Облік успішності учнів в школах

 

 

Актуальність (вступ)

1. Опис об’єкту управління (структура ВНЗ, тощо)

2. Постановка задачі (архітектура розробки)

3. Математичні моделі та аналіз методів

4. Інформаційне забезпечення

5. Загальний алгоритм вирішення проблеми

6. Програмне забезпечення

7. Опис інтерфейсу (експериментальна частина)

Література

 

 

Одне з провідних місць в професійній підготовці займає самостійна робота учнів. Вона спрямована на вивчення курсу за навчальним посібником, методичною літературою, за конспектом, який пише кожен учень під час теоретичних та практичних уроків.

Викладач пропонує учням, як домашнє завдання, написати анотацію на статтю з журналу «Дошкільне виховання», розробити план-конспект заняття з фізичної культури, ранкової гімнастики, комплекси фізкультхвилинок, сценарій фізкультурного свята та ін. ; скласти план бесіди або консультації з батьками; виготовити окремі зразки фізкультурного інвентарю (прапорці, торбинки з піском) та атрибути для сюжетних рухливих ігор та ін.

Поради щодо виконання учнями самостійних завдань даються викладачем у процесі уроків та під час консультацій. Для упорядкування консультацій складається графік і повідомляється учням час їх проведення.

Знання учнів з методики фізичного виховання перевіряються при усному опитуванні під час уроку та шляхом виконання письмових робіт (у класі або вдома). З цією метою застосовуються різні прийоми опитування учнів. Запитання формулюється так, щоб воно викликало змістовну, а не спрощену відповідь. Воно ставиться перед всіма учнями і лише потім викликають кого-небудь для відповіді.

На практичних заняттях враховуються знання методики навчання дітей фізичних вправ, вміння проводити окремі частини заняття з фізичної культури, ранкова гімнастика, рухливі ігри для дошкільників різних вікових груп; володіння технікою основних рухів, загальнорозвиваючих та танцювальних вправ; вміння складати плани-конспекти різних організаційних форм з фізичної культури, вести записи спостережень, хронометрування, визначення моторної щільності занять, критично аналізувати методичну документацію.

На основі поточного обліку успішності, який ведеться під час теоретичних та практичних уроків, коленому учню ставиться загальна оцінка за півріччя та навчальний рік (відповідно до оцінки за екзамен).

 

 

Шко́ла (від грец.  σχολή – «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають»[1]) – навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки).

Освітній процес

Освітній процес триває 9-12 років, які діляться га 3 ступені:

Школу відвідують в дитячому віці. Щоб закінчити школу, необхідно скласти іспити. Вивчають навчальні предмети. Після закінчення школи учні отримують. Нині учні після завершення навчання у школі отримують Свідоцтво про базову або повну середню освіту. У деяких країнах, що розвиваються, шкільна система не розвинена досі.

 

 

У сучасному світі школа грає визначальну роль у здійсненні права на освіту. Школа – основний інститут загального навчання. Зміст навчання та виховання в школі залежать від економічного і культурного розвитку суспільства. Криза школи, тобто невідповідність її потребам суспільства, розв'язується шкільною реформою

 

 

Задачею моєї роботи є правильно та пропорційно створити облік успішності знань кожного учня, зараховуючи всі аспекти навчання в школі.

Для початку, потрібно зробити «Чорну скриньку», щоб зрозуміти та наочно побачити всі джерела надходження оцінок, як і за що вони були поставлені, враховуючи те, що кожен учень – це індивідуальність із своїми схильностями, уявою та життєвою позицією.

Вивчені дисципліни;

Рубежі контролю (Тематичні оцінювання) ;

Класифікація оцінювання (Оцінки) ;

Схильності учнів;

Модель (Розрахунку рейтингу) ;

Поточний рейтинг;

Рейтинг за все навчання;

10 оцінок (Схильність до предметів) ;

Оцінка викладачів;

Остаточні оцінки;

Вплив вчителів;

Вплив батьків;

Поведінка учня;

Рекомендація в які ВУЗи можна вступити.

Останнє (14) із Чорної скриньки, це може бути заздалегідь придуманою, та втіленою в життя програмою, давайте розглянемо, якою може бути результат для учня в цій програмі, виходячи із його оцінок.

Спочатку програма має бути обов’язково оновленою кожного року, для того, щоб не допустити похибок у пошуку ВУЗів, факультетів та пропускних балів, як відомо остання кожного року можуть змінюватися.

Другим кроком у програмі має бути підрахунок загальної суми балів учня + рекомендації від попереднього навчального закладу і таке інше.

Після підрахунку балів, та пошуку потрібного ВУЗу програма має видати можливі варіанти для абітурієнта.

Кінцевий результат можна роздрукувати, вигляд роздрукованого підрахунку може бути у діаграмному вигляді, наприклад так:

 

 

Задача по розрахунку ваг аспектів відносно кожної дисципліни може бути розв’язана по такому ж підходу, що використовувався в попередніх задачах – по відносні кількості годин дисципліни до повної кількості годин, що входять до аспекту. Але в більшості випадків швидше за все ці показники повинні вводитись користувачем в інтерактивному режимі. Результатом розв’язання вище означених задач повинна бути таблиця подібна поданій далі (табл. 1).

Наступною важливою методичною задачею яку необхідно розв’язати є формування нормативної бази, що