Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
5
Мова:
Українська
Напередодні Другої світової війни Рівне не було лідером серед інших міст Волині за розвитком промисловості. Його особливістю була активна торгівельна діяльність, що здійснювалася підприємцями-комерсантами та звичайними жителями.
Найдавнішою формою організації торгівлі у Рівному був базар, який, відповідно до традицій населення, проводився двічі на тиждень. На ньому відбувалися невеликі за обсягами торгівельні операції таких груп товарів, як продукти харчування (з коротким терміном зберігання), продукція ремісників та деякі промислові товари. Щодо цінової політики, то вона була досить різноплановою [1, с. 89].
Важливу роль у торгівельній сфері міста відігравали ярмарки, що проводилися шість разів на рік. Асортимент продукції на ярмарках був значно ширшим, чим на базарах. Починаючи з 1930 року і впродовж цілого десятиліття у нашому місті влаштовувалися так звані «Волинські торги», на які з’їжджалися не лише покупці та продавці з усієї Волині, а й із західних країв Польщі та закордону [1, с. 89].
Варто зазначити, що у передвоєнний період у Рівному працювала велика кількість магазинів та крамниць з досить широким асортиментом товарів.
Найбільше у Рівному було магазинів галантерейних виробів та залізо – скоб’яних крамниць. Наприклад, власники Вусіч, Викрайзер, Шайхет та Золотов щорічно реалізовували крам на 145 тис. крб. кожен (у цінах 1940 року) [2, арк. 2]. Крім них, таку ж продукцію пропонувало ще ряд підприємців – комерсантів. Серед них Бочковський, Борухович, Клемгер, Шпановері, Гальтерим, у власності яких перебувала галантерейна продукція вартістю 27 350 крб., а річний обіг їх становив 1139857, 1 крб [2, арк. 30]. Крім цього, у Рівному налічувалося ще сім залізно-скоб’яних крамниць, в яких вартість продукції була оцінена Радянською владою у 112 118 крб., а річний обіг становив 637853, 8 крб [2, арк. 25, 30]. Дані товари користувалися попитом у споживачів, про що свідчать показники річного обігу даних магазинів.
Не відставали від них і лакофарбові магазини. В місті їх було три і належали вони Брашу, Мендельовичу та Винері, який спеціалізувався лише на продажі фарб. Їх річний обіг складав 135 тис. крб. у Мендельовича та 93 586 крб. у Винері. Звідси, можна зробити висновок, що фарби та лаки були досить дорогим у той час товаром [2, арк. 30].
Мануфактурні магазини Фішера, Маргуліса та Бергера разом пропонували продукцію на 131 тис. крб. Річний обіг лише в крамниці Бергера становив 200 тис. крб., що свідчить про значний попит на дану продукцію [2, арк. 20].
Крім цього, у місті існувало два магазина велосипедів, які належали Гуроку та Рептику, вартість продукції в яких була оцінена у 5 329 крб. та 2 477 крб. з річним обігом 250 тис. крб. і 95 тис. крб. відповідно [2, арк. 30]. Функціонував у Рівному і ювелірний магазин, власником якого був Родін, а річний обіг становив 21 714 крб. Власник магазину санприладдя Фіалков мав річний обіг у 84 тис. крб. [2, арк. 30].
На початку ХХ століття значного поширення в Рівному набула торгівля з реалізації продукції зі складів за зразками, які пропонували агенти торговельних фірм. Наприклад, на той час у місті нараховувалося 18 постійних складів збіжжя та лісу. Вочевидь торгівельний напрямок розвитку нашого міста дістався нам у спадок. Тому не дивно, що і сьогодні у Рівному вирує торгівельне життя.
Нині у нашому місті діє мережа таких супермаркетів як «Наш край», «Фреш», «Сільпо», «Вопак», «Еко-маркет», «Арсен», а також мережа універсамів «Сільпо», мережа магазинів побутової техніки та електроніки «Comfy», «Ельдорадо», «Фокстрот», гіпермаркети «FOZZY» та «Велмарт», що здійснюють не лише роздрібну, а й оптову торгівлю, торгові центри «NOVUS», «Чайка», «Екватор» та інші [3].
У ході розвитку торгівлі і появою нових організаційних форм її здійснення, базар поступово втрачає своє домінантне значення. Проте свої традиції в Рівному, як і по всій Україні зокрема, збереглися. Регулярно проводяться виставки, на яких представлені такі товари як: одяг, взуття, дитячі речі, шкіргалантерея, предмети інтер’єру, продукти харчування, напої, парфумерія, косметика, галантерея тощо. Станом на 2011 рік заплановано 14 виставок, серед яких і збереглися вищезгадані «Волинські торги» [4].
На рис. 1 показана динаміка роздрібної торгівлі у Рівненській області протягом 2005-2009 рр. [5]. Як бачимо, товарооборот зростав до 2008 року, що свідчить про активізацію комерційної діяльності та підвищення купівельної спроможності населення. Але з початком світової фінансової кризи пішов зворотній процес. Показник роздрібного товарообороту почав спадати, що спричинено зменшенням попиту. Не покращилася ситуація і в 2010 році. За період січень-вересень товарооборот становить 1837479, 0 тис. грн. у м. Рівне і 3109660, 7 тис. грн. по області, що значно менше за попередній 2009 рік [5].
Враховуючи вищевикладене, вважаємо за правомірне констатувати, що у Рівному розвивалася і розвивається успішно торгівельна сфера. У міжвоєнний період воно посідало друге місце серед найбільших торгових міст Волині. Такі тенденції збереглися і до нашого часу. Особливо це стосується роздрібної торгівлі, яка представлена численними магазинами, супермаркетами, торговими центрами, універсамами, універмагами та невеликими торговими закладами (кіоски, палатки, торгові лотки).
Список використаних джерел
Прищепа О. Вулицями Рівного: подорож у минуле / О. Прищепа. – Рівне, 2006. – 233 с.
Державний архів Рівненської області /далі – Держархів Рівненської обл. / Ф. 122, оп. 1, спр. 4, 39 арк.
http://www.rcci.rivne.com – сайт Рівненської торгово-промислової палати
http://www.rv.ukrstat.gov.ua/ – Державний комітет статистики України