Організаційно-методичні засади фізичного виховання студентів спеціального учбового відділення

 

 

Анотація: В статті розкрито і науково обґрунтувано організацію і методику фізичного виховання, енергетичну концепцію та розробку диференційованих фізкультурно-оздоровчих програм, спрямованих на стимуляцію енергетичних можливостей організму, усунення функціональних відхилень, недоліків у фізичному розвитку та ліквідацію залишкових явищ.

Ключові слова: спеціальне учбове відділення, група здоров’я, патологія, диференційований підхід, рівень здоров’я, серцево-судинна система, фізкультурно-оздоровча програма.

Анотація: В статье раскрыто и научно обосновано организацию и методику физического воспитания, энергетическую концепцию и разработку дифференцированных физкультурно-оздоровительных программ, направленных на стимуляцию энергетических возможностей организма, ликвидация функциональных отклонений, недостатков у физическом развитии и ликвидацию остаточных явлений.

Ключевые слова: специальное учебное отделение, группа здоровья, патология, дифференцированный подход, уровень здоровья, сердечно-сосудистая система, физкультурно-оздоровительная программа.

Annotation. Organization and methods of physical training, energetic conception and workout of the differentiated physical training and health programs, purposed to stimulation of the organism’s energetic abilities, elimination of the functional deviations and deficiencies in physical development and liquidation of the residual phenomena are revealed and scientifically well-founded in the article.

Key words: specialized educational department, health groups, pathology, differentiated approach, health level, cardiac-vascular system, physical training and health program.

Постановка проблеми. Оптимізація процесу фізичного виховання студентів спеціальних учбових відділень (СУВ) є одним із найбільш важливих державних завдань. За даними Міністерства охорони здоров’я лише 10% молоді може бути віднесено до групи здорових, 50% мають хронічні захворювання, які призводять до значного зниження функціональних можливостей організму, рівня соматичного здоров’я [3]. Несприятлива динаміка стану здоров’я молоді у різних регіонах України, зростання з року в рік хронічних захворювань, призводять до збільшення студентів, яким за результатами медичних оглядів призначають для занять фізичною культурою СУВ [2, 3, 4].

Організація і методика проведення занять в СУВ надзвичайно складна. При комплектуванні груп для академічних занять і плануванні фізичних навантажень, крім нозологічних форм, варіантів сполучених патологій, протипоказань, необхідний диференційований підхід на основі біоенергетичного потенціалу організму. Для студентів з різною соматичною паталогією необхідна розробка нових, більш ефективних загальнорозвиваючих і оздоровчо-реабілітаційних програм. Головною методологією, спрямованою на вирішення даних завдань є вивчення функціональних можливостей організму і оцінка соматичного здоров’я студентів в залежності від рівня зниження здоров’я.

Вивчення рівня соматичного здоров’я студентів СУВ у взаємозв’язку з фізичним вихованням є надзвичайно важливим, оскільки науково обґрунтовує зміст різноманітних профілактичних і реабілітаційних заходів [5].

Разом з тим, ці важливі питання організації і методики фізичного виховання студентів СУВ залишаються недостатньо вивчені і до нашого часу. Незадовільна організація і методика загальної професійно-прикладної фізичної підготовки студентів при відхиленнях у стані здоров’я та індивідуалізація фізичних навантажень, у залежності від характеру і виразності відхилення в стані здоров’я, не сприяють вирішенню поставлених завдань і є причиною низької мотивації студентів до занять фізичною культурою [5].

У зв’язку з тим, метою даного дослідження було: вивчення захворювань і соматичного стану студенток СУВ Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка; розробка індивідуальних оздоровчих і реабілітаційних тренувальних програм, на основі отриманих результатів.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Результати досліджень багатьох авторів (А. Г. Сухарєв, 1991; Г. Л. Апанасенко, 1992; В. А. Шаповалова, 1993; Т. Ю. Круцевич, 1998) засвідчують чітку залежність між здоров’ям молоді та організацією і методикою фізичного виховання.

