Об’єктно-орієнтоване програмування. Термінологія. База визначень даних

 

Термінологія. База визначень будь-якої науки: вводиться термін, його тлумачення (визначення), посилання на використовувані терміну. Можливість перегляду всього ланцюжка від заданого терміна до первинних понять. Організація пошуку тлумачення терміна по введенній назві терміна. Можливість додавання нових термінів та сортування їх за такими напрямками: програмування, математика, російська мова.

 

 

Вступ

Загальні відомості про мови програмування та методах програмування

Системні вимоги програми

Керівництво програміста

Керівництво користувача

Техніка безпеки при роботі на ЕОМ

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А

 

 

Курсова робота – це перша самостійна праця майбутнього молодшого спеціаліста техніка – програміста. Програма – впорядкована послідовність команд комп’ютера для вирішення задачі. Програмування – теоретична та практична діяльність, яка зв’язана зі створенням програми.

Темою курсової роботи є створення програми «Толковыйсловарь», яка являє собою базу даних. Існує три напрямки: програмування, математика та російська мова. Користувач може додавати нові терміни, з можливістю сортування їх за напрямками та переглядати усі існуючі терміни. Також у цій програмі можливий пошук за назвою терміну: користувач вводить назву терміну, а програма видає результат. Якщо такий термін є, то виводиться його тлумачення, якщо ні, то повідомлення про те, що нічого не знайдено. Ціль програми: забезпечення швидкого пошуку тлумачень будь-якого терміну. Актуальність вибраної теми зумовлена тим, що у наш час дуже популярні електронні пристрої та носії, тому, встановивши цю програму, не треба носити з собою звичайний словник. Суб’єктом дослідження є студент – програміст, а об’єктом дослідження – база даних.

Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення та узагальнення знань, якими студент оволодів під час вивчення курсу об’єктно-орієнтованого програмування, в набутті навичок використання основ алгоритмізації та програмування на алгоритмічних мовах високого рівня з використанням принципів об’єктно-орієнтованого проектування та програмування, методики розробки програмних модулів та програмного забезпечення комп’ютерних систем управління, набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок в області використання сучасних систем візуального проектування програмних засобів комп’ютерних систем управління та освоєння принципів та методів сучасних технологій програмування, набуття навичок професійних та практики наукових досліджень з оформленням відповідного текстового, програмного та ілюстративного матеріалу у формі наукового звіту.

Задачею курсової роботи є використування концепції об'єктно-орієнтованого програмування, схилятися на спеціалізовані засоби розробки програмного забезпечення мовою С ++, вживати основи уніфікованої мови моделювання UML.

Програма розроблена на основі консольного додатку візуального середовища VisualStudio 2010 (програма призначена для роботи операційної системи, для якої пристроем введення є клавіатура, а пристроем виведення – монітор, який працює у режимі відображення символьної інформації (букви, цифри, спеціальні знаки)).

Курсова робота включає в себе 11 малюнків, 13 джерел зі списка літератури, 1 додаток та 28 аркушів.

 

 

Розвиток програмування охоплює наступні етапи.

Перший етап – «стихійне програмування». Цей етап охоплює період від моменту появи перших обчислювальних машин до середини 60-х років 20-го ст. У цей період майже були відсутні сформульовані технології, та програмування фактично було мистецтвом. Перші програми мали найпростішу структуру. Вони складалися з власне програми на машинній мові та оброблюваних нею даних. Складність програми в машинних кодах обмежувалася здатністю програміста одночасно подумки відстежувати послідовність виконуваних операцій і місцезнаходження даних при програмуванні.

Поява асемблерів дозволила замість двійкових або16-річних кодів використовувати символічні імена даних і кодів операцій. В результаті програми стали більш «читаними».

Створення мов програмування високого рівня, таких, як FORTRANта ALGOL, значно спростило програмування обчислень, знизивши рівень деталізації операцій.

Це, в свою чергу, дозволило збільшити складність програм.

Ідея написання підпрограм з’явилась набагато раніше, але відсутність засобів підтримки у перших мовних засобах значно знижувало ефективність їх застосування. Підпрограми можна було зберігати і використовувати в інших програмах. В результаті були створені величезні бібліотеки розрахункових і службових підпрограм, за мірою потреби викликалися з розроблюваної програми.

Типова програма того часу складалася з основної програми, області глобальних даних та набору підпрограм (в основному бібліотечних). Що виконують обробку усіх даних або їх частин.

Слабким місцем такої архітектури було те, що при збільшенні кількості підпрограм збільшувалася ймовірність спотворення частини глобальних даних будь-якою підпрограмою. Наприклад, підпрограма пошуку корнів управління на заданому інтервалі по методу ділення відрізку навпіл змінює величину інтервалу. Якщо при виході з підпрограми не передбачити відновлення первинного інтервалу, то в глобальній області виявиться невірне значення інтервалу. Щоб скоротити кількість таких помилок, було запропоновано в підпрограмах розміщати локальні дані.

Другий етап – структурний підхід до програмування. Він являє собою сукупність рекомендованих технологічних прийомів, охоплюючи виконання всіх етапів розробки програмного забезпечення. В основі структурного підходу полягає декомпозиція (розбиття на частини) складних систем з ціллю наступної реалізації у вигляді окремих невеликих підпрограм. З появою інших принципів декомпозиції даний спосіб отримав назву процедурної декомпозиції. Серед найбільш відомих мов цієї групи треба назвати PL/1, ALGOL-68, Pascal, С.

Модульне програмування передбачає виділення груп підпрограм, що використовують одні і ті ж самі глобальні дані в окремо компільовані модулі, наприклад, модуль графічних ресурсів, модуль підпрограм виведення на принтер. Цю технологію