Гармонізація мовленнєво-особистісного розвитку дошкільників через сприймання літературних творів та власної образотворчої діяльності

 

На сучасному етапі суспільного розвитку особливого значення набуває проблема формування особистості з високим рівнем духовності й культури, здатної вільно й відповідально визначати свою позицію серед інших, гнучко реагувати на зміни в навколишній дійсності, конструктивно на неї впливати. Оскільки саме дошкільний вік є періодом первісного становлення особистості, закладання базису її культури, формування вміння виражати мовленнєвими конструктами свої життєві враження й ціннісне ставлення до оточуючого світу та власного «Я», особливої значущості набуває вивчення витоків цих процесів в ранньому онтогенезі. Важливою особливістю компетентнісної парадигми дошкільної освіти є зміщення акцентів із дорослого як носія вимог, приписувача дій і авторитетного експерта стосовно дитини як активного суб'єкта життєдіяльності.

Особистісне самовираження є процесом розгортання дошкільником своєї активної життєдіяльності, індивідуальної форми свого соціального буття. На зміст і динаміку цього процесу суттєво впливають віково-статеві особливості та стиль спілкування суб'єктів взаємодії в системі «дитина-дорослий». Остання слугує моделлю для мовленнєвого самовираження дошкільника, становлення його в якості мовленнєвої особистості.

Водночас процесу формування мовленнєвого спілкування, вмінню адекватно й доречно користуватися мовою не приділяється належної уваги. Наслідком цього є несвідоме ставлення дошкільників до мовленнєвого висловлювання, невміння аналізувати процес мовленнєвої діяльності, нездатність свідомо користуватися мовою як засобом спілкування.

Під гармонізацією мовленнєвого і особистісного розвитку розуміють формування вміння дошкільників за допомогою мовленнєвих засобів та форм заявити про себе; виразити свої думки, почуття, бажання, ставлення; оцінити ставлення до себе та інших; проявити індивідуальність, творчу активність, інтонаційну виразність.

Для дитини мовлення виступає одним із основних засобів пізнання довкілля. Саме завдяки мовленню здійснюється процес осмислення наочних образів (подій, картин). У цьому випадку мовлення виступає засобом інтерпретації чуттєвого досвіду дитини. Реалії сьогодення ставлять перед дитиною більш складні завдання, які потребують високого рівня сформованості вмінь і навичок, у тому числі і мовленнєвих. Саме тому постає необхідність гармонізації особистісного розвитку дошкільників з їх мовленнєвим розвитком, чому ефективно сприяє поєднання їх власної образотворчої діяльності зі сприйманням літературних творів.

Базою, яка гармонізує образотворчу і мовленнєву діяльність, є художній образ, який діти сприймають у процесі ознайомлення з творами мистецтва, і творчо відтворюють у різних видах продуктивної діяльності.

З цього приводу А. Богуш та Н. Гавриш визначено спільні риси образотворчої і мовленнєвої діяльності, що дає можливість їх взаємопроникнення (інтеракції), поєднання в єдине образотворення з метою не тільки ефективного впливу на емоційну сферу дитини, й розкріпачення її фантазії та уяви у творенні власних образів, а й забезпечення як процесу, так і результатів праці мовленнєвим супроводом. Отже, автори виокремили такий самостійний вид діяльності, як образотворчо-мовленнєва діяльність. За словами вчених, це такий вид художньо-мовленнєвої діяльності, в якій мовленнєві д ії підпорядковуються меті й змісту образотворчої діяльності дитини для її збагачення, спрямування, стимулювання й коментарю. Дослідники зазначають, що образи, створенні зображувальними засобами (лінія, колір, форма, композиція), стають цілісними, більш яскравими, якщо супроводжуються мовленням дитини. Те, чого не має в дитячому малюнку (аплікації, ліпленні тощо), заміщується й доповнюється, «домальовується» словесно за допомогою мовлення.

Стан гармонізації у дошкільників мовленнєвого і особистісного розвитку характеризується когнітивним (знання норм і вимог до культури мовленнєвого самовираження, усвідомлення наслідків соціально неприйнятних форм), емоційно-ціннісним (наділення різних моделей мовленнєвого самовираження відповідними значеннями й особистісними смислами), поведінковим (стабільність прояву у спілкуванні з іншими соціально схвалюваних і прийнятних форм мовленнєвого самовираження) компонентами.

