Оптимізація процесів культивування у виробництві пробіотичних препаратів на основі лактобацил

3. Встановлено, що введення в склад ферментаційного середовища комплексного гідролізату соєвого борошна і казеїну після обробки сумішшю ферментів сприяє швидкому розвитку культури із збереженням високої біологічної активності.

4. Показано, що глюкоза в кількості 0, 5-1% є оптимальним джерелом вуглеводного живлення і може бути застосована у виробничих процесах за рахунок кислотного гідролізу сахарози або ферментативного гідролізу крохмалю.

5. Встановлено, що рівень літичної чутливості значно зростає при лімітуванні вуглеводного субстрату і 0, 5% сахарози підвищує літичну чутливість клітин у 1, 5 рази. Вирощування на середовищах, що містять продукти гідролізу соєвого борошна і казеїну, оброблених сумішшю протеолітичних ферментів підвищувало літичну чутливість клітин у 2 рази. Найбільша стійкість клітин до дії лізоцима формувалась на середовищі MRS.

6. Визначено, що комплексні середовища забезпечують утворення культурами всього спектра незамінних амінокислот; культуральні рідини можуть служити джерелом гістідіна, лейцина, фенілаланіна і лізіна.

7. Продемонстровано вплив технологічних процесів, пов'язаних із приготуванням виробничих середовищ і показана провідна роль окремих амінокислот у формуванні клітинної маси і її біологічних характеристик.

8. Показано залежність формування носіїв протипухлинної активності культур від природи органічного джерела азотного харчування. Соєве борошно і продукти його ферментативної переробки є джерелом сполук, що індукують утворення субстанцій, які відповідають за прояв протипухлинної дії.

9. Встановлено, що клітини і їх лізати, отримані тільки на ферментолізатах казеїна, виявляли протипухлинну активність у 2, 4-4 рази менш виражену.

10. Встановлено, що середовище з ферментолізатами казеїна забезпечують утворення клітинної маси з вираженою імуностимулюючою дією.

11. Визначено, що культуральні рідини обох штамів мають високий рівень протипухлинної дії, що у 1, 5 рази підсилюється при використанні казеїнових ферментолізатів.

12. Показана зміна динаміки накопичення біомаси і формування біологічних властивостей під впливом твіна-80 і йодида калію, яка є для всіх культур індивідуальною.

13. Встановлено, що сприйнятливість до дії літичних ферментів підсилюється в присутності твіна-80 і іонів йоду в 1, 5-2 рази, а антагоністична активність – у 4-8 разів.

14. Розроблені доповнення до технологічного регламенту на промислове виробництво біомаси штамів L. delbrueckii subsp. bulgaricus 51 і L. delbrueckii subsp. bulgaricus 86.

  

 

1. Azizpour Kh. Antagonistic activities of LAB (Lactic Acid Bacteria) // Агроекологічний журнал. – 2003. – №2. – С. 52 – 54.

2. Azizpour Kh. Influence of Probiotic bacteria on the human immune system // Агроекологічний журнал. – 2003. – №3. – С. 21 – 23.

3. Azizpour Kh., Dehtyarenko N., Shinkarenko L. Principles of selection for the probiotics of LAB for the production of drugs. // Агроекологічний журнал. – 2003. – № 4. – С. 82 – 86.

4. Азизпур Х., Шинкаренко Л. М. Влияние технологических параметров культивирования на рост и лизируемость L. delbrueckii subsp. bulgaricus 51. // Агроекологічний журнал. – 2004. – № 4. – С. 54 – 62.

5. Азизпур Х., Дехтяренко Н. В., Шинкаренко Л. М. Особливості культивування лактобаціл на поживному середовищі MRS з додаванням біологічно активного йоду та біогумусу. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць. Київ – Луганськ – Харків. – 2004. – Випуск 9 (62). – С. 21-28.

6. Azizpour Kh. Probiotics and beneficial effects for human // Біотехнологія. Освіта. Наука: Тези доповідей учасників I Всеукр. наук. -практ. конф. студ., асп. та молодих учених (10-11 лютого 2003 р., м. Київ). – К., 2003. – С. 81.

7. Azizpour Kh., Dehtyarenko N., Shpilyova S., Shinkarenko L. Effects of probiotics in stabilization the GUT mucosal barrier // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”: Тези доповідей III Міжнар. наук-практ. конф. Ч. II. – Х. : Вид-во НФаУ, 2003. – C. 244.

8. Дехтяренко Н. В., Шпильова С. І., Азізпур Х., Шинкаренко Л. М. Залежність біотерапевтичних властивостей клітин лактобактерій від умов культивування // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”: Тези доповідей III Міжнар. наук-практ. конф. Ч. II. – Х. : Вид-во НФаУ, 2003. – C. 260.

9. Azizpour Kh. Application of probiotic microorganisms (based on lactic acid bacteria) // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень’ 2003”. Т. 5. Біологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – C. 30.

10. Шинкаренко Л. М., Дехтяренко Н. В., Азізпур Х. Адгезивні властивості молочнокислих бактерій як критерій терапевтичної ефективності пробіотиків // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Пробіотики-XXI століття. Біологія. Медицина. Практика”. Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – С. 187-19.

 

 

Азізпур Х. “Оптимізація процесів культивування у виробництві пробіотичних препаратів на основі лактобацил”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03. 00. 20 – біотехнологія. – Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ, 2004.

В дисертації представлено експериментальні дослідження і практичні дані щодо оптимізації процесів культивування лактобацил у виробництві пробіотичних препаратів.

В результаті проведених експериментів відновлено біологічну активність вихідного штаму