Формування математичних уявлень у дітей підготовчої до школи групи

Протягом навчання у підготовчій до школи групі дитячого садка діти повинні засвоїти широке коло взаємозалежних знань про множину і число, форму і величину, навчитися орієнтуватися в просторі і у часі. Проблеми першокласників пов'язані, як правило, з необхідністю засвоювати абстрактні знання, переходити від дій з конкретними предметами, їх образами до дій з числами та іншими абстрактними поняттями. Такий перехід вимагає розвиненої розумової діяльності дитини, тому в підготовчій до школи групі особливу увагу приділяють розвитку у дітей вміння орієнтуватися у прихованих істотних математичних зв'язках, відносинах, залежностях: «дорівнює», «більше», «менше», «ціле і частина», залежностях між величинами, залежності результату вимірювання від величини міри та ін.

Діти опановують способами встановлення різних математичних зв'язків, відносин, наприклад способом встановлення відповідності між елементами множин (практичного порівняння елементів множин, використання прийомів накладання для з'ясування відносин величин). Вони починають розуміти, що найбільш точними способами встановлення кількісних відносин є рахунок предметів і вимірювання величин. Навички рахунку і вимірювання стають у них досить міцними і усвідомленими.

Здібності до рахунку і вимірювання дозволяють підняти наочно-образне мислення дошкільників на новий рівень і створюють передумови для розвитку розумової діяльності в цілому. Діти привчаються рахувати подумки, у них розвиваються окомір, швидкість реакції на форму. Не менш важливим є розвиток розумових здібностей, самостійності мислення, розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, здатності до абстрагування і узагальнення, просторової уяви. У дітей повинен бути вихований стійкий інтерес до математичних знань, вміння користуватися ними і прагнення самостійно їх здобувати.

Робота з розвитку математичних уявлень в основному здійснюється на заняттях. У підготовчій до школи групі по математиці проводяться 2 заняття в тиждень, протягом року - 72 заняття. Тривалість занять: першого - 30-35 хв, другого - 20-25 хв. Структура кожного заняття визначається його змістом: присвячується воно вивченню нового, повторенню і закріпленню пройденого чи перевірці засвоєння знань дітьми.

Перше заняття по новій темі майже цілком присвячується роботі над новим матеріалом. Знайомство з ним організують, коли діти найбільш працездатні, тобто на 3-5-й хв. від початку заняття, і закінчують на 15-18-й хв. Повторенню пройденого приділяють 3-4 хв. на початку і 4-8 хв. наприкінці заняття, оскільки вивчення нового стомлює дітей, а включення повторного матеріалу дає їм певну розрядку, тому там, де це можливо, корисно повторювати пройдений матеріал по ходу роботи над новим, важливо ввести нові знання в систему раніше засвоєних. На другому і третьому заняттях по даній темі вивченню нового відводять приблизно 50% часу, а в другій частині заняття повторюють (або продовжують вивчати) безпосередньо попередній матеріал, у третій частині повторюють те, що діти вже засвоїли.

Проводячи заняття, важливо органічно пов'язати його окремі частини, забезпечити правильний розподіл розумового навантаження, чергування видів і форм організації навчальної діяльності.