Вплив навколишнього середовища на генофонд популяцій

Сучасний рівень експлуатації природних ресурсів все більшою мірою спричиняє катастрофічні зміни і деградацію навколишнього середовища. Антропогенна трансформація довкілля вже досягла рівня глобальної загрози. Тому дослідження генофонду популяцій, їх здатності до відновлення, розселення та еволюції, набули особливої актуальності. Порушення балансу між цими функціями зумовлює зміну взаємовідношень та стає причиною зниження біорізноманіття екосистем. Генофонд популяцій, їх збереження протягом тривалого часу набуло загальнобіологічного, загальноекологічного змісту. 

Важливим є не тільки вивчення змін структури і функцій природних популяцій, пов’язаних з дією антропогенних чинників, але й оцінка можливості їх спонтанного відновлення у сприятливих умовах. Такі дослідження є вкрай необхідними для з’ясування адаптацій рослин до умов середовища, напрямків мікроеволюції, розв’язання практичних завдань, спрямованих на раціональне використання рослинних ресурсів, моніторингу та охорони генофонду. 

Актуальністьдосліджень генофонду популяцій буде зростати по мірі посилення впливу на природні екосистеми та нерегульованій експлуатації біотичних ресурсів. Важливим аспектом вивчення проблеми життєздатності популяційє й те, що появляється можливість обґрунтувати мінімальні вимоги, які можуть забезпечити довготривале виживання та адаптацію популяцій до нових умов навколишнього середовища. Саме це є найважливішим природоохоронним завданням, розв’язати яке у змозі лише популяційна біологія. Перелік аргументів на підтвердження актуальності досліджень можна розширити, але основним є те, що без врахування критеріїв динаміки генофонду популяцій залежно від факторів середовища важко очікувати позитивного ефекту від глобальних програм збереження біологічного різноманіття, стратегії охорони та раціонального використання рослинних ресурсів.