ЗМІСТ
Приступаючи до вивчення змісту й особливостей методів державного управління, необхідно насамперед визначити, що ж таке управління?. Цей термін став універсальним засобом характеристики визначеного виду діяльності, тобто сукупності дій, які виконуються заради досягнення відповідних суспільно значимих цілей.
У самому широкому понятті управління означає керівництво чимось. У подібному розумінні воно трактується й у наші дні. Однак обмежитись такою констатацією недостатньо. Виникає потреба розкриття змісту цього керівництва, його функціонального значення. Загальнотеоретичні позиції, включаючи кібернетичні, дають достатні підстави для наступних висновків:
Управління є функція організованих систем різної природи (біологічних, технічних, соціальних), що забезпечує їхня цілісність, тобто досягнення задач, що стоять перед ними, збереження їхньої структурипідтримка режиму їхньої діяльності.Термін «державне управління» широко використовується у вітчизняній і закордонній науковій літературі, а також у законодавстві багатьох країн. Більш 70 років він вживався й у нас, створюючи тим самим конституційні підстави для виділення даного виду державної діяльності Конституція України відмовилася від цього терміна. Замість нього вживається новий термін – виконавча влада. Чи означає це, що державне управління надалі не існує чи це чисто термінологічна реформація?
На ці закономірні питання відповідь може бути одна, у відповідності до Конституції України державна влада здійснюється на основі поділу на законодавчу, виконавчу і судову.
Виконавча влада займає особливе місце серед цих трьох гілок, оскільки найближче стикається з вимогами і потребами пересічних громадян шляхом керівництва на місцях.
Органи державного управління можуть впливати на об'єкти і управління шляхом непрямого впливу. Прямий вплив виражає волю відповідного органу – наказ. Непрямий вплив – це створення умов зацікавленості у виконавців, надання їм можливості обрати варіант поведінки тощо.
Застосування методу регулювання означає встановлення загальної політики та принципів щодо її реалізації через державне фінансування, пільги тощо. Керівництво має на меті практичне втілення в життя загальної політики та принципів, здійснення контролю за підпорядкованими об'єктами, розробку напрямів їх діяльності. Систематичний, безпосередній вплив суб'єктів на об'єкти і становить собою метод управління.
Проблема методів державно-управлінської діяльності, або адміністративно-правових методів, лежить в площині їх розумного поєднання із врахуванням суб'єктивних та об'єктивних чинників. Послідовне вирішення цього завдання залежить від темпів роботи з упорядкування всієї системи державного управління відповідно до мети політичного та економічного реформування суспільного життя.
- Авер'янов В. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України. – 1998. – № 7.
- Авер'янов В. Реформування українського адміністративного права: черговий етап // Право України. – 2000. – № 7.
- Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – 2-е вид., виправл. і доп. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2001.
- Адміністративне право України. Підручник. / За ред. проф. Ю. П. Битяка. – Харків, 2000.
- Адміністративне право/учеб. под. ред Василенкова П. Т. - М.: Юрид. лит., 1990.
- Атаманчук Г. В. Управление: социальная ценность и эффективность. - М.: РАТЦ, 1995.
- Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 1999.
- Дяченко О. Визначення суб'єкта адміністративного правопорушення та його загальних ознак окремої проблеми // Право України. – 2001. – № 8.
- Закон України "Про державну службу" / Закони України. Т. 6. - К., 1996.
- Кізіма Н. Особливості застосування конфіскації як одного з видів адміністративних стягнень // Право України. – 2001. – № 4.
- Коваль Л.В. Адміністративне право. - К.: Вентурі, 1996.
- Кодекс України “Про адміністративні правопорушення” // Відомості ВРУ, 2000 р. - № 3.
- Коліушко І. Адміністративна реформа в Україні // Право України. – 1998. – № 2.
- Колпаков В.К. Адміністративне право України. - К.: Юрінком-Інтер. 1999.
- Конституція України. – К., 1996.
- Кримінальний кодекс України: Нормативні акти кримінально-правового значення (станом на 01.01.1997 року). - К.: А.С.К., 1997.
- Кубко Є. Нові наукові погляди в адміністративному процесі // Право України. – 2001. – № 4.
- Миронюк Р. Діяльність органів внутрішніх справ з виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу: порядок та особливості // Право України. – 2001. - № 11.
- Опришко В. Державно-правова реформа в Україні: основні напрямки // Право України. – 1998.
- Перспективи реформування адміністративного права України // Право України. – 1998. – № 9.
- Севрюгин В.Е. Проблемы административного права: Учебное пособие. - Тюмень: ТВШ МВД, 1994.
- Стефанюк В., Голосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії та практики // Право України. – 1999.