Оцінка ефективності управління в органах державної виконавчої влади (на прикладі районних державних адміністрацій)

Об’єктом дослідження є управлінська діяльність районних державних адміністрацій.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і методологічних засад оцінки ефективності державного управління в районних державних адміністраціях.

Гіпотеза дисертаційного дослідження полягає у припущенні, що ефективність державного управління – складна та суперечлива категорія, яка важко піддається вимірюванню. На нашу думку, можлива її інтегральна оцінка на базі системи моделей, що описують різні аспекти ефективності.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є система загальнонаукових і спеціальних методів, які призначені для отримання об’єктивних та достовірних результатів. Зокрема, з метою узагальнення та удосконалення категоріального апарату з питань ефективності державного управління застосовувались такі методи: системного аналізу, порівняння, абстрагування, конкретно-історичний метод. Для визначення основних факторів, що впливають на ефективність роботи РДА, були використані: структурно-функціональний метод, метод спостереження, аналізу тощо. А для здійснення оцінки ефективності роботи РДА застосовані такі методи: економіко-математичного моделювання, статистичні, графічні методи, опис конкретних ситуацій, методи експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що в дисертації:

вперше:

- обґрунтовано та розроблено методику оцінки ефективності роботи РДА, яка передбачає: вибір системи моделей для оцінки ефективності роботи РДА (у роботі запропоновано три моделі: факторно-критеріальна, ресурсна, модель стейкхолдерів) ; розробку інформаційно-методичної бази для реалізації обраних моделей; реалізацію моделей та аналіз їх результатів; визначення інтегрального показника, який об’єднує різні аспекти ефективності;

- визначено та обґрунтовано комплекс факторів, що впливають на ефективність роботи РДА, який включає три групи елементів: 1) внутрішньо-організаційні (організаційна структура, контроль за діяльністю РДА, формування цілей) ; 2) проміжні (управління персоналом, процедура прийняття управлінських рішень, організаційна культура та система мотивації) ; 3) фактори зовнішнього впливу (політична культура, взаємодія РДА з органами місцевого самоврядування, зв’язки з громадськістю) ; розроблено систему критеріїв для кількісної оцінки факторів;

удосконалено:

- термінологічний апарат у сфері ефективності державного управління, який у зарубіжній літературі представлений широким спектром термінів: ефективність, результативність, дієвість, продуктивність, технічна ефективність тощо; запропоновано власне визначення ефективності державного управління, що характеризується як міра досягнення соціально значимих результатів при суспільно виправданих затратах;

одержали подальший розвиток:

- теоретичні положення поняття “ефективність державного управління” з позиції системного аналізу, де ефективність розглядається як кількісно виражений внесок системи у надсистему; на основі системного аналізу розроблено ресурсну модель оцінки ефективності роботи РДА, яка передбачає визначення впливу використаних в районі ресурсів на надходження до державного бюджету;

- шляхи підвищення ефективності роботи РДА через удосконалення процедури прийняття управлінських рішень, системи мотивації державних службовців, контролю за діяльністю РДА, застосування методів цільового управління та практики аудиту адміністративної діяльності;

узагальнено:

- підходи до визначення ефективності державного управління, які відтворюють численні аспекти цієї категорії; обгрунтовано ефективність державного управління з позиції економічних, соціальних, політичних, мотиваційних та організаційних важелів;

- існуючі у зарубіжній і вітчизняній практиці моделі та підходи до оцінки ефективності державного управління, більшість з яких є описовими та фрагментарними; обґрунтовано можливість застосування моделі стейкхолдерів, факторно-критеріальної моделі та експертних методів для оцінки окремих напрямів роботи РДА.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані теоретичні положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо оцінки ефективності державного управління можуть бути використані органами державного управління та місцевого самоврядування для проведення оцінки ефективності їх діяльності з метою вдосконалення управлінських процесів та формування відкритої і прозорої влади.

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі в ЛРІДУ НАДУ при підготовці магістрів державного управління (довідка № 340/01 від 16. 04. 2004р.). Розроблена автором методика оцінки ефективності роботи РДА використовується у практичній діяльності Турківської районної державної адміністрації (довідка № 258 від 7. 04. 2004р.), а також Львівською обласною державною адміністрацією для щоквартальної оцінки ефективності роботи РДА Львівської області (довідка №5/13-1386/5-10 від 06. 04. 2004р.).

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та методологічні розробки в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну, одержані дисертантом особисто. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, виконаною впродовж стаціонарного навчання в аспірантурі (2001- 2004 рр.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження були апробовані автором на таких конференціях: науково-практична конференція “Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи” (Львів, 22. 11. 2001р.), науково-практична конференція “Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства” (Львів, 22. 01. 2002р.), науково-практична конференція “Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, 23. 01. 2003р.).

Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри державного управління та місцевого самоврядування ЛРІДУ НАДУ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у семи наукових працях, зокрема, у чотирьох фахових виданнях, загальним обсягом 3, 2 друк. аркуша.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 15 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 231 сторінку, з яких основний зміст – 179 сторінок, додатки – 34 сторінки. Список використаних джерел налічує 187 позицій (зокрема 11 – іноземною мовою).

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, формулюються мета, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, визначається наукова новизна,