+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
31
Мова:
Українська
і 32-34 тижні, що проявлялося зниженням швидкості кровообігу в пупковій вені, змін “кутонезалежних” індексів у аорті плода й в артерії пуповини. Ці зміни відбивали не тільки патологічний стан плацентарних судин, а й свідчили про централізацію кровообігу плода. Під час терапії чинилися позитивні зміни як у судинах пуповини, так і в судинах плода. Це проявлялося поступовим підвищенням швидкості кровообігу в пупковій вені з 7, 82±0, 54 см/с до 14, 66±1, 29 см/с (р <0, 01), знижувався пульсаційний індекс в артерії пуповини з 1, 015±0, 043 до 0, 92±0, 026 (р<0, 01). Крім того, підвищувалася лінійна швидкість кровообігу в аорті плода з 18, 61±1, 41 см/с до 31, 46±3, 66 см/с (р<0, 01), а об’ємний кровотік збільшився з 310, 42±32, 0 мл/хвил. до 889, 33±37, 32 мл/хвил. (р<0, 01).
Ураховуючи важливість результатів розродження й для оцінки ефективності лікування ми провели катамнестичне дослідження за результатами пологів і відмітили, що найбільш високий відсоток нормальних пологів спостерігається у пацієнток, до лікувально-реабілітаційного комплексу яких включалася НГТ.
Нормальні пологи через природні статеві шляхи у пацієнток, до лікувального комплексу яких включалася НГТ, були частіше – 70%, ніж у вагітних третьої групи – 56%. Кількість патологічних пологів у вагітних першої та другої групи була меншою порівняно з вагітними третьої групи 30% та 42% відповідно, при цьому найбільш помітною була різниця в проведенні операцій кесарського розтину – 14% та 19%, а також у частоті післяпологових захворювань – 2% та 8% відповідно (рис. 1).
Усі діти народилися живими. 170 – у терміні вагітності 39-40 тижнів, і лише одна дитина в пацієнтки третьої групи у терміні 33-34 тижні гестації. Після народження плаценти були направлені на гістологічне дослідження, яке підтверджувало діагноз хронічної плацентарної недостатності.
Після народження стан за шкалою Апгар у новонароджених, до лікувального комплексу матерів яких включалася НГТ, рівнявся 7, 87±0, 035 й був краще, ніж у новонароджених з третьої групи – 7, 74±0, 063 (р>0, 05) (рис. 2). Середня вага новонароджених, матері яких одержували НГТ, склав 3392, 85±94, 33, що було вище, ніж новонароджених у пацієнток третьої групи – 3209, 57±78, 62.
Після закінчення лікування в амбулаторно-поліклінічних умовах 16 вагітних були направлені для оздоровлення до санаторію “Високий”. При приїзді до санаторію жодна з пацієнток не скаржилась на болі. За період перебування в санаторії ніяких скарг не було зафіксовано. Самопочуття вагітних при виписці було задовільним і в подальшому до пологів вони перебували під наглядом акушерів-гінекологів поліклініки №10.
У цій групі проведена порівняльна оцінка результатів розродження й стану новонароджених. Відмічено, що нормальні пологи у вагітних, які лікувались в умовах санаторію проходили частіше (81, 3%), ніж у вагітних, які не лікувалися в умовах санаторію (69, 5%), та у пацієнток третьої групи (57, 5%). Кількість патологічних пологів, які включали частіше всього кесарський розтин, ручну ревізію порожнини матки, була майже у два рази меншою й складала 18, 7% проти 30, 5% та 42, 5% відповідно (рис. 3).
Ні в одної пацієнтки, яка лікувалася за умов санаторію, не відмічено накладання в пологах акушерських щипців, а післяпологовий період у всіх проходив без ускладнень. Середня маса новонароджених складала 3400±78, 0 г, а середня оцінка за шкалою Апгар дорівнювала 7, 87±0, 069.
Узагальнюючи результати проведених досліджень, необхідно зазначити, що лікувально-реабілітаційні комплекси з включенням нормобаричної гіпоксичної терапії, проведеної в умовах поліклініки, та закріплені в санаторно-курортних умовах в комплексному лікуванні вагітних з хронічною плацентарною недостатністю завдяки стимулюванню деяких механізмів геодинаміки, підвищують ефективність лікування, що проявляється покращенням клінічного стану, лабораторних показників, стану адаптаційних реакцій та деяких імунологічних тестів, фетометричних, плацентометричних і доплерометричних показників, благоприємно впливає на результати родорозродження та стан новонароджених, що обґрунтовує доцільність використання таких комплексів на етапах відновлювального лікування вагітних з хронічною плацентарною недостатністю.
ВИСНОВКИ
1. На основі вивчення особливостей впливу нормобаричної гіпоксичної терапії на клінічний стан вагітних, адаптаційні і імунні порушення, фето- і плацентометричні показники, фетоплацентарний кровообіг і результати родорозродження встановлено, що використання метода підвищує ефективність етапного відновлювального лікування вагітних з хронічною плацентарною недостатністю.
2. При порівняльному вивченні впливу різних параметрів гіпоксії на фетоплацентарний кровообіг встановлено, що оптимальним для лікування вагітних з хронічною плацентарною недостатністю являється зниження концентрації кисню від 16 до 11, 5% в циклі тривалістю 5 хвилин, при використанні 2-3 циклів за одну процедуру, кількість яких складає 10 на курс.
3. Використання нормобаричної гіпоксичної терапії зменшує адаптаційні та імунні порушення, покращує фето- і плацентометричні показники вагітних з хронічною плацентарною недостатністю.
4. Включення нормобаричної гіпоксичної терапії в лікувальний комплекс вагітних з хронічною плацентарною недостатністю при легкому і середньому ступені анемії підвищує ефективність антианемічної терапії.
5. Курсове застосування нормобаричної гіпоксичної терапії значно покращує якісні і кількісні показники фетоплацентарного кровообігу, про що свідчить зниження пульсаційного індексу в пупкових артеріях, збільшення лінійної швидкості кровообігу в пупковій вені та об’ємного кровообігу в аорті плода.
6. Використання нормобаричної гіпоксичної терапії в етапному відновлювальному лікуванні вагітних з хронічною плацентарною недостатністю сприяє збільшенню кількості нормальних, зниженню числа патологічних пологів, покращенню стану