+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
98
Мова:
Українська
ДЖ), яка не має електричних з’єднань з іншими обмотками. Такі ЕМ застосовують вкрай зрідка. В абсолютній більшості випадків застосовуються трифазні ЕМ і трифазні споживачі. Трифазні ЕМ живляться від трьох обмоток і мають певні електричні з’єднання між собою (рис. 7.1). Трифазні ЕМ напругою понад 1 кВ мають три фазні провідники (позначаються L1, L2, L3), а напругою до 1 кВ – п’ять чи чотири провідники, у т.ч. три фазні, один нейтральний (для отримання фазної напруги – N) і один захисний (для убезпечення експлуатації ЕУ – РЕ) , якщо ЕМ п’ятипровідникова, або один суміщений провідник (поєднує функції нейтрального і захисного – РЕN), якщо ЕМ чотирипровідникова.
Споживачі електричної енергії можуть бути трифазні, які живляться від усіх трьох фаз, найчастіше – це електродвигуни. Рідше в умовах виробництва трапляються однофазні споживачі, які живляться від одного фазного і нейтрального (N) проводів. В умовах виробництва це, в основному, освітлювальні установки чи ЕУ невеликої потужності, у т.ч. і ПЕОМ. Однофазні ЕУ найчастіше застосовують у побуті. Хоча ці ЕУ й однофазні, але живляться вони не від однофазних мереж, а від трифазних. Тому у вирішенні питань безпеки треба вважати, що вони отримують живлення від трифазної ЕМ як її частина, і на них розповсюджуються усі положення щодо трифазних ЕМ.
Трифазні мережі мають дві напруги: фазну (Uф) між фазним і нейтральним провідниками та лінійну (Uл) між двома фазними провідниками. Лінійна напруга у більша фазної. Найчастіше Uф=220 В, а Uл =380 В. Трифазні споживачі мають обидві напруги, а однофазні – лише 220 В.
Щодо величини напруги ЕУ підрозділяють на установки напругою до 1 кВ (включно за діючою величиною) і понад 1 кВ. Для ЕУ напругою до 1 кВ прийнято вказувати обидві напруги – лінійну і фазну, а понад 1 кВ – тільки лінійну напругу. Стандартними напругами до 1 кВ є: 220/127, 380/220 та 660/380 В. Найбільш розповсюдженими є ЕУ з напругою 380/220 В (трифазні споживачі) чи 220 В (однофазні споживачі). Стандартними напругами понад 1 кВ є: 6, 10, 35, 110, 150, 220, 330, 400, 500 і 750 кВ.
Щодо заходів електронебезпеки (і режиму нейтралі ДЖ відносно землі) ЕУ поділяють на такі класи:
напругою до 1 кВ в ЕМ із глухозаземленою нейтраллю;
напругою до 1 кВ в ЕМ з ізольованою нейтраллю;
напругою понад 1 кВ в ЕМ з ізольованою, компенсованою або (і) заземленою через резистор нейтраллю;
напругою понад 1 кВ в ЕМ із глухозаземленою або ефективно заземленою нейтраллю.
На рис. 3.1 приведена ЕМ напругою 10 кВ з ізольованою від землі нейтраллю і 380/220 В – з глухозаземленою нейтраллю. В ЕУ напругою до 1 кВ зазвичай застосовую глухозаземлену нейтраль ДЖ (крім шахт, кар’єрів та ін.), а понад 1 кВ: ізольовану, компенсовану або (і) заземлену через резистор нейтраль в ЕУ напругою 6, 10 і 35 кВ, а вище – глухозаземлену або ефективно заземлену.
Рис. 7.1. Схема живлення ЕУ від трифазної ЕМ із заземленою нейтраллю:
ДЖ – джерело живлення; ФЗ – функціональне заземлення; ЕУ-1 – трифазний споживач (наприклад, двигун); ЕУ-2, ЕУ-3 – однофазні споживачі.
ЕУ мають такі наступні основні конструктивні елементи:
− провідна частина – будь яка частина, яка має властивість проводити електричний струм;
− провідник – провідна частина, призначена для проведення електричного струму певного значення;
− лінійний (фазний) провідник (L) – провідник, який у нормальному режимі роботи ЕУ перебуває під напругою і використовується для передавання і розподілу електричної енергії, але не є провідником середньої точки або нейтральним провідником;
− нейтральний провідник (N-провідник) – провідник в ЕУ напругою до 1 кВ, електрично з’єднаний з нейтральною точкою ДЖ, що використовується для розподілу електричної енергії;
− нейтральна точка – спільна точка з’єднаної у зірку багатофазної системи або заземлена точка однофазної системи;
− провідник середньої точки (М-провідник) – провідник в ЕУ напругою до 1 кВ, який електрично з’єднаний з середньою точкою ДЖ і використовується для розподілення електричної енергії;
− захисний провідник – провідник призначений для забезпечення електробезпеки;
− РЕ-провідник – захисний провідник в ЕУ напругою до 1кВ, призначений для захисту від ураження електричним струмом;
− PEN-провідник – провідник в ЕУ напругою до 1 кВ, який поєднує функції нейтрального (N-) і захисного (РЕ-) провідників;
− струмовідна частина – провідник або провідна частина, що перебуває у процесі нормальної роботи ЕУ під напругою, включаючи нейтральний (N-) провідник, але не (РЕ-) провідник;
− відкрита провідна частина – провідна частина ЕУ, доступна для дотику, яка у процесі роботи не перебуває під робочою напругою, але може опинитися під напругою у разі ушкодження ізоляції струмовідних частин (наприклад, корпуса ЕУ);
− стороння провідна частина – провідна частина, яка не є частиною ЕУ, здатна виносити електричний потенціал, зазвичай, електричний потенціал локальної землі (наприклад, рейки під’їзних колій, будівельні металоконструкції, металеві труби та оболонки комунікацій тощо
7.2.2. Характеристика нормативних документів щодо елекробезпеки
Основні нормативні документи щодо електробезпеки в Україні:
Правила устройства электроустановок (ПУЭ–84). Дія ПУЭ