Процеси запліднення та основні етапи розвитку зародка. Дозрівання насіння. Регуляція плодоношення

Актуальність теми дослідження. Дослідження процесів формування генеративної сфери і особливостей насінної репродукції рослин необхідні для вирішення багатьох проблем теоретичної ботаніки, практичної селекції та інтродукції. Оскільки генеративні структури в певній мірі консервативні і таксоноспецифічні, вивчення особливостей їхнього розвитку і будови, порівняльний аналіз і виявлення спільних закономірностей дозволяють встановити їхні еволюційні тенденції і широко використовуються при вирішенні спірних питань систематики і філогенії.

Крім того, одним з основних завдань сучасної ботаніки є збереження біологічного різноманіття видів і вивчення фізіологічних процесів розмноження рослин є необхідним етапом у пізнанні і керуванні цим процесом. Розробка методів збереження рідкісних видів рослин вимагає детальних знань процесів формування насіння і структур, що визначають їхнє утворення. Це дозволяє встановити критичні періоди в репродуктивному процеси і знайти шляхи покращення насінного відтворення рослин та їх плодоношення. 

Під час свого росту та розвитку культурні рослини зазнають впливу низки різноманітних факторів. При цьому узагальнено ці фактори впливу можна розподілити на зовнішні, абоекзогенні, та внутрішні, або ендогенні. Слід заува-жити, що багато природних факторівне піддаються господарському впливу. Так, на зовнішні фактори, такі як температура навколишнього середовища, перебіг яровизації, тривалість світлового дня та, наприклад, інтенсивність сонячного опромінювання, людина вплинути не може. Саме тому останнім часом все більшого значення набуває використання регуляторів росту рослин і плодоношення, оскільки їх застосування підвищує продуктив-ність рослин. Прискорення достигання плодів, які вирощені у штучних умовах, дозволяє збільшити вихід ранньої, більш прибуткової продукції і підвищити, таким чином, рентабельність виробництва.

Стан дослідження проблеми. Процес запліднення і розвитку зародка рослин грунтовно досліджений у сучасній науці, зокрема, фізіологічні процеси розмноження рослин досліджено такими авторами, як K.M. Векірчик [1], П.А. Генкель [3], С.І. Лєбєдєв [10], М.М. Мусієнко [13], Д.П. Проценко [16] та ін. Процеси дозрівання насіння висвітлені у працях М. Ю. Власенка [2], О. М. Геркіял [4], Е.Ф. Шабельської [20] та ін. Регуляція плодоношення стала предметом дослідження Г. М. Господаренко [6], В. Кравченко [8], В. Г. Куян [9] та інших.

Об'єкт дослідження - фізіологічні процеси, які відбуваються у процесі запліднення і розвитку зародка рослин, дозрівання насіння і плодоношення. 

Предмет дослідження - дія регуляторів плодоношення на ріст і розвиток рослин. 

Мета роботи – теоретично обгрунтувати процеси запліднення та основні етапи розвитку зародка, дозрівання насіння, і емпірично дослідити регуляцію плодоношення. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• проаналізувати етапи запліднення та розвитку зародка рослин;
• дослідити процес розвитку насіння і плодів;
• експериментально дослідити регуляцію плодоношення рослин на прикладі помідорів.

Методи дослідження. З метою вирішення поставлених завдань відповідно до специфіки роботи нами використовувалися наступні методи: загальнонаукові (аналізу наукової і методичної літератури, синтетичний і дедуктивний методи та метод порівняння), статистичний метод, а також польовий експеримент.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 32 аркуші.