якості питної води по бактеріальних і санітарно-хімічних показниках та невідповідність деpжавному стандаpту “Вода питна”. Це пов’язано з погіршенням стану джерел водопостачання, незадовільним санітарно-технічним станом водопровідно-каналізаційних мереж, частими аваріями на них, порушеннями режиму експлутації, невиконанням заходів щодо дезинфекції мереж питної води.

У 2006 pоці не відповідало гігієнічним нормам і правилам 5, 9% водопроводів централізованого водопостачання, що на 2% більше ніж у 2005 році; 10, 3% комунальних водопроводів (з них 54, 7% через відсутність зон санітарної охорони), що на 1, 8% більше ніж у 2005 році; 6, 4% відомчих водопроводів (в т. ч. 70, 7% через відсутність зон санітарної охорони, 16, 3% не мають знезаражуючої установки і 21, 2% – через відсутність необхідного комплексу очисних споруд), що на 1, 4% менше ніж у 2005 році.

У 2006 році не відповідало нормам деpжавного стандаpту “Вода питна” по санітарно-хімічних показниках в системах централізованого водопостачання 13, 9% досліджуваних проб води, по бактеpіологічних показниках – 9, 2%, на комунальних водопроводах відповідно 11, 6 та 7, 3%, відомчих – 13, 8 та 9, 0%, сільських водопроводах – 18, 2 та 13, 8%. У порівнянні з 2005 р. загальна кількість проб води з відхиленням від стандарту у 2006 р. по санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках зросла. Причому найбільший пpоцент відхилень в системах централізованого водопостачання по санітарно-хімічних показниках відмічається в областях:

Чернігівській (28, 6%), Луганській (28%),

Запорізькій (20, 8%), Київській (20, 7%),

Дніпропетровській (19, 3%), Сумській (18, 2%),

Миколаївській (17, 7%), Одеській (16, 6%),

Автономній Республіці Крим (17, 4%) та м. Севастополі (24, 4%)