Майстер-клас «Компетентнісно-діяльнісний підхід до підвищення професійної майстерності педагогів ДНЗ»

 

 

 

Нові тенденції у системі дошкільної освіти, пов’язані з упровадженням у практику роботи нової програми «Я у Світі», вимагають нових підходів до організації діяльності дошкільного навчального закладу та зміни мислення педагогів.

Методична робота у дошкільному навчальному закладі спонукає вихователя до роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню педагогічного колективу знахідками, допомагає молодим вихователям переймати майстерність у досвідчених колег.

Завдання методичної роботи полягає у створенні такого освітнього простору в закладі, де повністю було б реалізовано творчий потенціал педагогічного колективу і кожного зокрема.

Фахівець, який сьогодні працює з дітьми, має володіти сучасними педагогічними технологіями. Тож намагаємось використовувати найрізноманітніші форми й прийоми роботи з вихователями, які допомагають розкрити їх творчий потенціал, спонукають до роботи по-новому.

Відповідно до наказу №145 від 29 серпня 2011р. «Про організацію методичної роботи», у закладі працюють такі форми методичної роботи:

масові;

групові;

індивідуальні.

Форми організації методичної роботи в дошкільному навчальному закладі досить динамічні. Вибір конкретної з них залежить від:

• конкретних завдань, над якими працює дошкільний навчальний заклад;

• якості аналізу результатів діагностування педагогів;

• матеріально-технічних можливостей закладу;

• інноваційної відкритості;

• особливостей організації освітнього процесу з дітьми;

• морально-психологічного клімату в педагогічному колективі;

• активності педагогів та керівництва;

• педагогічної культури вихователів.

Робота з педагогічними працівниками проводиться диференційно, на діагностичній основі.

При організації методичної роботи намагаюсь поєднувати наукові, методологічні, дидактичні та психологічні підходи, що сприяють формуванню компетентнісно-діяльнісного підходу до підвищення професійної майстерності педагогів, поліпшенню їх методичної підготовки, перенесенню акценту з інформаційного на методологічний аспект.

З метою підвищення фахової майстерності педагогів, у закладі використовується широкий спектр структурних форм методичної роботи (див. рис. 1).

 

Рис. 1. Структура методичної роботи з педагогічними кадрами дошкільного навчального закладу «Казка»

 

Детальніше хочу зупинитися на роботі динамічної групи (див. рис. 2).

 

Рис. 2.

 

Робота динамічної групи є спланованою, але участь у ній беруть ті педагоги, яким є цікава дана тема. Керівником динамічної групи є практичний психолог.

На цей рік у нас визначені такі теми:

абетка психологічного здоров’я дітей;

психокорекційне малювання з емоційними дітьми;

психологічний клімат педагогічного колективу.

Теми визначали на основі роботи психолога.

Заняття даної групи проходять за таким алгоритмом:

Теоретичні знання з досліджуваної теми.

Моделювання типових ситуацій.

Пошук причин та шляхів їх подолання.

Розробка алгоритму розв’язання даних ситуацій.

Розробка стратегії спільної роботи закладу та родини з подолання певної проблеми.

Проведення даних занять вимагає попередньої спільної роботи вихователя-методиста та практичного психолога, оскільки у процесі роботи даної структури використовуються інтерактивні форми роботи:

ділові ігри;

рольові ігри;

робота в мікрогрупах;

мозковий штурм;

коло ідей;

дебати;

атака думок;

журналістське інтерв’ю (Хто? Що? Де? Як? Коли? Чому?)  (слайд з фотографіями).

Поширенню ефективного педагогічного досвіду, підвищенню професійної компетентності сприяє проведення фестивалю педагогічної майстерності, який відзначається у дошкільному закладі щорічно. Проведення фестивалю вимагає серйозної, творчої підготовки вихователів. Під час проведення ми можемо подивитись:

тип заняття у розрізі вікових груп (тема одна, але завдання інші) ;

як реалізовуються ключові компетентності дитини в навчально-виховному процесі;

у процесі колективного перегляду досягається ще одна мета: формування вміння вихователя здійснити самоаналіз проведеного заняття. Якщо вихователь вміє зробити самоаналіз, то він бачить свої недоліки і бачить шляхи їх усунення.

Так, у цьому навчальному році був проведений фестиваль з теми «Інтегровані заняття як форма узагальнення і систематизації знань дошкільників» і в рамках даного фестивалю ми зробили:

Перегляд заняття у 12 вікових групах.

Обговорення заняття з детальним самоаналізом та аналізом.

