Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

евакуаційний пункт в попередньо визначеній годині. У випадку, якщо робітників і службовців розмістити разом з сім'ями неможливо, членів їх сімей евакуюють окремо в більш віддалені райони за напрямком розосередження і час їх появи на збірний евакуаційний пункт встановлюється окремо. Прибулих на збірний евакуаційний пункт людей реєструють, групують по вагонах залізничного ешелону або по автомашинах і у призначений час виводять до пунктів посадки на транспорт. 

В місцях розселення звільняють приміщення, які призначені для роз-міщення розосереджувального і евакуйованого населення, уточнюють всі питання розміщення людей по будинках місцевих жителів, в пансіонатах, туристичних таборах, підсобних господарствах і інших громадських приміщеннях. Завчасно підготовляють колективні засоби захисту. Якщо сховищ до часу прибуття населення буде недостатньо, то організовують додаткове їх будування. Для виконання цих робіт залучають все працездатне населення, в тому числі і населення, яке прибуло з міста.

Забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої необхідності покладається на службу торгівлі і харчування сільського району. Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезених з собою. Комунально-побутове обслуговування в районах розміщення покладають на місцеві комунально-побутові служби. Кількість їх при необхідності може бути збільшена за рахунок розгортання у заміській зоні комунально-побутових служб евакуйованим населенням. Медичне обслуговування населення покладають на існуючу мережу лікувальних закладів: лікарні, поліклініки, сільські медичні пункти і аптеки. Робота їх у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу різко ускладнюється, тому що крім загальних хворих можуть поступити люди, уражені радіоактивними, хімічними речовинами і біологічними засобами. Значно зростає роль надання медичної допомоги вдома. Тому вживають заходи до розширення мережі швидкої медичної допомоги, поліклінік, лікарень і медичних пунктів, а також по збільшенні чисельності медичних кадрів, залучають до роботи лікарів, медичних сестер, фельдшерів із евакуйованого населення і осіб, які мають медичну підготовку. Евакуйоване населення залучається до роботи на підприємствах, вивезених з міста, що продовжують роботу в заміській зоні, у фермерських, колективних і інших господарствах. 

За особливими вказівками з великих міст може проводитись часткова (завчасна) евакуація. Вона проводиться без порушення діючих графіків роботи транспорту. Частковій евакуації підлягають:

– населення, яке не зайняте у сфері виробництва і обслуговування;

– студенти вищих навчальних закладів;

– учні середніх спеціальних навчальних закладів, професійно-технічних училищ і шкіл;

– пенсіонери, які знаходяться у будинках перестарілих і інвалідів;

– викладачі навчальних закладів та члени їх сімей.

При плануванні евакозаходів територію зони умовно прийнято рахувати в межах 30 км радіусу від атомної електростанції. Визначення зон хімічного зараження проводиться завчасно, виходячи із прогнозованого викиду сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу. Зона можливого катастрофічного затоплення – це територія, в межах якої можливе затоплення у випадку пошкодження або зруйнування фронту опору гідровузла від дії стихійного лиха та катастроф. В межах зони хвиля прориву має висоту не менше 1,5 м, а швидкість потоку води 2,5 м/с. В залежності від наслідків дії проривної хвилі на території зони можли-вого затоплення виділяється зона катастрофічного затоплення з 4-годинними добіганнями цієї хвилі. Початкова ділянка зони катастрофічного затоплення, через яку хвиля прориву пройде протягом однієї години з моменту її утворення, називається ділянкою надзвичайно небезпечного затоплення. Заходи по евакуації людей плануються і готуються при повсякденній діяльності органів цивільної оборони, а здійснюються за особливим розпорядженням.

