Судовий контроль за діяльністю публічної адміністрації

Актуальність теми дослідження. Проблема судового контролю завжди привертала увагу як науковців, так і юристів-практиків. Нові перспективи щодо реального забезпечення в Україні судового контролю з’являються лише після прийняття Конституції України 1996 р., згідно з якою під нього підпадають усі випадки обмеження державою та її органами конституційних прав людини (ст. 55). У розвиток конституційних положень було внесено низку доповнень у процесуальне законодавство України, що суттєво розширило контрольні функції суду при виконанні судової влади. 

Судовий контроль, як одна з функцій останньої, привертає увагу міжнародного співтовариства. Міжнародні нормативно-правові акти передбачають право кожного на справедливий судовий розгляд його справи і неодмінно підкреслюють такі властивості судів, як незалежність, компетентність і безсторонність при здійсненні правосуддя й судового контролю (ст. 10 Загальної декларації прав людини; ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод; ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права). У цьому сенсі можна вести мову про інтернаціоналізацію стандартів судового контролю. Законодавством України були сприйняті основні міжнародні стандарти в царині захисту прав людини, що зробило актуальнішим теоретичний аналіз проблем, пов’язаних із судовим контролем.

Проте час демократичних реформ, у рамках яких здійснюється в Україні судово-правова реформа, викликає потребу переосмислити в методологічному аспекті зроблене й запровадити оптимальну для нашого суспільства модель судового контролю. Відсутність комплексного наукового дослідження судового контролю як функції судової влади в Україні, заснованого на принципово новому підході до вирішення його організаційних і правових проблем, і служить підставою для обгрунтування актуальності теми курсової роботи.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення і реалізації адміністративного судочиства.

Предмет дослідження - специфіка правовідносин, що виникають, змінюються і припиняються у процесі здійснення судового контролю. 

Мета роботи – комплексний аналіз судового контролю, визначення його місця в системі контрольно-наглядових фунгкцій держави.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дослідження служить сукупність методів і прийомів наукового пізнання: діалектичного, системно-структурного, порівняльно-правового, функціонального аналізу, догматичний аналізу норм чинного законодавства та ін.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 31 сторінку.