Позов у цивільному процесі

Актуальність теми. Демократизація суспільства, економічний розвиток України висунули на перший план права та інтереси громадян. Демократичне суспільство характеризується широким спектром особистих та майнових прав і свобод.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Конституційно закріплене право громадян захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань в цивільному судочинстві у справах позовного проваджен¬ня трансформовано в право на позов. Питання про позов і право на нього є одним з найскладніших у теорії цивіль¬ного процесу. Воно має важливе при¬кладне значення, оскільки від його пра¬вильного вирішення багато в чому зале¬жить ефективність захисту цивільних, трудових та інших прав громадян.

За роки незалежності України роль судів у вирішенні спорів між громадянами значно зросла. Також росте кількість цивільних справ, які розглядаються судами. Значну роль у всій сукупності цивільних прав грає право на пред'явлення позову. Це право допомагає розв'язати багато питань, що виникають із побутових відношень між пересічними громадянами. Право на пред'явлення позову також грає істотну роль у товарно-грошових відношеннях. Погроза застосування даного права дисциплінує контрагентів, стимулює їх до найбільш повного і точного виконання взятих на себе зобов'язань. Переоцінити роль права на пред'явлення позову неможливо. Воно є одним із гарантів охорони прав і законних інтересів як фізичних, так і юридичних осіб, підвищує роль і авторитет органів судової влади в нашому суспільстві, сприяє кваліфікованому й об'єктивному розв'язанню цивільних і господарських справ. Саме тому тема позову у цивільному судочинстві набуває все більшої актуальності і потребує поглибленого її дослідження та детального вивчення.

Слід зазначити, що українськими цивілістами досліджені окремі аспекти впливу ідей римських правознавців на передумови виникнення, сутність і роль позову у цивільному процесі. Із зазначеного питання вагомими є праці О.А. Підопригори, І.С. Перетерського, І.Б.Новицького, Є.О. Харитонова, В.В. Васильченка, В.Д. Онофрейчука та інших. 

Теоретичні аспекти існування та практичні аспекти застосування такого окремого інституту, як позов, в цивільному процесуальному праві викладені у працях С.І.Вільнянського, М.А.Гурвича, А.О.Добровольського, В.П. Грибанова, С.Н.Абрамова, О.С.Іоффе, Н.І Клейн, О.М.Роїної тощо. 

Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі вивчення і аналізу римських та сучасних правових джерел скласти уявлення про розуміння в Стародавньому Римі та сучасній вітчизняній цивілістиці сутності позову, підстав виникнення права на позов, а також дослідити деякі аспекти функціонування інституту позову у країнах зарубіжжя. 

Для досягнення означеної мети були поставлені такі завдання:

1. Дослідити особливості розвитку розуміння поняття позову та підстав його виникнення на різних етапах розвитку римського права.
2. Проаналізувати концептуальні підходи до визначення поняття позову та суті позову в сучасному цивільному праві.
3. Вивчити особливості позову як засобу реалізації права на захист майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів у справах, що виникають по спорах з цивільних, сімейних, трудових, авторських та інших правовідносин. 
4. Розглянути та проаналізувати елементи позову як основні його складові частини. Класифікувати позов, як цивільну категорію, за його видами.
5. Розглянути особливості позовної заяви, як форми звернення до суду з позовною вимогою.
6. Визначити оптимальну систему і структуру підстав виникнення права на пред'явлення позову в сучасному цивільному процесі України.
7. Розглянути деякі особливості позовного провадження у цивільному судочинстві зарубіжних країн.

Об'єктом дослідження є позов як окрема категорія сучасного цивільного процесу.

Предметом дослідження є система підстав виникнення позову та права на позов за Римським правом та сучасним цивільним правом України; сукупність норм вітчизняного цивільного законодавства, що визначають сутність позову; правила та форма використання зазначеного права.

Методи дослідження сформували методологічне підґрунтя роботи, яке складається із сукупності загальнонаукового діалектичного методу та окремих наукових методів: історичний– використаний при аналізі та дослідженні аспектів виникнення позову у Римському праві; метод порівняльно-правового дослідження – використаний при дослідженні та порівнянні елементів позову, виникнення позовного провадження, можливостей зміни позову у сучасному цивільному процесі України та у цивільному судочинстві зарубіжних країн; діалектичний метод використовувався при дослідженні концептуальних положень сучасних вітчизняних цивілістів у процесі теоретичного вчення про позов; структурно-функціональний–при дослідженні функцій позову як основної підстави виникнення провадження по цивільній справі; формально-догматичний–при класифікації, систематизації та співставленні у процесі дослідження історичного та сучасного стану позовних вимог, змісту та форми позовної заяви у чинному цивільному процесуальному законодавстві. 

Дослідження такого цивільно-правового інституту, як позов, має як теоретичне, так і практичне значення. 

Теоретичне значення полягає в тому, що здійснення права на звернення з позовом до суду неможливо без вивчення його теоретичних аспектів, норм правового регулювання, заснованих з урахуванням теоретичних вчень та світового досвіду країн зарубіжжя, чітко визначених у чинному цивільному процесуальному законодавстві. 

Практичне значення позову полягає в тому, що право на позов являє собою сукупність таких реальних можливостей, як можливості своїми діями здійснити право звернутись до компетентних державних або громадських органів з вимогою захисту порушеного або оспорюваного права. Але практична реалізація права на захист не можлива без теоретичного підґрунтя, оскільки саме здійснення захисту оспорюваного або порушеного цивільного права базується насамперед на нормативно визначених правилах, знання і дотримання яких є гарантом успіху в практичній діяльності. 

Структура роботи передбачає вступ, три розідли (у першому досліджено теоретичні основи вчення про позов, історичні аспекти, сучасні концепції, другний присвячений сутності позову у сучасному цивільному судочинстві, третій розділ, висвітлює основні аспекти позову у цивільному судочинстві іноземних держав) висновки і список використаних джерел.