Гармонізація державної системи стандартів в Україні

Гармонізація державної системи стандартів в Україні

В Україні розроблено перші п'ять стандартів державної системи стандартизації. Стандарти державної системи стандартизації позначаються перед номером стандарту цифрою 1.

До державної системи стандартизаціїт України входять:

ДСТУ 1. 0-93. Основні положення; ДСТУ 1. 2. -93 Порядок розроблення державних стандартів; ДСТУ 1. 3-93 Порядок розроблення, побудови, викладу та оформлення технічних умов; ДСТУ 1. 4-93 Стандарти підприємства. Основні положення; ДСТУ 1. 5-93 Загальні вимоги до побудови викладання, оформлення та змісту стандартів.

2. Організаційно в ISO входять керівні і виконавчі органи. Керівні органи: Генеральна асамблея (найвищий орган), Рада, Технічне керуюче бюро. Виконавчі органи – технічні комітети (ТК), підкомітети, технічні консультативні групи (ТКГ). Структура органів ISO.

Рада керує роботою ISO у перервах між сесіями Генеральної асамблеї. Рада має право, не скликаючи Генеральну асамблею, направити в комітети-члени опитування для консультації або доручити комітетам-членам їх вирішення. На засіданнях Ради рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні комітетів-членів Ради. У період між засіданнями і при необхідності Рада може приймати рішення шляхом переписки. Раді ISO підпорядковується сім комітетів: PLACO (Технічне бюро), STACO (Комітет з вивчення наукових принципів стандартизації), CASCO (Комітет з оцінювання відповідності), INFCO (Комітет з науково-технічної інформації і послуг), DEVCO (Комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються), COPOLCO (Комітет із захисту інтересів споживачів), REMCO (Комітет зі стандартних зразків).

3. У світі існує більше ніж 400 різних міжнародних і регіональних організацій, які займаються проблемами стандартизації. Коротко зупинимось на деяких, у роботі яких активну участь бере Україна.

У 1956 р. була підписана міжурядова конвенція про застосування Міжнародної організації законодавчої метрології (ОІМЬ), яка покликана забезпечувати єдність вимірювань у міжнародному масштабі для досягнення порівняльних і точних результатів усіх видів вимірювань, які проводяться в різних країнах. ОІМЬ уніфікує закони, правила та інструкції в сфері метрологічного забезпечення.

До складу ОІМЬ входять 54 країни як країни-члени і 41 країна – як члени-кореспонденти. Вищим органом є Міжнародна конференція із законодавчої метрології, яка скликається один раз на шість років (рис. 1. 10).

Рис. 1. 10. Структура ОІМL

До складу ОІМL входять представники національних метрологічних служб країн-членів. Засідання комітету відбуваються один раз на два роки. Виконавчим органом ОІМЬ є Міжнародне бюро законодавчої метрології, яке знаходиться у Парижі. Бюро виконує функції секретаріату організації і є центром, в якому збирається уся документація із законодавчої метрології. Бюро займається організаційними та координаційними питаннями ОІМL. Одна з важливих функцій бюро – координація роботи секретарів-доповідачів. В організації функціонує 66 секретарів-доповідачів, які закріплені за метрологічними службами окремих країн і розробляють загальні питання законодавчої метрології та питання з конкретних видів вимірювальної техніки.

Для розроблення міжнародних рекомендацій з оцінки похибок засобів вимірювань, методів вимірювань, загальних питань технічних вимог на окремі види засобів вимірювань, уніфікації термінів, позначень і визначень та ряду інших проблем створюються РГ, в які входять спеціалісти з декількох країн. Проект рекомендацій узгоджують з усіма членами ОІМL і розглядають в комітетах, а потім подають на затвердження Міжнародній конференції. Нині на різних стадіях розробки знаходяться понад 30 рекомендацій.

OIML співпрацює з іншими міжнародними організаціями, які займаються питаннями метрології та стандартизації.

Україна з 1997 р. входить до складу ОІМЬ. її інтереси в цій організації представляє Держспоживстандарт України. Участь в цій організації дозволяє інтегруватися в світову економіку, забезпечувати конкурентоспроможність української продукції на світовому ринку, розвивати міжнародні торговельно-економічні відносини та науково-технічне співробітництво з іншими країнами тощо.

Україна як член-кореспондент призначає своїх спостерігачів, одержує міжнародні НД, бюлетені, звіти про зустрічі та конференції тощо. У національному інформаційному фонді НД можна користуватися міжнародними документами та рекомендаціями ОІМЬ.

ТК ОІМЬ України співпрацюють з ТКІЕС. Найбільш тісні зв'язки мають 27 ТК, які співпрацюють з 46 ТК та підкомітетами ІЕС.

Європейська організація з якості (ЄОQ) була створена у 1957 р. Ця некомерційна організація є регіональною, але фактично є однією із провідних міжнародних організацій, яка користується заслуженим авторитетом в усьому світі. Членами ЄОС^ є 29 європейських і 40 неєвропейських країн (США, Японія, Аргентина, Південна Корея, Бразилія, Чилі, Колумбія, Ізраїль, Нова Зеландія, КНР та інші).

До основних завдань ЄОQ належать розробка, удосконалення, розповсюдження та пропаганда практичних методів і теоретичних принципів управління якістю з метою підвищення якості продукції та послуг, їхньої надійності й довговічності. Основними видами діяльності ЄОС} є поширення контингенту країн, які використовують результати діяльності ЄО (}; стимулювання та підготовка кадрів на основі наукових принципів, систем і методів; поширення діяльності з управління якістю на сферу обслуговування.