Документом, який визначає обсяг, зміст, терміни проведення заходів по евакуації і порядок їх виконання (у випадку аварії на АЕС), є "План заходів по захисту населення у випадку загальної радіаційної аварії на АЕС" (розділ "Евакуаційні заходи"). При плануванні евакуації враховуються такі особливості: характер і масштаби аварій, метеоумови і можливої радіаційної обстановки. Евакуація міського населення проводиться за територіальним принципом. Посадка на транспортні засоби здійснюється біля під'їздів житлових будинків і захисних споруд; населення сільської місцевості евакуюється за промислово-територіальним принципом, по сільськогосподарських кооперативах, колгоспах і ін. Одночасно з евакуацією населення вивозяться сільськогосподарські тварини. На межі 30-кілометрової зони (на основних маршрутах) утворюються контрольно-пропускні пункти з розгортанням постів дози-метричного контролю, медпунктів, пунктів санітарної обробки і проміжних пунктів евакуації (ППЕ). Евакуація населення і частково сільсьогосподарських тварин передбачається у два етапи. На першому етапі евакуйовані доставляються транспортом до контрольно-пропускних пунктів 30-кілометрової зони і висаджуються. Транспорт за межу зони не виходить; на другому етапі евакуйовані реєструються на проміжному пункті евакуації (ППЕ), і "чистим" транспортом розвозяться у райони (пункти) розселення; передбачається максимальне залучення транспортних засобів всіх видів з метою вивозу евакуйованих в стислі терміни, а із пристанційних сіл протягом чотирьох годин; планується виїзд населення на особистому транспорті; розміщення евакуйованих проводиться за промисловим принципом: колектив підприємства, організації з сім'ями розселюється в одному або кількох близько розташованих населених пунктах; колективні, фермерські і інші господарства розміщуються на базі відповідних колективних і інших господарств. Підселения здійснюється з розрахунку одна або дві сім'ї у будинок; райони розміщення людей і маршрути евакуації повинні мати дублюючі варіанти на випадок небезпечної радіаційної обстановки, коли основні використати неможливо.

Зволікання з евакуацією при аваріях на хімічно небезпечних підприємствах може призвести до отруєння і загибелі людей. Якщо є захисні споруди з фільтровентиляційним обладнанням, то потрібно негайно укрити в них робітників, службовців підприємства і населення. Документом, який визначає термін і порядок проведення евакуації, є роз-діл плану ЦО на мирний час. Він стосується захисту населення при аваріях на підприємствах, що використовують у своєму виробництві отруйні речовини. Планування евакуації населення, яке мешкає поблизу хімічно небезпечного підприємства, здійснюється по кожному об'єкті. При плануванні евакуації враховують:

– небезпечні концентрації отруйних речовин можуть зберігатися від декількох годин до декількох діб;

– незначне ураження людей отруйними речовинами через шкіру не потребує застосування засобів захисту шкіри при евакуації;

–особливості розповсюдження отруйних речовин.

У зв'язку із швидким розповсюдженням хмари сильнодіючої отруйної речовини (СДОР) збірні евакопункти не розгортаються. В умовах значної відстані від місць аварії евакуацію необхідно проводити комбінованим способом. Зони хімічного зараження при аваріях з розливанням СДОР можуть мати довжину від десятків метрів до десятків кілометрів. Це буде залежати від кількості розлитої СДОР, її виду, умов зберігання, а також від швидкості вітру і вертикальної стійкості повітря. Дуже важливо враховувати напрямок вітру. У зв'язку з цим у плані ЦО повинно бути кілька варіантів відселення в залежності від напрямку вітру. Маршрути евакуації вибирають перпендикулярно до розповсюдження хмари СДОР. Розміщення евакуйованих планується в населених пунктах, що знаходяться за межею хімічного зараження, у будинках житлового сектора. У теплу погоду для розміщення евакуйованих використовують намети. Відстань евакуації залежить від масштабу аварії, і як правило, не перевищує 15 км від зони хімічного зараження. У пунктах тимчасового відселення передбачається розгортання медпунктів, підприємств торгівлі і інших необхідних засобів, які забезпечують життєдіяльність евакуйованого населення.

Планування, організація і здійснення заходів по евакуації населення і сільськогосподарських тварин із зон катастрофічного затоплення викону-ють начальники ЦО, штаби, служби, евакокомісії. Документ, який визначає організацію і порядок проведення евакуації, є розділ плану ЦО на мирний час, який стосується евакуації у випадку катастрофічного затоплення. Особлива увага приділяється плануванню і організації евакуації у випадку неочікуваного зруйнування споруд, гідровузлів при аваріях і стихійному лиху. У цих випадках на ділянках надзвичайного затоплення планується самостійний вихід населення і відгін сільськогосподарських тварин за зону можливого катастрофічного затоплення за найкоротшими маршрутами. При загрозі прориву гідроспоруд передбачається евакуація населеній і тварин з усієї зони 4-годинного добігання хвилі прориву. Планування евакуації здійснюється по кожній зоні катастрофічного затоплення. При плануванні визначається:

– кількість людей, які проживають в зоні катастрофічного затоплен-ня;

– кількість сільськогосподарських тварин по видах у зоні катастрофічного затоплення;

– перелік населених пунктів, які знаходяться в зонах надзвичайно небезпечного затоплення з поміткою чисельності населення;

– перелік ОНГ, із них дитячих дошкільних закладів, шкіл, будинків перестарілих, інвалідів та чисельність людей по кожному із них;

– маршрути виводу і вивозу евакуйованих, їх можлива пропускна спроможність і справність мостів та інших споруд.