Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
Зміст
Вступ
Розділ І. Ринок праці в економічній системі
1.1 Поняття ринку праці, його структура, типи і функції
1.2 Попит, пропозиція та рівновага на ринку праці
1.3 Безробіття на ринку праці, його основні форми, причини та соціально-економічні наслідки
Розділ ІІ. Державне регулювання зайнятості в розвинених країнах світу
2.1 Державна політика зайнятості в країнах з соціально-орієнтованою моделлю ринку
2.2 Регулювання зайнятості в країнах з ліберальною моделлю ринку
Розділ ІІІ. Проблеми сучасного ринку праці в Україні
3.1 Особливості формування ринку праці в Україні в період переходу до ринку в 90-х роках
3.2 Державна політика зайнятості в Україні та соціальний захист безробітних
3.3 Шляхи вирішення проблеми безробіття в Украіні в умовах сучасної економічної кризи
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми: Найважливішим критерієм соціальної орієнтованості економіки є відношення до зайнятості в державі на всіх рівнях. Зайнятість одвічно спрямована на людину, її інтереси і потреби у трудовій сфері. Державне регулювання зайнятості є частиною активної соціально-економічної політики держави. Соціальний захист населення від безробіття здійснюється державною службою зайнятості в умовах поліпшення ситуації на ринку праці, що характеризується підвищенням рівня зайнятості населення і зниженням рівня безробіття.
Законодавством передбачено, що держава гарантує всім громадянам, незалежно від походження, соціального, майнового стану тощо, рівні можливості щодо вибору виду діяльності з урахуванням потреб особистих інтересів та суспільних потреб, забезпечення ефективної зайнятості через запобігання безробіттю, координацію діяльності у сфері зайнятості з іншими соціально-економічними напрямками через відповідні програми й державні органи.
Державною службою зайнятості – виконавчою дирекцією Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття – з метою якнайшвидшого повернення незайнятих та безробітних громадян до професійної діяльності, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці, підвищення мотивації до праці надається комплекс соціальних послуг і матеріальне забезпечення у випадку безробіття згідно з законом України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» у рамках здійснення заходів Державної програми зайнятості населення. Крім цього єдина технологія обслуговування населення (ЄТОНН) передбачає активізацію власних зусиль безробітного в пошуках роботи, підвищення його персональної відповідальності за соціальне становище.
Метою курсової роботи є аналіз стану ринку праці в країні, виявлення основних тенденцій проблеми зайнятості та шляхів її вирішення.
Об’єктом дослідження виступає ринок праці.
Предмет дослідження: визначення ефективних форм і методів процесу щодо вирішення проблеми зайнятості в економіці країни.
Завдання:
Відшукати літературу для виконання курсової роботи;
проаналізувати формування національного ринку праці;
виявити основи державного регулювання ринку праці;
розглянути принципи державної політики регулювання зайнятості населення;
розкрити методи стимулювання зайнятості населення;
охарактеризувати концепцію змішаного регулювання зайнятості населення;
проаналізувати перспективи розвитку ринку праці України в умовах світової глобальної економіки;
підвести підсумок і зробити висновки.
РОЗДІЛ І. РИНОК ПРАЦІ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ
1.1 Поняття ринку праці, його структура, типи і функції
Ринок праці (робочої сили) – це система суспільних відносин, пов’язаних із купівлею і продажем товару “робоча сила”. Крім цього, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу, його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками. Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару “робоча сила”, а й сферу виробництва, де найманий працівник працює.
Суб’єктами ринку праці є роботодавці і наймані робітники. Роботодавці – це ті, хто володіє засобами виробництва, ними можуть бути: окремі особи, підприємства, держава. Роботодавець наймає робітників на певних умовах з метою одержання додаткової вартості. Робітник в умовах ринкових відносин вільно йде у найм і продає свою робочу силу з метою отримати дохід у грошовій або іншій формі з тим, щоб задовольнити особисті потреби. Таким чином, ринок праці являє собою взаємовідносини між роботодавцями і найманими працівниками на підставі договору або контракту щодо купівлі-продажу спеціального товару “робоча сила”.
Необхідними умовами ефективного функціонування ринку праці є:
організація єдиної, замкненої на території країни й ефективно діючої системи бірж праці;
широкомасштабна система професійної орієнтації, професійного навчання, підвищення кваліфікації і перепідготовки;
наявність у територіальних органів виконавчої влади необхідних фінансових і матеріальних коштів, достатніх для організації ефективної роботи системи працевлаштування; соціальна підтримка громадян, включаючи безробітних і членів сімей, які перебувають на їхньому утриманні.
Елементами ринку праці є: товар (який він пропонує), попит, пропозиція та ціна. Основна частина вчених-економістів схильні до думки, що товаром на ринку праці є індивідуальна робоча сила (сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виробництва товарів і послуг). Отже, робоча сила є об’єктом купівлі-продажу. Купівля товару (робоча сила) називається найманням на роботу.
1.2 Попит, пропозиція та рівновага на ринку праці
На ринках факторів виробництва, як і на ринках благ, рівновага встановлюється внаслідок взаємодії попиту і пропозиції в умовах різних ринкових структур. Візьмемо як приклад ринок праці.
Розглянемо досконалу конкуренцію. Якщо