Поняття, види і порядок укладення господарського договору

Актуальність теми дослідження. Створення гармонійної та ефективної системи господарського законодавства України є одним з найважливіших напрямків розвитку української правової системи в умовах становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки. Оскільки одним з головних завдань господарського законодавства є координація дій суб’єктів господарювання, нормам, що регулюють договірні відносини в сфері господарювання, має належати чільне місце в системі господарського права.

В умовах ринкової економіки господарський договір є основним засобом організації відносин між суб’єктами господарювання та важливим інструментом правової організації господарського життя суспільства в цілому. Господарський договір як гнучкий правовий регулятор дає змогу враховувати специфіку окремого господарського зв’язку та узгоджувати його з типізованими моделями організації господарських зв’язків того чи іншого виду, а також із загальнонормативним режимом правового регулювання.

Необхідність дослідження особливостей господарського договору як правової форми господарських зв’язків між суб’єктами господарювання викликана тим, що в останні роки з розвитком підприємництва, закріпленням у законодавстві принципів недоторканості власності та свободи договору в правознавстві досить поширеною стала думка про те, що господарський договір є різновидом звичайного цивiльно-правового договору, а самий поділ договорів на цивiльно-правовi та господарські є неадекватним сучасним суспільним відносинам. Причинами цього є, зокрема, уява про господарський договір лише як специфічний «атрибут» планово-розподільчої економіки, який є несумісним з ринковими відносинами та принципами свободи підприємницької діяльності, та необгрунтоване ототожнення публічного суспільного інтересу з інтересами тоталітарної держави. Внаслідок цього в Українi існує недооцінка публiчно-правових засад регулювання господарської діяльності, хоча досвід країн з розвинутою економікою свідчить про існування детальної регламентації з боку держави тих господарських правовідносин, які зачіпають інтереси суспільства в цілому. 

Стан дослідження проблеми. Теоретичні проблеми правового регулюван-ня господарських договорiв є предметом тривалої дискусії у господарському та цивільному праві, зокрема, проблеми укладання і розірвання господарських договорів розглядали Т. В. Боднар [9], О. Гришко [12], С. А. Подоляк [21] та ін. Питання суті і складу господарських договорів досліджені О. А. Беляневич [7], В. В. Галунько [11], О. С. Кізловою [14], В. Г. Олюхою [20] та ін. Спеціальні питання правового регулювання господарських договорiв стали предметом дослідження О. А. Беляневич [8], С. Я. Вавженчука [10], А. Костіна [15], В. Мілаша [17] та інших.

Об'єкт дослідження - відносини, які складаються у процесі укладення, виконання, а також невиконання господарських договорів. 

Предмет дослідження - теоретичні та практичні питання правового регулювання договірних відносин у сфері господарювання. 

Мета роботи – дати комплексний теоретичний аналіз поняття госпо-дарського договору, способів його укладення та розірвання, а також зробити висновки i внести пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• уточнити поняття та ознаки господарського договору;
• з’ясувати порядок, загальні та спеціальні умови укладення госпо-дарських договорів;
• проаналізувати порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системно-функціональний метод дослідження. Засто-совано також формально-логiчний та порiвняльно-правовий методи.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 31 аркуш.