Виховання соціальної відповідальності у дітей старшого дошкільного віку

Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку суспільства, як зазначено у Базовій програмі розвитку дитини «Я у Світі» основним завданням дошкільної освіти є не стільки озброєння дитини системою галузевих знань, скільки підготовка її до життя. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично-умілі, творчі люди з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетом у вихованні найменших громадян нашої країни є ціннісний, морально-соціальний розвиток особистості з перших років її життя.

Дотримання моральних норм є необхідною умовою існування особистості в суспільстві. Люди зрозуміли це ще у давні часи і поступово суспільство виробило ряд норм і правил, дотримання яких вважають обов'язковим. У свою чергу, це передбачає формування певних рис особистості. Стосовно будь-якого виду діяльності, такою рисою є відповідальність. Досвід попередніх поколінь доводить, що виховати у дітей почуття відповідальності з дитинства набагато легше, ніж у більш зрілому віці.

Найбільш актуальним формування відповідальності стає у страшому дошкільному віці, перед вступом дитини до школи. Перед майбутнім першокласником висувається цілий ряд вимог: він повинен виконувати вимоги вчителя, неухильно дотримуватися режиму, підкорятися правилам поведінки. Однак через недостатню довільність і несформованість вольових якостей багато першокласників не можуть підкорити свою поведінку встановленим правилам. Частими є випадки, коли учням важко висидіти цілий урок, і замість того, щоб слухати вчителя, вони починають займатися своїми справами: малювати, гратися. Дитина може покинути клас посеред уроку зі словами: «Мені набридло, я хочу додому». Внаслідок цього з кожним роком вимоги, які пропонуються дошкільним педагогам щодо формування в старших дошкільників відповідальності, зростають. 

Вихователі і батьки нерідко вимагають від дитини старанності і відповідальності, не проявляючи достатньої турботи про формування цих якостей. Завдання педагога повинно полягати в тому, щоб протягом виховання у старшому дошкільному віці навчити її свідомо керувати своєю поведінкою і сформувати у неї необхідні для цієї якості особистості, у тому числі відповідальність. При цьому різні види і методи педагогічного впливу формують цілісну систему організації і розвитку соціальної відповідальності, у якій головне місце посідає вплив педагога-дошкільника. 

Стан дослідження проблеми. Питання формування соціальної відповідаль-ності і шляхів педагогічного впливу з метою її розвитку широко висвітлене у фаховій літературі. Проблеми формування вольових якостей дітей досліджувалися Л. М. Божович [5]., К. Муздибаєвим [14]., Л. Орбан-Лембрик [15] та ін. Дослі-дженню питання формування почуття відповідальності у дітей дошкільного віку присвячені роботи таких авторів як І.Д. Бех [4], Т. Гурлєва [8], М.В. Савчин [17], О. Семенкова [18], Т.С. Фасолько [21, 22], О.І. Шилова [24] та ряду інших.

Об’єкт дослідження – відповідальність як вольова особистісна риса дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження – вплив педагога на формування соціальної відповідальності дітей старшого дошкільного віку у повсякденній роботі дитсадка.

Мета роботи – вивчити механізми впливу на формування соціальної відповідальності дітей дошкільного і дослідити шляхи її корекції.

Відповідно до об’єкта і предмета дослідження нами було визначено наступні його завдання:

• проаналізувати сучасні підходи до поняття відповідальності;
• визначити основні напрямки проблеми формування соціальної відповідальності;
• описати методи і методики вивчення соціальної  відповідальності;
• дослідити рівень сформованості соціальної відповідальності дошкільників та провести аналіз його результатів;
• визначити шляхи педагогічного впливу на корекцію відповідальності.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених у роботі завдань нами викорисовувалися методи аналізу фахової наукової та періодичної літератури, методи спостереження, методики В.Г.Нечаєва, Т.О.Маркова та ін.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.