Поняття нотаріальної дії та загальні правила її вчинення

 

1. Поняття нотаріальної дії та загальні правила її вчинення

2. Нотаріат у Стародавньому Римі та Греції

3. Витребування відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій

4. Строки вчинення нотаріальних дій

Список використаних джерел

 

 

У чинному нотаріальному законодавстві не дано визначення гоняття нотаріальної дії, хоча цей термін широко використовується. Під нотаріальною дією автор пропонує розуміти посвідчення безспірних прав та фактів, що мають юридичне значення, а також вчинення інших дій, спрямованих на позасудову охорону прав і інтересів осіб, що належать до повноважень нотаріальних органів. Окрім того, нотаріальна дія є окремою дією нотаріуса чи іншої уповноваженої особи, вчинення якої не є підприємницькою діяльністю, не має на меті одержання прибутку та здійснюється в інтересах особи, яка звернулась за її вчиненням.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на такі категорії осіб: державні (у державних нотаріальних конторах та архівах) та приватні нотаріуси; посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів; консульські установи України. Нотаріуси та інші посадові особи вчиняють нотаріальні дії в порядку та з дотриманням правил, встановлених чинним законодавством, а також норм міжнародного права та міждержавних угод. Правила вчинення та реєстрації нотаріальних дій, юридична сила актів є однаковими для державних та приватних нотаріусів. Звичайно, окремі нотаріальні дії різняться сукупністю вимог до їх вчинення, але існують певні загальні правила нотаріального провадження, до яких слід віднести:

місце і строки вчинення нотаріальних дій;

встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії;

перевірка дієздатності громадян та правоздатності юридичних осіб, що беруть участь в угодах, а також перевірка повноважень представників;

підписання нотаріально посвідчуваних документів;

витребування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій;

вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій;

заходи, що вживаються нотаріусами та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії при виявленні порушень закону;

відмова у вчинення нотаріальних дій;

оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні;

нотаріальне діловодство;

оплата нотаріальних дій.

Вчинена нотаріальна дія є безспірним фактом, що не потребує додаткового доказу в суді, інших органах державної влади та місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, якщо рішенням суду, що вступило в законну силу, не було встановлено іншого.

За загальним правилом нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи у при­міщенні виконкому місцевої ради. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитись у зазначене приміщення, а також коли цього потребують особливості посвідчування угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеними приміщеннями.

Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням державної нотаріальної контори чи поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі нота­ріальних дій вказується місце вчинення нотаріальної дії (вдома, у лікарні, на підприємстві, в установі, організації та ін.) і зазначається адреса й причини, з яких нотаріальну дію було вчинено поза зазна­ченими приміщeннями.

Основні правила вчинення нотаріальних дій визначають місце і строки їх вчинення; підстави відкладення та зупинення нотаріального провадження; відшкодування видатків, пов'язаних з вчиненням нотаріальних дій; встановлення особи, перевірку документів і дієздатності, порядок підпису документів; реєстрацію нотаріальних дій; підстави для відмови в їх здійсненні, оскарження дій нотаріуса. Ці правила регулюються Законом «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Інструкція) і іншими актами законодавства.

Місце вчинення нотаріальних дій. Згідно з ч. І ст. 41 Закону нотаріальні дії можуть вчинюватися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою місцевих органів виконавчої влади на всій території України.

Окремі види нотаріальних дій, прямо передбачені актами законодавства (статті 9, 36, 55, 60, 65, 66, 70-73, 85, 93 і 103 Закону), повинні бути вчинені в певному нотаріальному органі.

Так, посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться нотаріусом за місцем розташування вказаного майна (ст. 55 Закону).

Заходи до охорони спадкового майна застосовуються державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини (ст. 60 Закону). Про припинення охорони спадкового майна державний нотаріус за місцем відкриття спадщини попередньо повідомляє спадкоємців, а в разі переходу майна за правом спадкування до держави – відповідні фінансові органи (ст. 65 Закону).

Свідоцтво про право на спадщину на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, видається державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини (ст. 66 Закону).

Свідоцтво про право власності на жилий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну ділянку та інше нерухоме майно, що становить частку в спільному майні подружжя, видається нотаріусом за місцем знаходження цього майна (ст. 70 Закону).

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини (ст. 71 Закону).

Свідоцтво про придбання жилого будинку з публічних торгів видається нотаріусом за місцезнаходженням будинку (ст. 72 Закону).