Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування професійної компетентності вчителя суспільних предметів (фрагмент майстер-класу)

 

 

Швидкий розвиток інформаційної, соціальної, наукової сфер життя суспільства потребує змін у навчально-виховному процесі, оновлення його змісту, форм і методів, вимагає широкого впровадження в шкільний педагогічний процес інформаційних технологій, що є своєрідними акумуляторами й трансляторами динамічного розвивального потоку новітніх знань.

Упровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій дає змогу створити невичерпні можливості для розвитку учнів і реалізації їх здібностей. Нові інформаційні технології позитивно впливають на всі компоненти системи навчання: мету, зміст, методи, організаційні форми та засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні й актуальні завдання педагогіки для забезпечення розвитку інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності всіх учасників навчально-виховного процесу.

Ще Я. А. Каменський наполягав на тому, «щоб усе, що викладається юнацтву, не змушувало його робити будь-що супроти волі і внаслідок примусу, а навпаки давало змогу, наскільки це можливо, робити все добровільно й самостійно з певним захопленням». Цей принцип широко використовується в сучасних педагогічних технологіях, відомих як особистісно орієнтоване навчання та педагогіка співпраці (партнерська педагогіка). А оскільки одним із пріоритетних захоплень сучасної молоді є саме комп’ютерні технології, школа повинна спиратися на цей інтерес учнів і максимально широко впроваджувати ІКТ у навчальний процес. Залучення учнів до використання цих технологій стане для них хорошою підготовкою до життя в сучасному світі, де володіння комп’ютером є однією з ключових компетентностей, що забезпечує конкурентоспроможність людини до ринку праці.

Досвід роботи Володимирецького районного методичного кабінету щодо впровадження у навчально-виховний процес ІКТ, зокрема вчителями суспільних дисциплін, реалізовується через:

різні форми методичної роботи. На рівні району: методичне об’єднання, проблемний семінар, творча група, майстер-клас. На рівні освітнього округу: школа педагогічної майстерності, Дні відкритих дверей;

здійснення управлінської діяльності адміністрації школи;

організація внутрішкільної методичної роботи;

організація поурочної пізнавальної діяльності;

реалізація позаурочної навчально-виховної роботи зі школярами.

Мета: розробка, апробація та впровадження сучасних інформаційних та комунікативних технологій у навчально-виховний процес, методичну роботу з педагогічними кадрами та управлінську діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Структура:

Використання ІКТ у методичній роботі з педагогічними кадрами та управлінській діяльності.

2. Використання ІКТ у навчально-виховній діяльності.

Вимоги щодо вмінь педагогічних працівників у використанні ІКТ

Кожен учитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен уміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Враховуючи лист МОНМС України про 100-відсоткове оволодіння вчителями основами інформаційно-комунікаційних технологій, кожен учитель загальноосвітнього навчального закладу повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб. Зокрема, вчитель повинен володіти вміннями:

створювати: текстові документи, таблиці, схеми, малюнки, діаграми, презентації;

використовувати: інтернет-технології, локальні мережі, бази даних;

здійснювати: анкетування, діагностування, тестування, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;

розробляти власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал) ;

поєднувати готові електронні продукти (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми тощо) у своїй професійній діяльності.

На сьогоднішній день існують різні діагностичні карти, які дозволяють кожному вчителю здійснювати рефлексію власної діяльності, визначати рівень сформованості ІКТ-компетентності. Пропоную одну з діагностичних карт сформованості інформаційно-комунікативної компетентності.

 

Діагностична карта сформованості інформаційно-комунікативної компетентності вчителя___________________________________

20 – 20 навчальний рік

Примітка: 3 бали – високий рівень, 2 бали – середній рівень, 1 бал – низький рівень, 0 – відсутність показника.

 

Учителі, які відповідають високому рівню (за даною шкалою балів), претендують на кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», середньому рівню (диференційовано від видів ІКТ-компетентності) – «спеціаліст першої категорії» і «спеціаліст другої категорії», низькому рівню – кваліфікаційна категорія «спеціаліст». У відповідності до кваліфікаційної категорії можна застосовувати середній бал.

На сьогодні рівень володіння комп’ютером на рівні користувачів:

районний методичний кабінет – 100%;

адміністрація ЗНЗ – 100%;

педагогічні працівники – 95%;

педагогічні працівники, що періодично використовують комп’ютерну техніку у навчальному закладі – 65%;

Кількість та відсоток учителів-предметників, що володіють ПК на рівні:

упевнений користувач – 85%;

невпевнений користувач – 15%;

не володіють зовсім – 0%.

У 6 ЗНЗ району навчальні кабінети суспільних дисциплін обладнані усією необхідною ІКТ-технікою (комп’ютер, проектор, мультимедійна дошка, мережа Інтернет).

Щорічно вдосконалюються умови впровадження інформаційних технологій, а саме:

поновлюються електронними програмними засобами робочі місця вчителя;

окремі вчителі району є учасниками апробації ППЗ;

учителі суспільних дисциплін щорічно мають можливість підвищити свій професійний рівень на курсах підвищення кваліфікації за програмою «Інтел».

Основні напрями використання ІКТ у процесі навчання

Кінцевим результатом упровадження ІКТ у процесі навчання є оволодіння учнями комп’ютером як засобом пізнання процесів і явищ, що застосовуються у практичній діяльності. Педагогічна доцільність використання комп’ютера в навчальному процесі визначається педагогічними цілями, досягнення яких можливе лише за допомогою комп’ютера.

Напрямки використання комп’ютера в навчанні:

розкриття історичних зв’язків досліджуваного об’єкта, глибше виявлення його закономірностей, що, зрештою, призводить до кращого засвоєння матеріалу;

контроль