Організація внутрішньої та вартової служби

Життя і діяльність Збройних Сил України визначаються військовими Статутами, у яких викладено зміст загальних і посадових військовослужбовців.

Статути Збройних Сил України – це зведення законів військової служби, на основі яких проходять повсякденне життя, виховання, навчання, бойова діяльність військ; у них роз’яснюється, як воїн має нести військову службу і навчатися військової справи, якими морально-бойовими якостями він повинен володіти, щоб бути надійним і вмілим захисником Батьківщини.

Статути зобов’язують військовослужбовців сумлінно вивчати військову справу, бойову техніку і зброю, запам'ятовувати все, чого їх навчають командири, зразково виконувати показані їм військові прийоми. Положення і вимоги статутів є обов’язковими для всіх військовослужбовців Збройних Сил України.

Статути Збройних Сил України поділяються на загальновійськові статути та статути родів військ.

Загальновійськовими статутами Збройних Сил України є: Статут внутрішньої служби Збройних Сил України; Дисциплінарний статут Збройних Сил України; Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України; Стройовий статут Збройних Сил України.

 

 

Військовослужбовець Збройних Сил України є захисником своєї Батьківщини – незалежної, самостійної України.

Військовослужбовець особисто відповідає за захист і недоторканність держави. Він повинен неухильно дотримуватися Конституції і законів України та Військової присяги; бути дисциплінованим, чесним, хоробрим, дорожити честю і славою Збройних Сил, своєї військової частини і гідністю свого військового звання.

Військовослужбовець має виявляти повагу до командирів і старших, сприяти їм у підтриманні порядку та дисципліни, суворо додержувати правил військової ввічливості та військового вітання, завжди одягатися за формою, чисто й охайно.

Військовослужбовець зобов’язаний твердо знати і сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України та свої обов’язки; постійно вдосконалювати військові і технічні знання;

знати і берегти зброю, бойову та іншу техніку; зберігати військове і народне майно; виявляти розумну ініціативу.

Про все, що сталося з військовослужбовцем, і про зроблені йому зауваження він зобов’язаний доповідати своєму безпосередньому командирові.

Права та обов’язки військовослужбовців, що випливають з умов військової служби, крім статутів, визначаються законами України

“Про загальний військовий обов’язок і військову службу”, ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, а також тимчасовими положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військовослужбовці мають усю повноту соціально – економічних, політичних та особистих прав і виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією і законами України.

За вчинені правопорушення військовослужбовці несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

 

 

У житті військових частин і підрозділів, особливо в мирний час, вартова служба відіграє дуже важливу роль.

Несення вартової служби є виконанням бойового завдання. Вартою називають озброєний підрозділ, споряджений для несення вартової служби. Вдень і вночі, за будь-якої погоди на варті несуть службу тисячі військовослужбовців. За час служби в армії і на флоті кожному солдату (матросу) доводиться багато разів стояти на посту. Бути чатовим (вартовим) – відповідальний і почесний обов'язок воїна Збройних Сил України. Вартова служба вимагає від військовослужбовця глибоких знань, виконання статутних обов'язків, постійної і високої пильності, дисциплінованості, ініціативи.

Вартова служба призначається для надійної охорони й оборони важливих військових об'єктів, бойових прапорів, а також утримуваних на гауптвахті або в дисциплінарній частині військовослужбовців.

Забороняється призначати для несення вартової служби військовослужбовців, які не прийняли Військової присяги, не засвоїли програми початкової підготовки, а також тих, хто має дисциплінарне стягнення.

Варти бувають: гарнізонні – для охорони й оборони об'єктів військової частини; тимчасові – для охорони й оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), перевезень, тимчасового складування.

До складу варти входять: начальник варти і вартові, а в разі потреби – також помічник начальника варти, водії транспортних засобів, ще один помічник начальника варти – по службі вартових собак.

Для безпосередньої охорони й оборони об'єктів із складу варти виставляють чатових.

Чатовим називають озброєного вартового, який виконує бойове завдання з охорони й оборони дорученого йому поста.

Солдат, призначений на варту, повинен твердо вивчити обов'язки чатового, підготувати зброю і спорядження. Призначення солдатів на варту проводиться не пізніше, ніж за добу до заступання в наряд. Як правило, вони призначаються від однієї роти. Список особового складу варти, складений відповідно до табеля постів, оголошується старшиною на вечірній перевірці.

У ніч напередодні заступання в наряд військовослужбовці, призначені на варту, не несуть ніякої іншої служби і не залучаються до роботи. До заступання в наряд особовому складу варти надається не менш ніж дві години для підготовки до нього і відпочинку.

 

 

Постом називають об'єкт, що його має охороняти й обороняти чатовий, а також місце, на якому цей об'єкт знаходиться.

Пости встановлюються біля Бойового прапора частини, біля складів з боєприпасами, зброєю, спорядженням, біля техніки.

Залежно від тривалості несення служби пости підрозділяються на постійні (добові) і тимчасові (частина доби). Перші – тризмінні, другі – двозмінні.

На території поста з урахуванням місцевих умов потрібно забезпечити достатній огляд і зону обстрілу (не менше 50 м), тому територію навколо поста звільняють від чагарнику, дерева