Фінансова безпека страхового ринку

 

В умовах розвитку ринкових відносин, зростання конкуренції, перманентних спроб посилення фіскального тиску великого значення набувають питання убезпечення функціонування господарюючих суб'єктів від існуючих і потенційних загроз, створення дієвої системи захисту їх від впливу можливих негативних факторів. Багато в чому вирішенню цієї проблеми сприяє формування досконалого, фінансово стійкого страхового ринку в Україні. Окрім того, страхові компанії (СК) мають відігравати суттєву роль в акумулюванні вільних коштів, проведенні активної інвестиційної політики. Для виконання цих завдань необхідно, передусім, забезпечити належний рівень фінансової безпеки самого вітчизняного страхового ринку.

Значущість звернення уваги на необхідність дотримання фінансової безпеки ринку страхових послуг зумовлена тим, що, по-перше, створення дієвої системи захисту громадян, підприємців, господарюючих суб'єктів, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства неможливе без ефективного функціонування цього ринку. По-друге, як свідчить світовий досвід, страховий ринок – це вагоме джерело довгострокових інвестицій в економіку держави. По-третє, необхідність подальшого розвитку ринку страхування обґрунтовується також і тим, що кошти від нього можуть стати джерелом фінансування бюджету.

На думку доктора економічних наук Барановського О. І., під фінансовою безпекою ринку страхових послуг у цілому і конкретного страховика зокрема слід розуміти такий рівень забезпеченості СК фінансовими ресурсами, який дозволив би їм у разі потреби відшкодовувати обумовлені у договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування.

Фінансова безпека ринку страхових послуг, що залежить від багатьох об'єктивних і суб'єктивних, внутрішніх і зовнішніх чинників, перш за все визначається станом його розвитку, фінансовою результативністю та ефективністю діяльності. Водночас вона зумовлена і реальним фінансовим станом господарюючих суб'єктів. Страхування суттєво впливає на соціально-економічну стабільність суспільства і як таке – належить до кола чинників, що безпосередньо визначають рівень економічної безпеки країни. Вітчизняний страховий ринок, попри стабільне нарощування обсягів страхових премій (у 2000 р. вони становили 1, 3% ВВП, у 2001 р. – 1, 5%, у 2002 – 2%), ще не набув статусу впливового соціально-економічного чинника. За окремими оцінками, СК, що займаються реальним страхуванням і мають достатньо власних ресурсів для обслуговування крупних клієнтів, не більше десяти. Та й вони не всі можуть самостійно покривати ризики понад $10 млн.

За даними Мінфіну, сукупний обсяг сплачених статутних фондів СК на початок 2003 р. склав 1550, 5 млн. грн. ($291 млн.). Хоча середній обсяг сплаченого статутного фонду збільшився порівняно з 1999 р. майже вчетверо – до 4, 6 млн. грн. ($0, 86 млн.) проти 1, 2 млн. грн. ($0, 23 млн.) – статутні фонди українських СК залишаються невеликими. Понад половини СК мали на початок 2003 р. сплачений «статутник» менше €500 тис; лише менше третини загальної кількості – €1 млн. і більше. Це свідчить про низьку конкурентоспроможність страховиків – оскільки, за експертними оцінками, для успішної конкуренції на світовому страховому ринку статутний фонд має становити близько $50 млн. Такого статутного фонду (найбільший серед non-life СК складає $20, 6 млн.) не має жодна українська СК. На початок 2003 р. сукупний власний капітал вітчизняних СК становив 3, 176 млрд. грн. ($596 млн.). Середній обсяг власного капіталу в розрахунку на одну СК становив $1, 76 млн.

Активи СК розміщуються переважно на поточних банківських рахунках і депозитах (майже 40% активів СК). В акції та облігації інвестовано третину (33, 3%) активів СК. Водночас, інвестиції в економіку, за напрямами, визначеними Урядом, практично не здійснюються. Тобто, інвестиційна функція страхування залишається в Україні не реалізованою належним чином. Це спричиняється двома обставинами: по-перше, незначними обсягами фінансових ресурсів, що їх акумулюють СК; по-друге, відчутним домінуванням на українському страховому ринку компаній зі страхування майна та від нещасних випадків, які немають можливості точно прогнозувати на майбутнє кількість страхових випадків, а отже – змушені обмежуватися переважно короткостроковими, високоліквідними активами та лише частково інвестувати в довгострокові активи.

У 2002 р. перестрахування становило 2, 1 млрд. грн. ($394 млн.), що складає 47% загального обсягу отриманих страховиками України премій. При цьому, як і раніше, провідні позиції на ринку перестрахування утримують компанії-нерезиденти Вітчизняні СК передають іноземним перестраховикам до 90% страхових премій при страхуванні авіаційних і морських ризиків, ризиків здоров'ю при виїзді за кордон, до 60% – по «автокаско», до 50% – при страхуванні великих майнових ризиків.

Незважаючи на номінальне зростання головних показників рівня розвитку страхового ринку, він залишається вкрай незначним за обсягами статутних фондів, власного капіталу, активів, страхових резервів. СК не акумулюють вагомий обсяг інвестиційних ресурсів на процеси розширеного відтворення, зростання економіки держави та добробуту громадян. У конкуренції із залучення фінансових ресурсів страховий ринок поки що значно програє банківській системі.

Водночас, сьогодні слабко охопленні страхуванням ризики вітчизняних юридичних осіб, оскільки цей напрям ще десять років тому практично не розвивався, бо ризики промислових підприємств не були предметом страхування. Питання обов'язковості чи добровільності страхування сільськогосподарських ризиків залишається відкритим, а статистика щодо стану страхового захисту сумна: лише 17% сільгоспвиробників застраховано при тому, що ємність ринку сільськогосподарського страхування України оцінюється у 4 млрд. грн.

На думку експертів, страхування фінансових ризиків – практично не освоєна сфера українського страхового ринку. Реальні обсяги ринку страхування фінансових ризиків сьогодні не береться оцінити ніхто. Офіційні дані не дають навіть