Одеський вчений, інженер-технолог Костянтин Андрійович Богомаз

Під керівництвом К. А. Богомаза і В. Я. Гіршсона на кафедрі «Технологія зерна і борошна» проводилися науково-дослідні роботи з питань, пов’язаних з розробкою технології помелу кукурудзи, кондиціонуванням зерна, вдосконаленням процесу подрібнення зерна [16]. Тоді з’являються публікації викладачів технікуму В. Я. Гіршсона, П. Р. Демидова, Р. Д. Домбровського і ін. в галузевих журналах – «Советский мельник», «Советский мельник и пекарь», «Советское мукомолье и хлебопечение», «Хлебное и мукомольное дело СССР». У листопаді 1928 р. вийшло перше число видання під назвою «Вестник научно-технического кружка при Одесском мукомольном политехникуме», у редакційну раду якого увійшов К. А. Богомаз. Науково-технічний гурток в Політехнікумі був організований у листопаді 1926 р. В його роботі брали активну участь, крім професури, педагогів і студентів, працівники Укрхліба, крупчатники, механіки і окремі працівники одеських підприємств. У першому числі були розміщені статті про діяльність гуртка,

 його задачах, пов’язаних з виявленням і стимулюванням нових ідей, залученням студентів і молодих працівників до науково-дослідної роботи, зміцненням зв’язків з виробництвом шляхом обміну досвідом. Наступний випуск вийшов 1929 р. і був перейменований в «Известия правления и научно-техничногокружка Одесского политехникума технологии зерна и муки». Видавнича комісія визначила основну мету: «... выработать, базируясь на теории и подтверждая практикой, такие формы производства продуктов питания, чтобы с меньшими экономическими затратами достичь максимального эффекта», что может быть и будет выполнено при наличии «возможности научной работы и тесной увязке теоретической мысли со всеми точками ее приложения – пищевыми и мукомольными предприятиями страны». Цікава передмова К. А. Богомаза до цього випуску, в якому зазначається, що «Состоявшийся в июле с. г. Всесоюзний Научно-технический съезд Научно-технического совета по Мукомольному, Хлебопекарному и Крупяному производству в Москве отметил, какой большой удельный вес имеют работы Политехникума в этих областях. Члены съезда взяли у представителей Политехникума обещание скорейше издать доклады, прочитанные на съезде, что Политехникум изданием первого выпуска Известий и начал выполнять» [17].

З перших днів керівництва технікумом Костянтин Андрійович прагнув налагодити тісний зв’язок з борошномельною промисловістю, що було вкрай необхідно для подальшого розвитку вузу. Цьому сприяла навчально-виробнича практика студентів, які направлялися на млини в різні регіони, а також гостра потреба у фахівцях, яку зазнавала промисловість в період відновлення млинів і будівництва нових підприємств. Потреба у фахівцях високої кваліфікації була настільки велика, що господарські організації борошномельної промисловості (Союз- мука, Укрхліб, Укрмут та ін.) укладали контракти зі студентами старших курсів, щоб ті по закінченні інституту були направлені в ці організації [18].

Завдяки допомозі з боку промисловості 1927 р. почалося будівництво навчально-виробничого млина, продуктивністю 35 т. сортового помелу на добу, яке було закінчено 1929 р. Наявність власного млина давало можливість студентам отримувати практичні навички. В 1926-1928 рр. викладачі технікуму під його керівництвом виготовляли різні навчальні пристосування, велися проектні роботи з будівництва навчально- виробничого млина [19].

1928 р. технікум був перетворений в політехнікум. І якщо на початках свого існування технікум мав лише один факультет технології зерна та борошна, на якому вели заняття 19 викладачів для 55 студентів, з 1928 р. у структурі вузу було вже три факультети – технологічний, механічний та хлібопекарський, 37 осіб професорсько-викладацького складу та 343 студента [20].

К. А. Богомаз багато сил віддавав роботі в різних галузевих і громадських організаціях, таких як Наркомторг, Укрхліб, Губмука, Науково-технічний клуб при Окрпрофраді, завідував секцією по технології зерна та борошна при Науково-дослідній кафедрі прикладної механіки, входив до складу редакційного комітету журналу «Советское мукомолье и хлебопечение». Жив Костянтин Андрійович разом з дружиною Надією Лазарівною та її матір’ю в шестикімнат- ній квартирі по Сабанєєвському провулку, 1 – в історичного центру Одеси (будинок не зберігся, у 1933 р. на його місці почалося будівництво музичної школи ім. П. Столярського). У своїй квартирі він розмістив одну з лабораторій, тут за- вжди безкоштовно проживало кілька студентів.

1929 р. політехнікум був реорганізований в Одеський інститут технології зерна та борошна. У серпні цього ж року за розпорядженням Нар- комосвіти професор К. А. Богомаз передав керівництво вузом інженеру Л. М. Ланді – випускнику технікуму 1927 р. 3 листопада 1929 р. Костянтин Андрійович передчасно пішов з життя.

К. А. Богомазом закладені основи вищої освіти в галузі хлібопродуктів, основні напрямки діяльності кафедри технології переробки зерна і навчального закладу в цілому. Як написав у некролозі професор Я. Н. Куприц, це не був професор, відірваний від практики, це був інженер- промисловець, який знав потреби борошномельної справи і зумів виховати в своїх учнях любов і наполегливість у роботі, які були притаманні йому [21].

Майже століття відділяє нас від подій тих років. За цей час вищий навчальний заклад, у витоків якого стояв К. А. Богомаз, кілька разів змінювало свою структуру і назву. Сьогодні Одеська національна академія харчових технологій – один із провідних вищих навчальних закладів країни, запорукою успіху якого є збереження і примноження традицій, закладених такими подвижниками харчової і переробної промисловості, як К. А. Богомаз.