Українська регіональна культура

Регіон є предметом досліджень різних наук, в тому числі економіки, соціології, міжнародних відносин, географії, політології, історії, культурології. Незважаючи на відмінності у дефініціях регіону від авторів різних наукових дисциплін, існує одноголосність, що він характеризується як конкретний простір, який можна чітко виділити за певною системою соціальних, економічних, природних і культурних ознак. Отже, регіон прив’язаний до місця; у традиційному вузькому значенні він становить частину державної території, яка відрізняється певними специфічними ознаками.

Науковий інтерес до питань історії, теорії розвитку культури як соціального феномену, регіональних особливостей становлення культури України, відродження забутих сторінок культурного життя регіонів, вивчення їх еволюції значно зростає в дослідженнях останніх років. Актуальність цих питань посилюється у зв’язку з тенденціями і перспективами державного розвитку багатонаціональної культури і мистецтва.

Аналіз опублікованих джерел дає уявлення про дослідження з даної проблеми у вітчизняній та зарубіжній науці, що дозволило досить детально відновити глибокі корені такої специфічної сфери життя суспільства, як регіональна культура. Культуру як форму регіональної самосвідомості аналізувала І. Мурзіна. Серед вітчизняних науковців, що вивчають регіональну типологію культури, слід назвати Н. Миропольську, Е. Бєлкіну, Т. Ярошенко, Я. Верменич. Етнорегіональне буття етносів розглядають в своїх роботах О. Ануфрієв, О. Болдецька, О. Нельга, А. Пономарьов, Т. Рудницька та ін. 

Метою вивчення регіональної культури є її дослідження як структуроутворюючого елемента національної культури на прикладі України, регіон якої представлений широкою палітрою етнонаціональних та конфесійних груп, які тривалий час спільно проживають поруч.