Організація виробництва продукції на підприємстві

Одночасно з розробкою плану організаційно-технічних заходів проводять розрахунок економії матеріалів, які можна досягнути за рахунок впровадження запланованих заходів. Цей розрахунок відображають в табличній формі окремо для кожного виду матеріалів (табл. 3. 2. 1, 3. 2. 2, 3. 2. 3, 3. 2. 4).

 

Таблиця 3.1

 

Визначення економічних матеріалів, яку можна досягнути за рахунок впровадження заходів другого розділу плану, проводимо в табличній формі. При цьому необхідно пам’ятати, що впровадження заходів стосується всієї діяльності підприємства, тобто економію необхідно рахувати на весь обсяг валової продукції підприємства.

Крім того, необхідно порівняти заплановану величину економії матеріалів з додатковою потребою в матеріальних ресурсах, розраховано в таблиці 2. 7. Економія матеріалів повинна, з однієї сторони – досягати і перевищувати додаткову потребу, а з іншого – не перевищувати більше, ніж на 5-7%.

Розрахунок економії матеріалів

 

Таблиця 3.2.1

 

Таблиця 3.2.2

 

Таблиця 3.2.3

 

Таблиця 3.2.4

 

 

Таблиця 3.3

 

Таблиця 3.4

Види матеріалу Потреба в матеріалах на додатковий випуск, т, м3 Економія на обсяг виробництва за рахунок впровадження заходів, т, м3 Перевищення (+)

 

За результатами розрахунків таблиці 3.4.:

1) Визначити, на яку величину (у%) економія матеріальних ресурсів перевищує (або не забезпечує) потребу в матеріалах на додатковий випуск:

- для алюмінієвого прокату 2, 154/56, 552=3, 8%;

- для труб 1, 424/38, 848=3, 7%;

- для лаку і фабри 2, 213/35, 576=6, 2%;

- для пиловника 1460, 7/56725, 9=2, 6%.

2) Розраховуємо вартість матеріальних ресурсів, які перевищують (або не забезпечують) потребу на додатковий перевипуск:

- вартість алюмінієвого прокату –   тис. грн. ;

- труб –   тис. грн. ;

- лаку і фарби –   тис. грн. ;

- пиловника –   тис. грн.

 

Таблиця 3.5

Забезпечення річного плану виробництва продукції трудовими ресурсами

 

Таблиця 3.7

Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу

 

Таблиця 3.9

Розрахунок росту продуктивності праці

 

Таблиця 3.10

Розрахунок собівартості товарної продукції та прибутку

 

 

Отже, виробнича потужність підприємства (підрозділу) – це його потенційна здатність до випуску максимальної кількості продукції за одиницю часу до визначеної дати за допомогою сукупності наявних на підприємстві знарядь праці при досягнутому рівні їх удосконалення і освоєння.

Основним завданням обчислення виробничих потужностей є виявлення і використання рервів у сфері технічного прогресу і вдосконалення організації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

Фактори збільшення виробничої потужності підприємства пов’язують з усіма основними елементами процесу виробництва. Із засобами праці цей зв’язок виявляється в кількісному і якісному аспектах, з предметами праці і самою працею – тільки в якісному.

Під потужними ресурсами розуміють сукупність устаткування і робочих місць, які функціонують у процесі виробництва продукції в тому чи іншому виробничому підрозділі. Устаткування і робочі місця по-різному беруть участь у формуванні величини виробничої потужності.

Для оцінки реального стану використання виробничих потужностей застосовується система показників, яка дає змогу комплексно проаналізувати використання і розробити заходи щодо реалізації резервів виробничої потужності.

Ефективність використання виробничих потужностей підприємств досягається насамперед завдяки використанню комплексних резервів, формування яких відбувається шляхом вибору найраціональнішої методики організаційної побудови системи машин.

Отже, в даній курсовій роботі, провівши ряд розрахунків, ми визначили потужність кожного виду обладнання і наїх основі розрахували потужність дільниці вцілому. Так потужність дільниці № 1 становить 7015, 09 шт., дільниці № 2 – 15661, 35 шт., № 3 – 2630, 66 шт., а дільниці № 4 – 1581, 49 шт.

Оскільки під час затвердження планових завдань на ринку відбулись зміни (фактично підписані угоди відрізняються від попередніх домовленостей), виникла необхідність збільшити обсяг випуску продукції і виробів № 1 на 924 шт., виробів № 2 на 2291 шт., виробів № 3 на 359 шт., а виробів № 4 на 165 шт. Наслідком збільшення обсягу випуску є зростання коефіцієнта використання виробничої потужності на дільницях. Але для виробництва додаткового обсягу продукції виникла потреба в 18 додаткових робітниках і додаткових матеріальних ресурсах на загальну суму 540, 501 тис. грн.

В курсовій роботі було розроблено план організаційно-технічних заходів, який має на меті забезпечити плановий ріст продуктивності праці і покрити потребу в матеріальних і трудових ресурсах для додаткового випуску продукції.

Впровадження організаційно-технічних заходів згідно з проектом плану дало економію чисельності робітників 55 чол.

Економія зарплати з відрахуваннями на соціальні заходи склала 141, 873 тис. грн.

Вартість матеріальних ресурсів, які перевищують потребу на додатковий випуск, становить:

- алюмінієвого прокату – 17, 678 тис. грн. ;

- лак і фарб – 13, 282 тис. грн. ;

- пиловнику – 175, 284 тис. грн.

Економія матеріальних ресурсів за рахунок організаційно-технічних заходів становить 7762, 829 тис. грн.

Виробіток одного працівника по продукції за проектом плану становить 14, 054 тис. грн., а виробіток одного працівника з урахуванням додаткового обсягу продукції – 16, 176 тис. грн., тобто ріст продуктивності праці становить 115%.

Також ми розрахували собівартість продукції згідно з планом, яка становить 10462, 802 тис. грн., а також собівартість товарної продукції, яка становить 11151, 059 тис. грн.

А прибуток від реалізації продукції дорівнює 2486, 619 тис. грн., а рентабельність – 22, 3%.

 

 

1. Абрамов, Данюк, Грененко. Нормування праці. – К., 1995.

2. Економічний словник-довідник за ред. Мочерного. – К. : Фаміна, 1999.

3. Коштел. Организация производства на предприятии. – М. : Финансы и стастика, 1990.

4. Плоткін, Янушкевич. Організація і планування виробництва на машино-будівному підприємстві. – Львів: Світ, 1996.