Дидактичні ігри та вправи з розвитку мовлення дітей

Формування особистості людини значною мірою залежить від педагогічного впливу, від того, наскільки рано його починають здійснювати. З огляду на це дитячі садки (з ясельними і дошкільними групами) включені в систему неперервної народної освіти як найважливіша з її ланок, яка служить фундаментом для початкової, середньої і вищої школи.

Дитячий садок має на меті всебічний розвиток дітей - фізичне, розумове, моральне і естетичне виховання, які здійснюються у процесі навчання мовлення. Зміст навчання мови дітей раннього і дошкільного віку у яслах і дитячому садку, організація роботи і основні методи навчання визначені Програмою виховання та навчання дітей в дошкільному віці “Українське дошкілля” і Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні.

Змістом мови, засвоюваної дитиною раннього і дошкільного віку, як відомо, є відбита у її свідомості, сприйнятаа її органами відчуття навколишня дійсність: сама дитина, частини її тіла, близькі люди, кімната, де вона живе, внутрішнє приміщення дитячого садка, де вона виховується, двір, парк, найближчі вулиці, місто; процеси праці людей, природа - нежива і жива. У структуру мови старших дошкільників включаються вже етичні поняття, пов'язані з поняттям обов’язку людини відносно навколишніх людей, природи, явища громадського життя, свята. Тому Програма виховання та навчання дітей в дошкільному віці “Українське дошкілля” поєднує роботу з розвитку мови з роботою з ознайомлення дітей з навколишнім, а також з художньою літературою і визначає форми цієї роботи. В Програмою названо дві основні форми навчання мови: перша - робота з розвитку мови дітей у вільному спілкуванні їх з вихователем, зі всіма іншими працівниками дитячого садка, у спілкуванні дітей один з одним; друга - спеціальні заняття з розвитку мовлення.

Вільне мовне спілкування дитини в дитячому садку відбувається:

• у побуті (ранковий, вечірній туалет, прийом їжі і т. д.);
• під час прогулянок;
• у процесі ігор;
• при ознайомленні з навколишнім (громадським життям і природою у всі часи року)
• у процесі праці (господарсько-побутової, ручної, праці на природі);
• під час свят і розваг;
• під час немовних спеціальних занять з формуванню елементарних математичних уявлень, малювання, ліплення, конструювання, фізкультурних і музичних занять.

Спеціальні заняття з розвитку мовлення вводяться на третьому році життя дитини, щоб зробити її більш здібною до засвоєння мови у вільному спілкуванні, у якості як засобу спілкування і пізнання, так і засобу регулювання власної поведінки. На заняттях дитина вчиться співвідносити свої мовні дії зі зразком вихователя і з його словами (що робити? як робити?), вчиться виконувати навчальні дії разом з іншими дітьми: разом слухати пояснення, розповідь, музику, разом дивитися картинки, фільми; вчиться розмовляти, брати участь у дидактичній грі, разом співати; вона звикає зосереджувати увагу на певному об'єкті, стримуватися, говорити по черзі. На заняттях діти одержують нові знання (разом з новими словами і граматичними формами, які позначають відносини між явищами дійсності), привчаються виконувати навчальну роботу відповідно до даних словесних вказівок; вчаться оцінювати свою роботу. На заняттях дітей привчають бути дисциплінованими. 

На заняттях з ознайомлення з навколишнім і з природою спостережувані дітьми предмети і явища, їх дії, ознаки, відносини становлять об'єкти «вивчення», а мова вихователя, батьків, які називають те, що діти бачать, є єдиним джерелом збагачення їх лексики, своєрідним стимулятором розвитку діалогічної і монологічної мови. На заняттях з ознайомлення з художньою літературою основним джерелом збагачення мови дітей стає текст художнього твору, який вихователь читає або розповідає дітям, а додатковим джерелом залишається мова самого вихователя, який коментує текст.

Однак переважаючою формою розвитку мовленнєвої компетенції дітей дошкільного віку залишається ігрова діяльність, яка формує навички всіх видів спілкування: монологічного, діалогічного, міжособистісного тощо.