3. Виставка саморобних посібників з творчою презентацією. Вихователь моделює фрагмент заняття з використанням даного посібника. Посібники вносяться у каталог, вихователі мають готовий матеріал при підготовці до заняття.

Ефективною є робота семінару-практикуму з елементами тренінгу з теми «Впровадження у практику педагогічних технологій та оптимальне життєзабезпечення дитини в дошкільному закладі». Дана форма роботи дає змогу розширити ділове неформальне спілкування педагогів з проблеми. На семінарі ми використовуємо різноманітні форми роботи:

бенефіс педагога,

мозковий штурм,

фронтальні ігри,

тренінги з участю психолога,

експериментально-пошукові досліди,

дискусії,

методична естафета,

колективні презентації.

Підвищенню професійної компетентності наших працівників, розвитку їхньої творчості, вдосконаленню педагогічної майстерності, інтелектуального та культурного рівня сприяють педради, на яких ми не просто радимося, а обмінюємося думками. Засідання педагогічної ради – захід серйозний, його рішення визначають стратегію і тактику роботи дошкільного навчального закладу. Проте, і серйозні питання цілком можливо розв’язати цікаво, творчо. Таку змогу дає застосування інтерактивних методів та ігрових технологій в організації засідання педагогічної ради. Зрозуміло, вони потребують ретельної підготовки, добору і виготовлення відповідної атрибутики, визначення доречності використання саме такої форми для конкретного засідання і, звичайно ж, позитивної налаштованості колективу. Результативною для нашого колективу стала педрада такої тематики: «Формування емоційно-значимої поведінки дітей у природному оточенні». Під час проведення були використані методи: «мозковий штурм», «мікрофон», «захист імідж проекту», «регламентована дискусія» (слайд з фото).

Однією з масових форм методичної роботи в закладі була організація виставок як тимчасових, так і постійно діючих. Умовно їх можемо поділити на 3 групи:

роботи вихователів (дидактичний матеріал) ;

поробки дітей;

спільна робота батьків і дітей.

Це виставки дитячої творчості «Ой весела в нас зима», «Весняна мандрівка»; спільних робіт дітей з батьками «Осінь господиня», «Безпека дитини – спокій країни»; виставки поробок; виставка іграшок-саморобок з покидькового матеріалу; спеціальні виставки по тематиці педагогічних рад: виставка методичних посібників, методичної літератури, дидактичних ігор, конспектів на розвиток логіко-математичної компетенції, виставка атрибутів до організації театральних ігор, що використовуються у дошкільному закладі.

Центром методичної роботи у дитячому садку є методичний кабінет, в якому зосереджено традиційний матеріал з Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», який систематизований за сферами «Природа», «Культура», «Я сам», «Люди». У методичному кабінеті організовуються виставки як епізодичні, так і постійно діючі: «Новинки методичної літератури», «Працюємо за новою програмою», «Готуємось до педагогічної ради», «Вивчаємо педагогічну спадщину», «Банк педагогічних ідей».

Також, зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів (зразки перспективних планів роботи, конспекти занять, сценарії ранків тощо), методичні розробки та рекомендації щодо впровадження програми «Я у Світі». Всі матеріали методичного кабінету впорядковані відповідно до ліній розвитку цієї нової державної Базової програми.

Весь матеріал методичного кабінету ефективно використовувався педагогами під час освітнього процесу. Таким чином, професійна компетентність – це поєднання теоретичної і практичної підготовленості фахівця до професійної діяльності, основний показник наявності в нього розвиненого професійного мислення. Професійне зростання педагогічних кадрів на засадах особистісно-орієнтованого підходу ефективне при створенні комплексу соціально-економічних та організаційно-педагогічних умов і факторів, що визначають особливості процесу підвищення кваліфікації педагогічних кадрів на сучасному етапі, застосування традиційних і нетрадиційних форм роботи та засобів навчання.

Професійна компетентність вихователя є найголовнішою його якістю й

може слугувати гарантією успіху, а компетентністний підхід – один із чинників, що сприяє модернізації змісту освіти, який поповнює ту низку освітніх інновацій і класичних підходів, що допомагають освітянам гармо-нійно поєднувати позитивний досвід для реалізації сучасних освітніх цілей. Компетентністно орієнтований підхід, на відміну від традиційного, є ефективнішим, тому що дає змогу і педагогу, й дошкільнику стати творцем навчально-виховного процесу, дослідником-експериментатором, спонукає до творчості, забезпечує максимальне розкриття потенціалу кожного вихователя.