Обмін білків в організмі курей різного віку при згодовуванні жирів

Білки шкіри відрізняються від білків печінки і скелетних м´язів курей, з одного боку, меншим їх вмістом, а з другого меншими змінами вмісту більшості амінокислот в їх складі протягом росту. У білках шкіри курей протягом досліджуваного періоду збільшується вміст більшості амінокислот, особливо проліну, валіну, лейцину і тирозину (P<0, 05-0, 001), зменшується вміст аргініну (P<0, 05), а вміст треоніну, серину і глутамінової кислоти істотно не змінюється (P<0, 5). Вміст гліцину в білках шкіри курей в 5-6 разів більший, ніж у білках печінки і скелетних м´язів, що обумовлено високим вмістом їх у колагені. Разом з тим, у білках шкіри міститься значно менше, ніж у білках печінки і скелетних м´язів незамінних амінокислот, особливо лізину, валіну, лейцину, фенілаланіну, що також обумовлено структурними особливостями білків сполучної тканини.

Серед амінокислот у білках шкіри виявлена найбільша кількість гліцину (26, 7-39, 7 мг/г), аргініну (21, 9-28, 1 мг/г), глутамінової кислоти (22, 3-23, 1 мг/г). Найменше виявлено в білках шкіри валіну (2, 05-2, 45 мг/г), проліну (2, 40-5, 99 мг/г), фенілаланіну (2, 84-3, 10 мг/г), що характерне також для білків скелетних м´язів і, меншою мірою, для білків печінки.

Загалом, з одержаних результатів випливає, що амінокислотний склад білків досліджуваних органів курей специфічний для кожного з них окремо, а його зміни протягом їх росту знаходяться у певному зв´язку з морфологічними, функціональними і метаболічними особливостями.

Інтенсивність синтезу білків, активність кислих і нейтральних протеаз, аланін- і аспартатамінотрансфераз в органах і тканинах курей у різному віці.

У таблиці 1 наведено дані про інтенсивність синтезу білків у досліджуваних органах і тканинах курей у різному віці в умовах in vitro при використанні в якості маркера [2-14C]лізину. З наведених даних видно, що інтенсивність синтезу білків у всіх досліджуваних органах і тканинах курей, за винятком печінки, у 30-денному віці значно нижча (P<0, 01-0, 001), ніж у 60-, 120- і 180-денному віці. Особливо низька інтенсивність синтезу білків у цей період виявлена в шкірі курей, тоді як у печінці вона найвища. З цих даних випливає, що низька інтенсивність росту пір´я у курей у період з 1- до 30-денного віку обумовлена низькою інтенсивністю синтезу білків у шкірі. У період з 30- до 60-денного віку інтенсивність синтезу білків у печінці, скелетному м´язі, шкірі і слизовій порожньої кишки курей підвищується відповідно на 8, 2; 67, 7; 99, 7 і 48, 2% (P<0, 5; P<0, 001; P<0, 001; P<0, 01). З 60- до 180-денного віку інтенсивність синтезу білків у досліджуваних органах і тканинах курей змінюється відносно мало (P<0, 5-0, 1). У 180-денному віці найвища інтенсивність синтезу білків виявлена в печінці і слизовій оболонці курей, що свідчить про їх високу функціональну активність у період яйцекладки, яка супроводжується підвищенням засвоєння кормів і трансформацією поживних речовин у компоненти яйця. Майже на всіх етапах досліджєення інтенсивність синтезу білків у слизовій порожньої кишки і печінці курей значно вища, ніж у скелетних м´язах і особливо в шкірі.

 

Таблиця 1

Радіоактивність білків, синтезованих зрізами органів і тканин курей у різному віці (M , тис. -розп. /100 мг сир. тк. /хв, n=4)

Вік птиці,

дні Печінка Скелетний м´яз Шкіра Слизова порожньої кишки

30 21, 860, 80 14, 310, 28 9, 730, 56 16, 8372

60 23, 631, 20 24, 041, 88 19, 241, 13 24, 961, 79

120 23, 191, 25 19, 060, 63 22, 490, 64 26, 681, 31

180 26, 320, 65 22, 000, 95 19, 610, 27 27, 750, 57

 

У результаті проведених досліджень встановлено, що іншим шляхом метаболізму ацетил-СоА, який утворюється в процесі катаболізму [2-14C]лізину у досліджуваних органах і тканинах курей в різному віці є його використання в синтезі ліпідів. Радіоактивність ліпідів, синтезованих зрізами печінки курей у 60-, 120- і 150-денному віці при інкубації з [2-14C]лізином становить відповідно 8, 99, 10, 30 і 12, 70% зрізами скелетних м´язів – 7, 08, 9, 40 і 13, 0%, зрізами шкіри – 10, 5, 9, 05 і 8, 2% зрізами слизової порожньої кишки – 7, 40, 8, 15 і 11, 2% радіоактивності синтезованих білків. Ці дані свідчать про більшу ліпогенну роль лізину, ніж енергетичну у тканинах курей.

Проведені дослідження показали, що доданий до інкубаційного середовища [2-14C]лізин при інкубації зрізів досліджуваних органів і тканин курей на всіх етапах дослідження не тільки використовується в синтезі білків, а і піддається катаболізму, а його вуглецевий скелет окиснюється в циклі трикарбонових кислот і використовується в синтезі ліпідів. Радіоактивність 14СО2, утвореного при інкубації зрізів печінки курей 30-, 60-, 120- і 180-денного віку після інкубації з [2-14C]лізином становить відповідно 1, 79, 1, 01, 2, 38, 2, 20%, зрізів скелетних м´язів – 1, 47, 2, 48,