Оцінювання кнурів за якістю гібридного молодняка

Результати досліджень. Оцінювання гібридного молодняка за віком досягнення живої мас и 100 кг під час відгодівлі дало змогу виявити, що найвищу інтенсивність росту й досягнення живої маси 100 кг за найкоротший час -179, 6 діб мав молодняк генотипу 1/4 (ВБФП + ДНП) +2/4 ПАП. Свині даного походження за скороспілістю на 17, 9 днів переважали молодняк великої білої породи контрольної групи та на 5, 6 -20, 6 днів – гібридний молодняка іншого походження (табл. 1). В свою чергу, свині великої білої породи контрольної групи під час відгодівлі живої маси 100 кг досягали за 197, 5 днів, що швидше на 2, 7 днів лише порівняно із молодняком ІІІ дослідної групи, але довше на 2, 7 -17, 9 днів від тварин усіх інших досліджуваних генотипів. Найбільш не поєднуваним, як з генетичної, так і селекційної точки зору, слід вважати міжпородний підбір свиноматок ½ (велика біла + ландрас) з кнурами породи дюрок англійського походження (ІІІ дослідна група), що привело до зниження віку досягнення живої маси 100кг під час відгодівлі не лише порівняно із чистопородним молодняком великої білої породи, але й гібридними тваринами іншого походження.

В свою чергу, ремонтний молодняк під час вирощування за нормованої годівлі проявив дещо інші показники віку досягнення живої маси 100 кг. Перш за все, годівля тварин за нормами привела до подовження віку досягнення тваринами живої маси 100 кг за зміни ознаки у залежності від походження. Так, найбільш інтенсивно під час вирощування росли свині генотипу 1/4 (ВБФП + ДНП) +2/4 ПАП, які запланованої живої маси 100 кг досягли за 209, 0 днів, що більше порівняно із відгодівельним поголів’ям аналогічного походження на 29, 4 днів.

1. Зв’язок віку досягнення живої маси 100 кг між відгодівельним та ремонтним молодняком

Примітка: ВБ – велика біла порода, Л – ландрас, Д – дюрок, П – п’єтрен, ФП – французьке походження, НП – німецьке походження, АП – англійське походження; 1\2 і 2/4 – частка кровності; *** – Р >0, 999.

 

Найбільш повільно під час вирощування росли свині контрольної групи, які успадкували генетичний потенціал великої білої породи, хоча при відгодівлі гірші показники мали свині ІІІ дослідної групи генотипу 1/4 (ВБФП + ЛНП) +2/4 ДАП. Представники контрольної групи під час вирощування живої маси 100 кг досягли за 223, 9 днів, що довше на 26, 4 днів порівняно із сибсами, яких оцінювали під час відгодівлі. В цілому, при порівнянні віку досягнення живої маси 100 кг сибсами під час відгодівлі й вирощування різниця в показниках становила 18, 8 -29, 4 днів. При цьому свині, які позитивно реагували на годівлю вволю при нормованій годівлі не завжди проявляли кращі результати.

Кореляційний аналіз між віком досягнення живої маси 100 кг гібридним молодняком під час відгодівлі та вирощування в цілому не дає підстави для оцінювання кнурів лише за власною продуктивністю потомків з огляду на різносторонній та не достовірний коефіцієнт кореляції у межах піддослідних груп. Результати визначеної співвідносної мінливості ознаки віку досягнення живої маси 100 кг відгодівельним та ремонтним молодняком засвідчили, що коефіцієнт кореляції між ознаками змінювався від -0, 205 у тварин ІІІ дослідної групи до +0, 559 – особин І контрольної групи без чіткої закономірності у залежності від батьківської основи піддослідних тварин.

Отже, порівняльний аналіз гібридних свиней за віком досягнення живої маси 100 кг під час відгодівлі і вирощування свідчить про різну здатність тварин проявляти свій генетичний потенціал у залежності від рівня годівлі та спадковості. Встановлені коефіцієнти кореляції між ознакою не дозволяють оцінювати кнурів- плідників лише за власною продуктивністю їх потомків.

Висновки. При оцінюванні кнурів-плідників за якістю гібридного молодняка краще застосовувати класичні підходи, які передбачають оцінку потомків за відгодівельними ознаками, або визначати середні показники між двома способами оцінювання потомків. Годівля гібридних тварин вволю дає більше можливостей для прояву їх генетичного потенціалу за віком досягнення живої маси 100 кг, порівняно із нормованою годівлею, що потрібно враховувати при визначенні кращих варіантів поєднання зарубіжних генотипів.

 

 

1. Вишневський Л. В. Добір свиней за власною продуктивністю та якістю нащадків / Л. В. Вишневський, С. Л. Войтенко, В. М. Гиря [та ін. ]// Міжвід. темат. наук. зб. «Свинарство». – 2008. – № 56. – С. 25-28
2. Войтенко С. Л. Генетичні методи поліпшення продуктивності свиней / С. Л. Войтенко, Л. В Вишневський //Вісник аграрної науки. – 2008. – №11. – С. 36-38.
3. Михайлов Н. В. О точности оценки наследственных качеств животных / Н. В. Михайлов, В. И. Степанов //Зоотехния. -1994. – № 12. – С. 2-5.
4. Мухарев В. Оценка хряков различными методами / В. Мухарев // Свиноводство. -1991. – № 6. – С. 18-19.
5. Солдатов Б. Одновременная оценка свиней по фенотипу и генотипу/ Б. Солдатов, А. Филатов, Л. Смолкин и др. // Зоотехния. -1997. – № 5. – С. 2-4.
6. Титов И. С. Оценка свиней по генотипу разными методами / И. С. Титов, С. Ю. Дементьева // Зоотехния. -1991. – № 12. – С. 7-9.
7. Филатов А. И.. О совмещении оценки хряков по фенотипу и генотипу / А. И. Филатов, Г. Бочоришвили // Свиноводство. -1991. – № 6. – С. 19-20.
8. Шмаков Ю. И. Эффективность преимущественной селекции при чистопородном разведении / Ю. И. Шмаков // Современные проблемы развития свиноводства: материалы 7-ой междунар. науч. -произв. конф., г. Жодино, 23-24 августа 2000 г. – Мн., 2000. – С. 13-14.