Критеріями гармонізації є наступні:

1) когнітивно-збагачувальний критерій з показниками:

обізнаність дітей з різними видами мистецтва;

обізнаність дітей зі матеріалом для образотворчої діяльності;

2) комунікативно-відтворювальний критерій з показниками:

вміння пояснити процес виконання майбутньої образотворчої діяльності;

вміння складати зв’язну розповідь за змістом свого малюнка чи виробу (опис, розповідь) ;

вміння використовувати у зв’язній розповіді образні вирази, прислів’я;

3) креативно-продуктивний критерій з показниками:

вміння планувати й пояснювати майбутню образотворчу діяльність за власним задумом;

вміння складати творчі розповіді у зв’язку зі своїм малюнком;

вміння використовувати знайомі художні тексти у творчих розповідях за своїми малюнками (виробами) ;

4) оцінно-рефлексивний критерій з показниками:

вміння аналізувати оцінювати результати своєї роботи з використанням відповідної лексики;

вміння аналізувати та оцінювати роботи своїх однолітків з використанням відповідної лексики;

вміння обґрунтовувати свої оцінні судження.

У своїй роботі з гармонізації мовленнєвого розвитку дошкільників я використовую індивідуальні бесіди з дошкільниками, спостереження за їхньою мовленнєвою діяльністю в різних сферах життєдіяльності, опитування батьків, і, насамперед, роботу з літературними творами і художню діяльність.

Якщо образотворча діяльність має пізнавальне, виховне й розвивальне значення, завдяки розмаїттю наочних засобів і практичних дій, то усі предмети, які створюються дитиною у процесі продуктивної образотворчої діяльності, є, у свою чергу, наочним підґрунтям для мовленнєвих вправ. Складена дитиною на основі власноруч створених предметів казка набуває додаткових можливостей вираження в ілюструванні її змісту. Важливе і те, що у продуктивній діяльності дитина опирається одночасно на декілька аналізаторів (тактильний, зоровий, слуховий), що, у свою чергу, впливає на розвиток мовлення. У рамках продуктивної (образотворчої, образотворчо-мовленнєвої) діяльності створюються умови для тісної взаємодії слова з дією. Дії дітей, що супроводжуються мовленням у процесі образотворчої діяльності стають більш досконалими, довільними, регульованими. Водночас прискорюється процес засвоєння навичок зображення.

Як показує досвід, заняття з малювання, ліплення, аплікації мають великий вплив на розвиток мовлення дітей. На заняттях з розвитку мовлення та в повсякденному житті дітям читають казки, оповідання, розучують з ними вірші. У процесі слухання художніх творів у дітей формуються художньо-образні уявлення, розвивається мовлення, розумові здібності. Сформовані художні образи на основі літературних творів передаються дітьми у їхніх малюнках. Діти намагаються передати казкові та літературні образи, виявити своє ставлення до того, що їх здивувало, зацікавило. Отже, заняття з зображувальної діяльності сприяють гармонізації розвитку мовлення дітей, збагачуючи образними виразами, епітетами, які використовуються для характеристики, чи опису того чи того явища або події.

А. Богуш визначила способи та форми гармонізації образотворчої і мовленнєвої діяльності. Серед них:

словесне малювання, якщо педагог через сприймання поетичного тексту, пейзажної лірики, показує дітям приклад художнього опису явищ природи, предметів та об’єктів довкілля;

коментар зображеного, коли вихователь спонукає дітей до вербалізації власних художніх переживань, висловлення думок, які знайшли відображення в малюнках, картинах, репродукціях, що були обрані дітьми.

Нерідко у процесі малювання діти супроводжують зображувальні дії активним мовленням, неначе акомпанують собі, доповнюючи те, що не може в силу технічних причин бути зображене на аркуші, стимулюють свої дії, розгортають ідеї. Мовленнєві дії дошкільника можна визначити як штрих-мовлення, що будується за законами, відмінними від зв’язного висловлювання. Посиленню інтересу до художнього слова сприяє також ілюстрування дітьми власних зв’язних висловлювань, які від того стають більш виразними.

