Кримінально-правова кваліфікація бандитизму

Актуальність теми дослідження. Бандитизм – однин з найбільш небез-печних злочинів проти громадської безпеки. Функціонування в Україні банд, метою існування яких є вчинення озброєних нападів на підприємства, уста-нови, організації чи на окремих осіб, загрожує як громадській безпеці в цілому, так і життю, здоров'ю людей, їх власності, перешкоджає нормальній госпо-дарській діяльності, що створює стан незахищеності суспільства від злочинних посягань. Усе це зумовлює необхідність вжиття з боку держави ефективних заходів, у тому числі й кримінально-правового характеру, спрямованих на протидію бандитизму. 

Стаття 257 Особливої частини Кримінального кодексу України (КК) порівняно з Кримінальним кодексом України 1960 р. текстуальних змін не зазнала. Однак було змінено її місце в системі інститутів Особливої частини нового КК, який відніс цю норму до розділу ІХ Особливої частини “Злочини проти громадської безпеки”, тоді як раніше її місце було в розділі 1.1.“Інші злочині проти держави” глави 1 “Злочини проти держави”. У новому КК суттєво змінився й інститут співучасті у злочині взагалі і правова регламентація організованих форм співучасті у злочині зокрема, що значно вплинуло на вирішення питань кримінальної відповідальності за бандитизм. З урахуванням названих змін перед теорією кримінального права та практикою застосування кримінального законодавства, що встановлює відповідальність за цей злочин, виникли суттєві складнощі, пов’язані з визначенням його об'єкта, поняття й ознак банди, меж кримінальної відповідальності її учасників та осіб, які, не будучи учасниками банди, брали участь у вчинюваних нею нападах, особливостей об'єктивної й суб'єктивної сторін розглядуваного злочину, його суб'єкта, а також зі встановленням і призначенням покарання за бандитизм. Щодо вирішення зазначених питань у науці кримінального права й судовій практиці єдності думок не існує, що значно знижує можливості держави щодо протидії бандитизму.

У літературі проблеми кримінальної відповідальності за бандитизм досліджувалися в роботах В. В. Бедриківського [4], В. В. Коваленка [6], І. М. Копотуна [8], С. А. Кузьміна [11], І. І. Радіонова [14] та ін.

Мета роботи – комплексна кримінально-правова характеристика бандитизму.

Об’єкт дослідження – суспільно-правові відносини у сфері забезпечення кримінально-правової характеристики бандитизму.

Предмет дослідження – аналіз кримінологічних та кримінально-правових підходів до розуміння суті і проявів бандитизму й окремих його аспектів.

Методи дослідження представлені системою загальнонаукових і спеціаль-но-наукових методів, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмета. З врахуванням специфіки теми і мети дослідження застосовувались: історико-правовий, догматичний, логіко-юридичний та системно-структурний методи, метод системного аналізу, структурно-функціональний метод та ін.