Види, жанри, типи і форми перекладу

Актуальність теми дослідження. Переклад - один із найважливіших шляхів взаємодії національних культур, дієвий спосіб міжкультурної комунікації. Мета будь-якого перекладу - донести до читача, який не володіє мовою оригіналу, і ближче ознайомити його з відповідним текстом. Перекласти означає точно й повно висловити засобами однієї мови те, що вже зафіксовано засобами іншої мови у нерозривній єдності змісту і форми.

Розвиток науки у наш час неможливий без обміну спеціальною інформацією, що з'являється в різних країнах у наукових періодичних виданнях, спеціальних бюлетенях, монографіях тощо.

Бажання класифікувати переклад зовсім не нове, але усі запропоновані класифікації можливо розділити на два основних підходу: тематична класифікація та методологічна класифікація. Якщо говорити про тематичну класифікацію перекладів, то  можна виділити переклад релігійних та світських творів, науково-технічний переклад та літературний переклад. За умови методологічної класифікації перекладів акцент перш за все ставиться на способи перекладу тексту. Саме ця класифікація й переважала протягом усього доісторичного етапу (аж до другої половини двадцятого сторіччя). Усі пропозиції можна класифікувати на три категорії: стосовно фундаментальних протиріч між дослівним перекладом та вільним перекладом; принцип Штайнера «iusta via media»; ті, що схвалюють переклад «змісту» (навіть не зважаючи на те, що досить довгий час суть ототожнювали зі змістом).

Останні десятиліття можна сміливо назвати ерою перекладу, коли висували нові теорії та активно розробляли класифікації. Окрім того з’явилися нові види перекладу: послідовний переклад, синхронний переклад, дубляж, машинний переклад, переклад субтитрів і т.д. Переклад стали використовувати у багатьох сферах діяльності, що сприяло появі спеціалізованого перекладу: науковий переклад, технічний переклад, юридичний переклад, переклад економічних та адміністративних текстів. Саме таке різке зростання жанрово-стилістичних та інших форм і видів перекладу і зумовлює актуальність дослідження їх предмета та класифікаційних особливостей.

Стан дослідження проблеми. Проблема визначення предмету перекладо-знавства та класифікації перекладів за різними критеріями стала об’єктом дос-лідження ряду вітчизняних і зарубіжних учених. Так, теоретичні аспекти пред-метної області теорії перекладу досліджено Л. Архиповою [1], Л. А. Бондар [3], В. Д. Калініною [6], В. Н. Коміссаровим [9], В. Коптіловим [11], Г. Є. Мірам [17], М. Щербаком [28] та ін. Класифікаційні механізми перекладацької діяльності дослідили З. О. Гетьман [5], І. В. Корунець [12], В.І. Кузьменко [13], А. В. Мам-рак [15], К.  Райс [21] та ін.

Об'єкт дослідження - перекладознавство як наукова дисципліна теорії лінгвістики. 

Предмет дослідження - класифікація видів, типів і форм перекладу відповідно до встановлених на сьогодні критеріїв. 

Мета роботи – обгрунтувати предмет і об’єкт перекладознавства, узагаль-нити підходи до класифікації перекладів на сучасному етапі його розвитку. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• визначити поняття перекладознавства у сучасній науковій парадигмі, його предмет і завдання;
• з’ясувати місце перекладознавства у системі наук та його взаємозв’язки;
• проаналізувати види, типи, жанри і форми перекладу у сучасному перекладознавстві.

Методи дослідження. У дослідженні було застосовано комплексний пере-кладознавчий аналіз з огляду на історію розвитку українського та закордонного перекладознавства; порівняльний метод використано для співставлення традицій-них та сучасних підходів до класифікації видів, типів, жанрів і форм перекладу; метод узагальнення використано для підведення підсумків дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в узагальненні, на основі сучасних лінгвістичних та прекладацьких праць, підходів до класифікацій та типологій перекладу, з’ясовано особливості різних типів перекладу відповідно до різнмх критеріїв,  порівняно їх особливості. 

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати роблять внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства, зокрема жанрово-стилістичних теорій перекладу. Результати порівняльного аналізу типологій перекладу відкривають перспективу для подібних досліджень у майбутньому.

Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для ознаймолення з теоретичними засадами класифікації перекладів, практичних проблем, пов’язаних типологізацією перекладацької діяльності тощо. Матеріал та висновки дослідження можуть використовуватися в нормативних курсах вступу до перекладознавства, теорії перекладу, у спецкурсі із жанрових проблем перекладу, на заняттях з практики перекладу, а також можуть бути корисними перекладачам-практикам.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох поширених розділів, висновків та списку використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 41 аркуш.