Сучасні проблеми правосвідомості та правової культури в Україні

 

Проблема розбудови громадянського суспільства та демократичної правової держави є безпосередньо пов’язаною з розвитком правосвідомості й правової культури громадян України.

Правова культура громадян демократичного суспільства – це ціннісно-нормативна система, орієнтована на ідеали гуманізму і демократії, яка схвалюється більшістю населення в суспільстві або основними соціальними групами. Вона включає базові демократичні переконання, установки, орієнтації, символи, спрямовані на політико-правову систему, охоплює як правові ідеї і цінності, так і діючі норми правової практики. Правова культура громадян в демократичному суспільстві залежить від рівня правової свідомості.

Правосвідомість є сукупністю правових уявлень, почуттів, переконань, оцінок, що виражають ставлення індивідів, соціальних груп, суспільства в цілому до права, до поведінки людей у галузі правового регулювання. Правосвідомість громадян демократичного суспільства виступає ще й каналом впливу права через мотивацію, емоції, свідомість на поведінку людей, на формування суспільних і групових відносин і зв’язків в демократичному суспільстві.

Першочерговим завданням на шляху розбудови в Україні громадянського суспільства і правової держави є подолання деформації правової свідомості та створення умов для підвищення рівня правової культури населення, активної й свідомої участі громадян у здійсненні реформи. Адже саме правова культура та правове виховання населення є соціальною гарантією дії верховенства правового закону в суспільстві.

Деформація правової свідомості – це соціально-правове явище, що характеризується зміною її стану, при якому у носіїв формуються певні ідеї, уявлення, погляди, знання, відчуття і настрої, переживання і емоції, які спотворено відображають юридичну дійсність і виражають негативне ставлення до діючого права, законності і правопорядку.

Під видами деформації правосвідомості можна розуміти способи її прояву, які відрізняються один від одного різним ступенем перекручення компонентів правової свідомості у віддзеркаленні правової дійсності й які в сукупності розкривають суть і зміст цього явища. Можна виділити наступні види деформації правосвідомості: правовий нігілізм (загальне негативне, зневажливе ставлення до права, закону, правопорядку, юридичне неуцтво), правовий ідеалізм (фетишизм)  (переоцінка реальних можливостей права), правовий інфантилізм (несформованість правових знань, оцінок, почуттів), правовий дилетантизм, правову демагогію (маніпуляція ідеєю права або правовими ідеями з метою досягнення власних корисливих інтересів), правовий риторизм (висування до права завищених, необґрунтованих претензій) і переродження правосвідомості (готовність до свідомого вчинення людиною навмисних, переважно тяжких злочинів, мотивами яких стають жорстокість, корисливість та ін.). Вони, перш за все, торкаються деформації індивідуальної правосвідомості, що не виключає їх прояву на груповому і суспільному рівнях.

Подолання деформації правової свідомості та створення умов для підвищення рівня правової культури населення, активної і свідомої участі громадян у здійсненні реформи є сьогодні першочерговим завданням суспільства і держави на шляху розбудови в Україні громадянського суспільства і правової держави. Саме ці питання набули наразі особливої актуальності і потребують подальшого дослідження. Необхідно розробляти та впроваджувати заходи щодо боротьби з деформацією правосвідомості населення До цих заходів можна віднести організацію правового виховання населення, якісну підготовку та перепідготовку юридичних кадрів, отримання якісної освіти тощо. Потрібно розвивати всі можливі напрямки протистояння деформації правосвідомості для того, щоб створити демократичне розвинене суспільство.

Отже, проблеми правосвідомості та правової культури ще тривалий час будуть актуальними, а необхідність їх дослідження безпосередньо випливає з конституційного проголошення України правовою державою. Це обумовлює потребу в неухильному зростанні й досягненні високого рівня правосвідомості та правової культури кожного громадянина, кожної посадової особи, кожного державного службовця, і особливо професійних юристів, на яких припадає головна робота у законотворчості та застосуванні права.