Завдання з розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку у програмах Базовий компонент дошкільної освіти, «Дитина у дошкільні роки», «Впевнений старт» виокремлено в такі номінації:

розвиток діалогічного мовлення (розпочинати, підтримувати, закінчувати бесіду з одним чи більше співрозмовниками за означеною темою) ;

розвиток монологічного мовлення (розвиток контекстного мовлення, складання розповідей за планом вихователя, самостійно, за картиною чи серією картин, із власного досвіду;

формування в дітей навичок переказу, складання казок, нісенітниць тощо) ;

формування в дітей навичок мовленнєвого етикету (вживання ввічливих слів, звертань, мовленнєвих висловів).

Роботу з дітьми з метою гармонізації їх мовленнєвого і особистісного розвитку можна проілюструвати наступними ситуаціями.

Аня Б. : на запитання вихователя: «Тобі знайома ця картина?» відповіла Так. Але не знаю її назву? А на питання: «Яка вона за жанром?» – відповіла, – «Марина, тому що на ній намальоване море». На наступне запитання «Хто її написав?» ми отримали відповідь: «Не пам’ятаю». На прохання описати картину відповіла: «Бурхливе море, корабель». На допоміжне питання вихователя: «Які фарби переважають?» відповіла: «Темно-зелена, темно-синя, чорна, а ще є жовта».

Завдання допомогти зібратися забудькуватому художнику Катя Л. виконала без зусиль, свій вибір фігурок вона мотивувала: художнику потрібні для малювання мольберт, щоби на ньому малювати, фари, олівці, ластик для того щоби стирати намальоване, палітра для змішування фарб. На питання які бувають фарби дівчинка відповіла: Гуаш, та акварель. А олівці? Чорні та кольорові.

Ваня Л. на запитання «Що ти будеш малювати?» відповів: Осінь. На допоміжне запитання експериментатора: «Якими кольорами ти будеш малювати?» було отримано відповідь: Землю коричневою, небо сірим, дерева будуть жовтими. На наступне запитання експериментатора: «А що ще ти будеш малювати?» Ваня Л. відповів: Дітей. На уточнююче запитання вихователя «А що будуть робити діти на твоєму малюнку?» отримали відповідь: Збирати листя. На запитання: «Яким буде небо?» – Блакитним; «Як буде називатися твоя картина?» – На прогулянці.

Переважна більшість дітей знаходиться на середньому рівні розвитку зв’язного мовлення в образотворчій діяльності. Здебільшого складності вини-кають в дітей з використанням образної лексики, виразів, прислів’їв. Також діти знайомі з жанрами живопису і мистецтва та відповідною лексикою, але неохоче використовують її у своїх розповідях, над чим ми постійно ведемо роботу.

Досвід гармонізації мовленнєвого і особистісного розитку дітей засвідчує важливість у цьому процесі саме інтеграції мовленнєвої ті художньої діяльності, розробки методики розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку у власній образотворчій діяльності у поєднанні зі сприйманням літературних творів.

 

 

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція), затв. Наказос Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 22. 05. 2012 р. № 615 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти»

Бенера В. Є. Теорія та методика розвитку рідної мови дітей: навч. -метод. посіб. / В. Є. Бенера, Н. В. Маліновська. – К. : Слово, 2010. – 374 c.

Білан О. І. Навчання дітей старшого дошкільного віку розповідання засобом художньої ілюстрації / О. І. Білан. – Львів: Аверс, 2007. – 320 с.

Богуш А. М. Вчимося розповідати. Складання розповідей за серіями сюжетних картин на основі літературних творів: навч. -метод. посібник / А. М. Богуш. – К. : МЦФЕР-Україна, 2013. – 32 с.

Богуш А. М. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: навч. -метод. к-т: посіб. та предм. картинки / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш. – К. : Генеза, 2013. – 159 с.

Богуш А. М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку:

Гончаренко A. M. Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників: Навчально-методичний посіб. до Базової прогр. розв. дитини дошк. віку «Я у Світі» / А. М. Гончаренко. – К. : Світич, 2009.

Марченко І. С. Спеціальна методика початкового навчання української мови (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників) : навч. посіб. / І. С. Марченко. – К. : Слово, 2010. – 285 с.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку “Впевнений старт”. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 104 с.