Моніторингові дослідження якості учнівської діяльності в умовах Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар»

 

 

Враховуючи інтереси суспільства, національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічні напрями і наголошує на необхідності підвищення її якості, оновленні змісту та форм організації навчально-виховного процесу. Основним засобом вивчення якості шкільної освіти є моніторинг, система інструментарію якого здатна оцінити ефективність освітнього процесу та передбачити подальші кроки до її підвищення. Моніторинг в освіті – система збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації, інтерпретація зібраних фактів та прогнозування на їх підставі динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі. Критерії моніторингу визначаються, виходячи із завдань, що покладаються на навчальний заклад, – такі завдання визначені в місії природничо-математичного ліцею «Елітар». Місія навчального закладу була визначена на загальних зборах представників учнівського, педагогічного та батьківського складу учасників навчального-виховного процесу та представників громадськості.

Місією навчального закладу є сприяння формуванню інтелектуально-розвиненого, духовно багатого, фізично здорового громадянина, здатного до забезпечення власних потреб, для розбудови громади та прогресу суспільства шляхом впровадження освітніх інновацій та технологій, поглибленого вивчення природничо-математичних дисциплін.

Виходячи із місії навчального закладу, були визначені показники, що впливають на якість освітнього процесу, основні кроки управлінських дій та алгоритм здійснення процесу моніторингу. Як відомо, якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують основні аспекти освітнього процесу, його ефективність: відповідність освітнім вимогам часу, що характеризуються переходом до високотехнологічного інформаційного суспільства; якість навчально-виховного процесу, що забезпечує рівень особистісного розвитку; відповідність навчальних досягнень учнів державним освітнім стандартам; динаміка індивідуальних досягнень у самовизначенні, саморозвитку, самореалізації; позитивна мотивація навчання, готовність до пізнавальної діяльності; якість управління освітніми процесами, що забезпечує найвищі, оптимальні для конкретного учня, результати.

Процес моніторингу управлінських дій вчителя базується на наступних пунктах:

1. Інформаційно-аналітична робота.

2. Мотиваційно-цільова робота.

3. Планово-прогностична робота.

4. Регулятивно-корекційна робота.

5. Організаційно-виконавча робота.

6. Контрольно-діагностично робота.

 

Моніторинг якості освіти складається із таких основних пунктів: 

Рівень навчальних досягнень учнівякість знань учнів відповідно до державних стандартів;

результати поточного та підсумкового оцінювання;

рівень сформованості комплексу загальнонавчальних умінь та навичок (навчально-організаційних, навчально-інформаційних, навчально-комунікативних) ;

тенденції у викладанні предмета;

рівень викладання; рівень навченості учнів. 

Комфортність шкільного життя учнівступінь задоволеності учнів змістом шкільної та додаткової освіти;

рівень комфортності психологічного стану учнів;

стосунки з однокласниками;

рівень готовності до продовження освіти. 

Стан здоров’я та ефективність оздоровчої роботиабсолютні показники здоров’я учнів;

динаміка стану здоров’я дітей;

вивчення психологічних аспектів упровадження різних технологій навчання;

вивчення кількісного складу учнів, які займаються в основній, підготовчій та спеціальній групах;

динаміка показників фізичних якостей учнів. 

 

Згідно поставленої мети сформувався алгоритм управління процесу моніторингу:

1. Формування мети.

2. Проведення відслідковування.

3. Аналіз отриманих результатів.

Відповідно до поставленої мети та сформованого алгоритму управління процесу моніторингу сформовані основні складові процесу моніторингу.

Інформаційно-аналітична робота складається із таких основних чинників:

1. 1. Усвідомлення критеріїв якості освіти з предмета.

1. 2. Ознайомлення з методиками оцінки якості освіти.

1. 3. Підготовка завдань з предмета для оцінювання.

1. 4. Експериментальне запровадження методик та завдань.

1. 5. Обробка одержаних результатів.

1. 6. Аналіз результатів.

1. 7. Порівняльний аналіз результатів.

1. 8. Класифікація прогалин у знаннях учнів.

Мотиваційно-цільова робота:

2. 1. Діагностика мотивації учнів до вивчення предметів.

2. 2. Анкетування.

2. 3. Співбесіди.

2. 4. Спостереження.

2. 5. Визначення шляхів посилення мотивації учнів з метою підвищення якісної підготовки з предмета.

Планово-прогностична робота:

3. 1. Здійснення безперервного відслідковування якості освіти з предмета в календарно-тематичному плануванні (контрольні роботи, тести, залікові роботи, тематичне оцінювання тощо).

3. 2. Перегляд цілей уроку з позицій моніторингу.

3. 3. Планування уроків із завданнями, що підвищують мотивацію учнів до навчання, розвивають пізнавальну активність.

3. 4. Планування корекційних заходів за одержаними результатами:

3. 4. 1. Додаткові консультації, індивідуальні заняття.

3. 4. 2. Зміщення акцентів уроку на визначені проблеми.

3. 4. 3. Зміни в методиці викладання.

3. 5. Планування самоосвітньої діяльності учнів.

3. 6. Планування роботи із здібними та обдарованими дітьми.

3. 7. Планування індивідуальної роботи з учнями, які мають прогалини у знаннях із предмета.

Регулятивно-корекційна робота:

4. 1. Розробка та запровадження корекційних заходів за одержаними результатами.

4. 2. Запровадження заходів для підвищення мотивації до навчання.

4. 3. Визначення шляхів підвищення якості підготовки учнів із предмета.

4. 4. Розробка розвиваючих завдань.

4. 5. Корекція методик і завдань відслідковування якості освіти з предмета.

4. 6. Корекція планів з урахуванням досвіду моніторингу.

Організаційно-виконавча робота:

5. 1. Усвідомлення необхідності запровадження моніторингу для підвищення якості освіти.

5. 2. Формування позитивного ставлення до моніторингу.

5. 3. Ознайомлення з результатами.

5. 4. Пропаганда моніторингових досліджень, їх результатів серед учнів, вчителів, батьків.

5. 5. Контроль за виконанням завдань.

5. 6. Організація консультацій із питань моніторингу.

Контрольно-діагностична робота:

6. 1. Впровадження відкоригованих методик із відслідковування якості освіти з предмета.

6. 2. Обробка одержаних результатів.

6. 3. Аналіз результатів.

6. 4. Зіставлення одержаних результатів з цілями моніторингу.

6. 5. Виявлення нерозв’язаних проблем.

6. 6. Підведення підсумків.

Для кращого розуміння схеми подамо її розширене пояснення.

 

Рис. 1

 

Для отримання даних використовується опитування та обробляється ряд анкетних даних, які подаються у вигляді зведених таблиць.