Організація магістралі з аналоговою і ІКМ системами частотного і почасового поділу

 312-552 кГц 2048 кбит/с

 

 

 

Спотворення сигналів у цифрових системах передачі (ЦСП), викликаються станційною і лінійною частинами тракту. Вони обумовлені трьома групами пристроїв: передачі аналогових сигналів, передачі сигналу в цифровій формі, а також аналого-цифровими і цифро-аналоговими перетворювачами.

Пристрої передачі аналогових сигналів включають підсилювачі низьких частот з узгоджуваними вхідними і вихідними фільтрами. Вимоги МККТТ по допустимій потужності псофометричних шумів: 15-20 пВт – для підсилювачів; 160-240 пВт – для пари перетворювачі. Ці спотворення не великі та не визначені у ЦСП.

Пристрої третьої групи (АЦП та ЦАП) містяться на всіх4кінцевих пунктах (КП) та пунктах транзиту каналів. Перші з них викликані квантуванням аналогового сигналу, другі – обмеженою швидкодією, кінцевою точністю роботи вузлів, вимірюванням параметрів.

Пристрої другої групи складають основну частину обладнання кінцевих та проміжних пунктів. У проміжному обладнанні виникають помилки регенерації і тимчасові флуктуації лінійного сигналу, а у кінцевому – тільки тимчасові флуктуації при тимчасовому спряженні цифрових потоків.

Помилки регенерації виникають при напрузі завад на вході регенератора при перевищуючому значенні порогу регенерації.

Завади, діючі в лінійному тракті, можуть бути визначені деякою величиною (вплив систем, працюючих по сусіднім ланцюгам кабелю) чи мати найбільш визначеного значення, (випадкові термічні шуми). З завадами першого роду можна не рахуватися, якщо при проектуванні забезпечити перевищення сигналу над завадою більше 6 дБ. Для завад другого роду імовірність помилки залежить від відношення сигнал/шум на вході регенератора.

При випадковій послідовності двополюсних імпульсів, симетричному розподілі завад і однаковою імовірністю помилки символів імовірністю помилки визначається рівнянням:

Рош =   =  [1-ϕ (η/2) ]

де, х – випадкове миттєве значення шуму;

  – відношення амплітудного значення сигналу до діючого значення

шуму;

ϕ – інтеграл імовірності. Результати розрахунку імовірності помилки від   приведені в таблиці 4.

 

 

 

З таблиці видно, що змінення відношення сигнал/шум в районі імовірності 10-7 – 10-12 на один дБ викликає збільшення помилки на два порядки. За рахунок невеликого (1-2 дБ) запасу завадостійкості ЦСП дає можливість легко одержати необхідну імовірність помилки, отже необхідну якість зв'язку в ЦСП можна одержати на будь-якій довжині магістралі.

Кожна помилка після декодування в тракті прийому кінцевої станції приводить до швидкої заміни величини аналогового сигналу, що викликає неприємне для абонента клацання в телефоні.

На протязі хвилини по лінійному тракту передається 9, 6* 105 імпульсів старших розрядів, отже імовірність появи одного клацання у Хвилину на всьому лінійному тракті

Рош =  10-6

При довжині переприйомної ділянки по ТЧ 2500 км допустима імовірність помилки на один кілометр дорівнює 4* 10-13. З метою забезпечення більш високої якості передачі МККТТ рекомендував більш жорстку норму імовірності помилки на одному кілометрі тракту 10-10.

В цьому випадку допустима імовірності помилки на магістралі довжиною L км визначається за формулою:

Рош. доп = 10-10∙ L

і на довжині регенераційної ділянки довжиною l км:

Рош. доп. рег = 10-10∙ l

Максимальна довжина ділянки переприйому:

ВМВ12-ДМСт6, що складає 156 км:

Рош. доп. рег = 10-10 ∙ l = 15, 6 ∙10-9

Кожному значенню імовірності помилки регенератора з ділянкою l відповідає значення допустимої завадозахищенності:

 ДОП = 21, 7 дБ

 

У пунктах ВМВ31-ДМСт1, ДМСт1- ВМВ21, ВМВ21-ДМСт2, ДМСт2- ВМВ11, ВМВ11-ДМСтЗ, ДМСтЗ-ДМСт4, ДМСт4- ВМВ22, ВМВ22-ДМСт5, ДМСт5- ВМВ12, ВМВ12-ДМСт6. ДМСт6-ДМСт7, ДМСт7-ВМВ13 -встановлюємо пристрої ОП, так як в даних пунктах необхідно виконувати виділення каналів та груп каналів.

Різка залежність імовірності помилки від завадостійкості ЦСП потребує більш точного розрахунку параметрів лінії зв'язку для найбільш складних умов работи – найвищій можливій температурі і на розрахунковій частоті. За розрахункову частоту приймаємо напівтактову (яка у два рази меньша швідкості цифрового потока). Тоді номінальну довжину регенераційної ділянки визначаємо по формулі:

lном =  

де,  ном – номінальне загасання кабелю регенераційної ділянки, дБ;

 t max – кілометричне загасання кабелю на напівтактовій частоті при максимальній температурі грунту, дБ/км.

Кілометричне загасання при tmax (t=+20°С), можна обчислити як:

 t max =  20 [1-  (20- tmax) ]

З достатньою для практики точністю величини коефіцієнта температурного вимірювання коефіцієнта загасання на полутактовіи частоті   можна прийняти рівним:   = 2∙10-3 1/°С, тоді:

 t max = 11, 5 ∙ [1 – 2∙10-3 (20- 25) ] = 11, 6 дБ/км

Отже:

lном =   = 4, 7 км

Попереднє число НРП можна знайти за формулою:

NНРП = Е ( ) +1

де, Е означає частину дробі, стоячої у дужках:

NНРП = Е ( ) +1 = 231

Так як ми розмістили на магістралі 11 ОП, то отримали