Екологічні проблеми енергетики

Вступ

1. Плюси і мінуси галузі з точки зору екології

2. Проблеми енергетики

2.1 Екологічні проблеми теплової енергетики

2.2 Екологічні проблеми гідроенергетики

3. Шляхи вирішення проблем сучасної енергетики

Висновок

Використана література

 

 

Існує образний вираз, що ми живемо в епоху трьох «Е»: економіка, енергетика, екологія. При цьому екологія як наука і спосіб мислення залучає усе більш пильну увагу людства.

Екологію розглядають як науку і навчальну дисципліну, що покликана вивчати взаємини організмів і середовища у всій їхній розмаїтості. При цьому під середовищем розуміється не тільки світ неживої природи, а і вплив одних організмів чи їхніх співтовариств на інші організми і співтовариства.

Термін «екологія» був введений німецьким натуралістом Э. Геккелем у 1866 році й у дослівному перекладі з грецького означає науку про будинок (ойкос – будинок, житло; логос – навчання).

В даний час термін «екологія» істотно трансформувався. Вона стала більше орієнтована на людину в зв'язку з її винятково масштабним і специфічним впливом на середовище.

Сказане дозволяє доповнити визначення «екології» і назвати задачі, які вона покликана вирішувати в даний час. Сучасну екологію можна розглядати як науку, що займається вивченням взаємин організмів, у тому числі і людини, із середовищем, визначенням масштабів і припустимих меж впливу людського суспільства на середовище, можливостей зменшення цих впливів чи їхньої повної нейтралізації. У стратегічному плані – це наука про виживання людства і вихід з екологічної кризи, що здобувала глобальні масштаби – у межах усієї планети Земля.

Стає усе більш ясним, що людина дуже мало знає про середовище, у якому вона живе, особливо про механізми, що формують і зберігають середовище. Розкриття цих механізмів (закономірностей) – одна з найважливіших задач сучасної екології й екологічного утворення. Ясно, що вона може зважуватися лише за умови вивчення не тільки «Будинку», але і його мешканців, їхнього способу життя.

 

 

Традиційно людство для отримання енергії користувалося лише двома джерелами. Спочатку це було спалювання деревини, пізніше – викопного палива, їх лише частково доповнювало використання енергії текучої води. Отримання енергії за рахунок спалювання викопного палива супроводжується значним забрудненням природного середовища. Тому наприкінці XX століття було висунуто на порядок денний пошук альтернативних засобів отримання енергії – перш за все, електрики та тепла. Але як традиційні, так і альтернативні енергоджерела мають свої плюси та мінуси з точки зору екології.

Атомна енергетика. Атомні електростанції (АЕС) мають чимало уявних переваг: займають мало площі, маловідходні, у них немає безпосередніх викидів пилу, вуглекислого газу, окислів сірки та азоту і т. п. Паливо, на якому вони працюють, має високу теплотворну здатність, має властивість бридінгу, тобто відтворюється в процесі роботи АЕС. За станом на 1990 рік у світі працювало 430 атомних реакторів, які виробляли приблизно 400 МВт енергії.

Але є в атомної енергетики чимало вразливих місць. ККД сучасних АЕС щодо випалювання палива всього 30-40%. АЕС потужністю в 1 тисячу МВт за рік споживає 3 т урану й дає у вигляді відходів 300 кг плутонію і 1100 кг інших речовин, що розкладаються. До цього часу не розроблені способи їхнього знешкодження. При роботі АЕС вилучається досить багато води. Йдуть й експлуатаційні радіоактивні викиди. Відходи від АЕС по суті становлять велику небезпеку для людства, більшу, ніж навіть окремі аварії на них.

Гідроенергетика. ГЕС – виводить з ладу великі площі землі, цінної для сільського господарства. Наприклад, будівництво греблі на Дніпрі призвело до втрати величезних територій заплавних високородючих земель. Але екологічно ГЕС чисті та маловідходні.

Теплові електростанції. ТЕС працюють на викопному паливі. Виробництво енергії на ТЕС є екологічно найбруднішим: спалювання 1 т кам'яного вугілля приводить до утворення 1, 5 кг окислів азоту, 9 кг оксиду вуглецю та 13 кг окислів сірки. Великі ТЕЦ скидають до 90 м3/с теплої води. Хоча можливості зниження екологічних збитків від них більші, оскільки паливо можна готувати до спалювання, збагачувати, очищати від сірки. У майбутньому, безумовно, доведеться відмовитися від прямого спалювання кам'яного вугілля. Його доцільно попередньо газифікувати, що робить нешкідливими продукти згорання та дозволяє отримувати корисні матеріали: смоли, масла, аміак, сірка.

Вітрові електростанції. ВЕС – екологічно чисті і дають дешеву енергію. Але ідея не нова. Перший проект промислової ВЕС на 12 МВт був розроблений Ю. В. Кондратюком ще у 1932 році. Перша вітрова електростанція потужністю на 100 кВт була запущена у Криму в 1931 році. Вона пропрацювала до 1942 року. На сучасних ВЕС в Данії вартість одного кіловата енергії можна порівняти з електростанцією, що працює на вугіллі, і нижча, ніж на ЕС, що працює на нафті. Досить великі ВЕС займають велику площу, досить шумні, створюють радіоперешкоди та небезпечні для птахів.

Сонячні електростанції. СЕС, що користуються невичерпним джерелом енергії – сонячною радіацією, мають чималу перспективу. Хоча вони займають великі площі (для електростанції в 1 млн. кВт необхідна була б площа у 35 км2) та матеріалоємні, але в процесі експлуатації СЕС найбільш екологічно чисті. Вони не