Оцінка якості життя українцями в контексті забезпечення безпеки життєдіяльності (за результатами соціологічного дослідження).

В системі цінностей людини значне місце займають цінності безпеки життя і життєдіяльності в соціумі. З іншого боку саме суспільство за нормальних умов має виступати гарантом забезпечення названих цінностей. Оцінка якості життя в суспільстві також значним чином залежить від того, наскільки задоволені названі цінності. Одним із емпіричних показників, який фіксує оцінку безпеки життєдіяльності, є рівень «стурбованості» населення розміром і характером негативних соціальних відхилень (девіантної поведінки). Інший бік цієї проблеми – оцінка ефективності діяльності правоохоронних органів. В липні 2009 року Соціологічною службою «Український барометр» було проведено загальнонаціональне опитування (n=2004, v=2. 2%) результати якого свідчать про значний вплив економічної та політичної кризи як на оцінку якості життя населення загалом, так і на значну втрату відчуття безпеки зокрема. Крім того фіксується низька оцінка діяльності правоохоронних органів та інших державних структур, до функцій яких входить і забезпека життєдіяльності громадян, що знижує соціальну цінність цих інституцій.

 

«Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.»

Конституція України. Стаття 3.

 

Актуальність. Девіантна поведінка і злочинність зараз уявляються як необхідні і неминучі атрибути соціального буття. Ще Е, Дюркгейм вперше висунув гіпотезу «нормальність» та функціональний характер злочинності, тим самим давши початок власно соціологічному теоретизування стосовно даної проблематики. Якщо перед цим соціальні відхилення пояснювались переважно біологічними, морфологічними, психологічними і т. п. особливостями суб'єкту дії, то саме «соціологізм» Дюркгейма через принцип пояснення соціального соціальним докорінно змінив ставлення дослідників до цього пласту соціальних дій.

Наразі всі соціальні відхилення і злочинність розглядаються як соціальні явища, а тому і причини цих явищ необхідно знаходяться в самому суспільстві, а не в окремих індивідах (за винятком психічних хвороб). Кількісні і якісні показники соціальних девіацій давно вважаються соціологами певним діагнозом соціального здоров'я суспільства в цілому і окремих соціальних груп. Давно вже фіксуються закономірності у зміні розмірів і характеру злочинності в залежності від економічних чи політичних змін в суспільстві.

Українське суспільство за 18 років незалежності пережило багато радикальних змін і сучасний період не є винятком. На момент проведення опитування (липень-серпень 2009 року) в розпалі була і глобальна економічна криза, яка в першу чергу нанесла серйозних збитків тому соціальному прошарку, який у нас називають «середній клас». З іншого боку, загострилась і внутрішня політична криза, що звісно негативно вплинули на якість життя пересічного українця, створила додаткові непередбачувані проблеми і соціальні страхи, які до цього ніби то «притупились». Знизилась якість життя, що неминуче призводить до втрати значною частиною громадян відчуття соціального комфорту, а отже – провокує поширення нонконформізму в суспільстві. До того ж дезорієнтація в системі цінностей як індивідуальних, так і соціальних, спричиняє розвиток аномії, що є джерелом соціальних відхилень.

Під якістю життя ми пропонуємо розуміти як «інтегральну характеристику всієї сукупності видів, форм, сфер життєдіяльності людей певного суспільства, зумовленим рівнем його виробництва, економічними відносинами, політичним устроєм та системою цінностей» (1, 694). Узагальнення характеристики, притаманних якості життя, означає, що всіі його різноманітні чинники «за своїм кінцевим, підсумковим проявом концентруються в невеликій за обсягом групі чинників (переважно суб'єктивних, що можуть виступати як інтегральні показники (критерії) певної якості життя (2, 694).

На сьогоднішній день Всесвітня організація охорони здоров’я пропонує оцінювати якість життя відразу по декількох параметрах:

• Фізичні: енергійність, втома, фізичний дискомфорт, сон і відпочинок
• Психологічні: самооцінка, концентрація, позитивні емоції, негативні переживання, мислення.
• Духовність і особисті переконання.
• Ступінь незалежності: повсякденна активність, працездатність, залежність від ліків і лікування.
• Життя в суспільстві: повсякденна активність, соціальні зв’язки, дружні зв’язки, суспільна значущість, професіоналізм
• Навколишнє середовище: житло і побут, безпека, дозвілля, доступність інформації екологія (клімат, забрудненість, густонаселеність).

В даній статті ми звернемо увагу на один із чинників, а саме – безпеку життєдіяльності людини. Остання також є синтетичним показником, який включає в себе як об'єктивні параметри, так і суб'єктивні оцінки і судження, але загалом вони зводяться до сприйняття суб'єктом соціальних відносин своєї захищеності від негативного впливу зовнішніх факторів різного роду походження: екологічна безпека, соціальна безпека, економічна безпека, правова безпека тощо.

Дані фактори безпеки не є константами, тобто вони можуть більшою чи меншою мірою впливати як на показник конкретно безпеки, так і на загальний показних якості життя. Наприклад, після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році найвищу тривогу викликала саме екологічна безпека, яка багато в чому виступала і мотивом діяльності (як індивідуальної, так і групової) і значним чином знизила якість життя не лише безпосередньо постраждалим, але й прямо чи опосередковано іншим групам населення колишнього Радянського Союзу.

Наступні зміни у внутрішній політиці СРСР актуалізували проблеми соціальної безпеки через різку руйнацію системи соціальної ієрархії та зміни системи цінностей та норм, що призвели до масової аномії і при цьому стали наслідком і причиною змін в системі економічних відносин. Такі зміни не могли не відобразитись на тому, що ми називаємо правовою безпекою: девіантна поведінка і злочинність в цей час набувають небувалого розмаху.

В сучасній