Біосинтез органічних кислот

Актуальність теми дослідження. Біотехнологія є однією з найбільш перспективних і прогресуючих галузей науково-технічної і промислової діяльності. З її розвитком пов′язано вирішення ряду важливих соціальних, сировинних, продовольчих і екологічних проблем. Світовий бізнес в біотехнологічній галузі переживає період підвищення інвес-тиційної активності в науковій, освітянській та промисловій сферах, стрімко зростає ринок біотехнологічної продукції медичного, сільськогосподарського та харчового призначення.

Органічні кислоти, зокрема, лимонна, оцтова та ітаконова є одними з основ-них підкислювачів у харчовій промисловості, їх частка становить близько 95% обсягу з всіх вироблених підкислювачів. Особливо широко вони використо-вуються у виробництві консервних продуктів, безалкогольних напоїв тощо.
Розширюється сфера застосування лимонної та ітаконової кислот в технічних цілях - в хімічній, текстильній, шкіряній, металургійній та інших галузях промисловості. Попит на них безперервно зростає, але в колишніх соціалістичних країнах він задовольняється вкрай слабко, тому в даний час організовуються нові виробничі потужності з випуску цих цінних продуктів.
Лимонну, оцтову та ітаконову кислоту виробляють головним чином шляхом мікробного синтезу, який є важливою галуззю біотехнології. Актуальними на сьогодні є питання модифікації існуючих та знаходження нових продуцентів лимонної, оцтової та ітаконової кислот, впровадження сучасних досягнень біотехнології в область біосинтезу органічних кислот.
На сьогодні описані теоретичні і практичні основи мікробного синтезу і механізми регуляції біосинтезу органічних кислот, їх зв’язок із загальною фізіологією мікробних клітин.
У роботах ряду авторів висвітлено багаторічний досвід промислового біосинтезі лимонної, оцтової та ітаконової кислот. Так, загальнотеоретичні аспекти біологічного синтезу органічних кислот представлені у працях А. І. Божкова [4],    У. Е. Вієстура, І. А. Шміте та А. В. Жилевича [7], Л.М Гінодмана [9], В. П. Беже-нара й О. М. Хацевича [12], М.Н. Маненкова і Д.Г. Победенського [15] та інших. Мікробіологічному процесу отриманню власне лимонної кислоти присвя-чені роботи таких вчених, як В.М. Фалес, О.В. Хіврич і А.М. Литвиненко [1], О.А. Васильченко та О.О. П’янкова [6], Л.М. Глазунова і Т.В. Фіногенова [10]. Виробництво оцтової кислоти шляхом біосинтезу розглянуте С.С. Левушем та Ю.В. Кіт [11], Я.В. Ластов’яком у співавторстві з Н.С. Караман, М.С. Полутаренко, Ю.А. Паздерським [20], П.П. Борисовим та М.Д. Пукишем [23]. Проблем біоло-гічного синтезу ітаконової кислоти у своїх роботах торкалися Л.І. Воробйова [8], Р.Я. Каркліньш та A.K. Пробок [13], Є.І. Муратова [16], Л.Л. Товажнянський [22] та ін.
Мета дослідження  - вивчити особливості процесів біологічного синтезу лимонної, оцтової та ітаконової кислот, які є характерними для сучасних промислових процесів.
Об’єкт дослідження – лимонна, оцтова й ітаконова кислоти як продукти біологічного синтезу.
Предмет дослідження – особливості процесів біологічного синтезу лимонної, оцтової та ітаконової кислот.
Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено наступні його завдання:
− проаналізувати способи, процес і методи біологічного синтезу лимонної кислоти, її продуцентів;
− охарактеризувати циркуляційний, глибинний та неперервний комбінований способи біосинтезу оцтової кислоти;
− дослідити продуценти та основні стадії біосинтезу ітаконової кислоти.
Методи дослідження. У процесі виконання поставлених у роботі завдань використовувалися методи аналізу наукової і методичної літератури, синтетичний і дедуктивний методи та метод порівняння.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури, обсяг роботи складає 31 аркуш.