Адміністративними органами ЄОQ є Генеральна асамблея, Виконком, секретаріат, робочі органи у вигляді ТК і секцій (рис. 1. 11). Для реалізації завдань, які стоять перед Є09, діють спеціалізовані ТК і галузеві секції. Ці органи працюють над актуальними проблемами якості, розробкою міжнародних документів, аналізують та узгоджують результати науково-дослідних робіт і досягнення різних країн в галузі забезпечення якості. Одним із видів діяльності ЄОЦ є проведення щорічних науково-технічних конференцій, в яких беруть участь представники найбільших промислових фірм, науково-дослідні організації, військові відомства.

Рис. 1. 11. Структура ЄОQ

Тематика конференцій різноманітна й охоплює найбільш актуальні проблеми забезпечення якості. У конференціях беруть участь представники Європи, Америки, Азії, Африки. Конференції ЄOQ є міжнародними форумами, на яких представники урядових організацій, учені, керівники фірм та підприємств обмінюються думками щодо оптимальних форм і можливостей удосконалення шляхів та методів управління якістю. Крім конференцій, організація проводить семінари та симпозіуми, на яких обговорюється практика організації управління якістю на підприємствах різних країн. Матеріали конференцій, семінарів та симпозіумів видаються для розповсюдження серед країн.

ЄOQ керує міжнародним центром з контролю якості, який розташований в м. Роттердамі (Нідерланди). Вона підтримує тісні контакти з різними міжнародними, регіональними та спеціалізованими організаціями, які працюють в галузі якості продукції, і має консультативний статус при ООН.

Україна з 1996 р. є членом ЄOQ, її представником є Українська асоціація якості.

Європейський комітет зі стандартизації (CEN) створено у 1961 р. Членами CEN є національні організації зі стандартизації 18 європейських країн. Робочими органами є 146 ТК, які займаються розробкою європейських стандартів.

CEN координує роботу з розробки європейських стандартів, займається їх гармонізацією для усунення технічних бар'єрів у торгівлі, які пов'язані з відмінністю у національних стандартах на продукцію, суперечливими правилами щодо її експлуатації, з різними нормами техніки безпеки, охорони здоров'я і природи тощо.

Головним принципом роботи CEN є обов'язкове використання міжнародних стандартів ISO як основи для розробки європейських норм. Велику роботу здійснює CEN стосовно виявлення національних стандартів країн-учасниць та міжнародних стандартів, які можна застосовувати як єдині стандарти без їх переробки на європейський стандарт. Комітет контролює виконання європейських стандартів країнами-учасницями організації.

До складу CEN входить Асоціація з сертифікації (CENCEP), яка об'єднує національні органи зі стандартизації Європейського економічного товариства й Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).

Україна з 1997 р. є членом-кореспондентом CEN, її представником є Українська асоціація якості.

Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) створено в 1972 р. з метою усунення всіх технічних відмінностей у національних НД і процедурах сертифікації відповідності виробів стандартам.

CENELEC займається розробкою європейських стандартів (EN), документів про гармонізацію (НД) та попередніх стандартів (EVN) щодо випробувань, сертифікації та акредитації різних видів електрообладнання, їхніх систем та в галузі інформатики. Усі документи, які розробляє та затверджує ця організація, обов'язкові для виконання всіма країнами.

До складу цієї організації входить 17 європейських країн, у тому числі Україна з 1998 р.

Міждержавна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації країн СІ ІД була створена у 1992 p., коли голови держав-учасників СНД – Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, України та Узбекистану – підписали «Угоду про проведення узгодженої політики у галузі стандартизації, метрології та сертифікації». Міждержавна рада у 1995 р. зареєстрована в рамках ISO як регіональна Євро-Азіатська рада зі стандартизації (EASC).

Існування єдиного економічного простору країн-членів СНД, успішне функціонування, розвиток промисловості та інших сфер господарства в сучасних умовах можливі тільки за умови збереження спільності НД. EASC здійснює координацію робіт та працю над проведенням узгодженої політики з питань стандартизації та сертифікації. Країни використовують основні засади чинних систем стандартизації і метрології та розвивають їх; визнають чинні стандарти «ГОСТ» як міждержавні; зберігають абревіатуру «ГОСТ» за новими міждержавними стандартами; визнають існуючі державні еталони одиниць фізичних величин як міждержавні тощо.

Для проведення спільних робіт з різних питань в EASC створюються ТК і РГ, до яких входять представники різних країн. Розроблені проекти НД виносять на розгляд для затвердження на засіданнях голів урядів СНД. За період існування Міждержавної ради прийнято близько 4 тис. міждержавних НД (нових і переглянутих стандартів, змін до стандартів, рекомендацій), у тому числі розроблених Україною – близько 900 НД.

Складною проблемою в країнах СНД є створення регіональної системи підтвердження відповідності продукції вимогам міждержавних НД. Кожна країна має національну систему сертифікації зі своїми знаками відповідності та вважає недоцільним створення регіональної системи, що значно ускладнює торговельні відношення.

Держспоживстандарт України активно працює в межах EASC з питань стандартизації та сертифікації. В Україні функціонують 38 міждержавних ТК з найважливіших напрямків науково-технічної діяльності. Рішення угоди «Узгодження про принципи проведення і взаємовизначення робіт із сертифікації», яку прийняла МДР, є обов'язковою для виконання на території України.