Оцінка функціонування логістичної системи

Основними пунктами оцінки функціонування логістичної системи є:

1. Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку у межах як підприємства, так і його підрозділів. Однак максимальний ефект можливий тільки при оптимізації або сукупного матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, або окремих значних його ділянок. При цьому всі ланки матеріального ланцюга, тобто всі елементи макро- та мікрологістичних систем повинні працювати як єдиний злагоджений механізм.

2. Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного обладнення, використання обладнення, яке б відповідало конкретним умовам. Оптимізація потоків за рахунок використання обладнення, що відповідає конкретним умовам роботи, можлива лише у разі випуску і масового використання широкої номенклатури різних засобів виробництва. Тобто застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками можливе лише за високого рівня науково-технічного розвитку.

3. Гуманізація технологічних процесів, забезпечення сучасних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто персонал, який відповідально виконує свої функції. Логістичний підхід зміцнює суспільне значення діяльності у сфері управління матеріальними потоками, створює об'єктивні передумови для залучення в галузь кадрів з більш високим потенціалом праці. При цьому адекватно мають вдосконалюватись умови праці.

4. Облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат на доведення матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживоча. Вирішення цього завдання можливе лише за умов, коли система обліку витрат виробництва та обігу дає змогу виокремити витрати на логістику. Отже, виникає важливий критерій відбору отпимального варіанта логістичної системи – мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

5. Розвиток послуг сервісу на сучасному рівні. Сьогодні можливості різко підвищити якість продукції об'єктивно обмежені. Тому збільшується кількість підприємств, які вдаються до логістичного сервісу як до засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників однакового товару однієї якості, переваги матиме той з них, котрий в процесі постачання зможе забезпечити вищий рівень сервісу.

6. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг приводить до невизначеності попиту на них, зумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик матеріальних потоків, що проходять через логістичні системи. В цих умовах спроможність логістичних систем адаптуватись до змін зовнішнього оточення є важливим чинником стійкого становища на ринку.

Кінцева мета діяльності в галузі логістики виражається «шістьома правилами логістики»: 1) вантаж (потрібний товар) ; 2) якість (необхідної якості) ; 3) кількість (в необхідній кількості) ; 4) час (доставка в належний час) ; 5) місце (в потрібне місце) ; 6) витрати (з мінімальними витратами). Зрозуміло, що мета логістичної діяльності досягається тоді, коли ці 6 правил виконуються, тобто коли потрібний час доставлений у потрібне місце з мінімальними витратами.

Концепція логістичної системи передбачає такі її напрями:

- формування господарських зв'язків;

- визначення потреби в об'ємах і напрямах перевезень продукції;

- визначення послідовності проходження продукції через пункти складування;

- оперативне регулювання поставок та перевезень;

- формування і управління залишками товарів;

- розвиток складського господарства;

- надання комерційних і транспортно-експедиційних послуг.

Викладене вище показує значні переваги логістичної концепції управління перед традиційною (табл. 1).

 

Таблиця 1

Порівняльний аналіз традиційної та логістичної концепції управління

Ознаки традиційної системи управління

Ознаки логістичної системи

Низький рівень виробничої інтеграції

Прагнення до максимальної продуктивності

Оптимізація функцій виробництва

Високий рівень використання виробничих потужностей

Залишки матеріалів для забезпечення виробництва

Подовжений годинний цикл диспозиції

Високий рівень готовності вироблюваної продукції

Колективне виробництво, орієнтоване на виробничу програму та складування

Високий рівень виробничої інтеграції

Забезпечення гнучкості

Оптимізація матеріального потоку

Висока пропускна спроможність

Залишки у вигляді потужностей

Дуже скорочений цикл диспозиції, добові та годинні проміжки

Низький або середній рівень готовності продукції до кінцевого споживання

Виробництво орієнтоване на замовлення з боку клієнтів, тобто на попит

 

 

Основне завдання логістичної системи – досягнення фірмою найбільшого прибутку. На жаль, логістика розглядається крізь призму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її основних оперативних процесів. У зв'язку з цим розрізняють загальні та підпорядковані їм локальні завдання логістичної системи. Для виконання загального завдання необхідно забеспечити з найменшими витратами максимальну пристосованість фірм до мінливої ринкової ситуації, збільшення їх частки товару на ринку та переваги перед конкурентами. Одним із загальних завдань логістики є створення ефективної інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків і контролю за ними, що забеспечувало б високу якість постачання продукції. З цим завданням тісно пов'язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контроль матеріального потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями їх руху, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та пакування, визначення обсягу виробництва, транспортування і складування, розбіжностей між бажаними та можливими закупівлями і виробництвами.

Прикладом локального завдання логістичної системи є оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання і транспортування вантажів. Недостатній зв'язок концепції логістичної системи з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля сировини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для початку випуску тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї. Однак у нинішній ринковій ситуації такий підхід до випуску продукції може призвести до комерційного провалу. Орієнтація на мінімізацію витрат, безперечно, необхідна, але за оптимального рівня поєднання витрат і рентабельності основного та оборотного капіталу, задіяного в межах ринкової стратегії.

Цілями сучасної логістики є :

1) надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання;

2) зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого придбання;

3) зміна політики продажу вироблюваних товарів на політику виробництва товарів, що продаються;

4) зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці;

5) якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки.

Досягнення сукупності поставлених цілей – це ідеал, до якого слід прагнути. І чим вищий виробничий та інфраструктурний потенціал, тим легше досягти цього ідеалу. Успішній реалізації даної концепції логістики окремими фірмами сприяє створення ними системи оперативної доставки вантажів.

 

 

1. Кальченко А. Г. Основи логістики. – К. : Знання, 1999. – 133 с.

2. Неруш Ю. М. Логистические информационные системы. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998 – 195 с.

3. Окландер М. А. Контуры экономической логистики. – К. : Наукова думка, 2000. – 219 с.