Фізичне виховання для студентів СУВ є обов’язковим і спрямоване, крім освітніх завдань, на усунення функціональних відхилень, недоліків у фізичному розвитку та ліквідацію залишкових явищ після захворювань. Оздоровча спрямованість фізичного виховання в СУВ забезпечується індивідуальним підходом, чіткою організацією й методикою проведення занять, систематичним медико-педагогічним контролем.

Головна методична засада оздоровчої ефективності занять фізичними вправами визначається стимуляцією енергетичних можливостей організму.

Ефективним показником даних можливостей є максимальне поглинання кисню (МПК) в розрахунку на 1кг маси тіла. За Г. Л. Апанасенко, відносні показники МПК дозволяють дати кількісну оцінку соматичного здоров’я і визначити критичний рівень здоров’я (для жінок він становить 35, 0 мл/хв/кг і для чоловіків – 42, 0 мл/хв/кг) і на їх основі дозувати рівень допустимих навантажень і проводити оцінку ефективності оздоровчо-реабілітаційних програм.

Методи та організація дослідження. Для досягнення мети дослідження нами використовувався комплекс методів: статистичний аналіз медичної документації студентів, соматометричне і фізіометричне вимірювання, експрес-оцінка соматичного здоров’я за методом Г. Л. Апанасенко [1]. В основу кількісної експрес-оцінки рівня здоров’я покладені показники антропометричних індексів (масо-ростовий, життєвий, силовий) і стану серцево-судинної системи. Критерієм резерву і економічності функції серцево-судинної системи є показники індексу Руф’є і Робінсона.

В експерименті прийняли участь 130 студенток, які за результатами медичного контролю для занять фізичною культурою були віднесені до спеціального учбового відділення. Вік студентів – 18-21 рік. Проведене дослідження показало, що із загальної кількості студентів, які пройшли медичне обстеження (1534), за станом здоров’я до спеціального учбового відділення віднесено 130 студенток, що становить 8, 5%. Найбільш характерні випадки захворювань серед студентів розташовані за порядком зменшення кількості випадків. Особливе занепокоєння викликають хронічні захворювання серцево-судинної системи, системи травлення і зорового аналізатора, опорно-рухового апарату, сечовидільної і нервової систем. У багатьох студенток, крім основного захворювання має місце ще ряд інших відхилень у стані здоров’я. До найбільш частих захворювань слід віднести вегето-судинну дистонію за гіпотонічним та змішаним типом і артеріальну гіпотензію. Недостатня рухова активність на фоні нервового перенапруження, хронічні неінфекційні захворювання призводять до зниження біоенергетичного потенціалу організму, рівня здоров’я, розумової і фізичної працездатності, ознак хронічної втоми. Це пояснюється тим, що у гіпотензивних судинних реакціях ведуче значення має понижений тонус венозних судин, який спричиняє затримку в них циркулюючої крові і, як наслідок, серцевого виштовху. Завдяки тому, що венозний приток залежить від активності скелетних м’язів (периферичних сердець), фізичні навантаження сприяють збільшенню притоку крові до серця. Студентам з гіпотонічними реакціями особливо необхідна регулярна рухова активність.

На основі аналізу результатів нозологічних показників виявлено діапазон видів захворювань:

 

Таблиця 1

Характеристика стану здоров’я студенток СУВ

 

Аналіз кількості студенток СУВ, в залежності від їх майбутньої професії, показали, що біля 60% становлять студенти іноземної філології та спеціальності біологія. Значно менший відсоток студенток в СУВ на спеціальності трудового виховання (17, 7%), дошкільне виховання (11, 5%), образотворчого мистецтва (3, 1%) і музики (1, 5%).

Для визначення зниження рівня здоров’я студентів з різною соматичною патологією проводилась експрес-оцінка рівня соматичного здоров’я за методом Г. Л. Апанасенко.

Як видно з даних таблиці 1, у студенток із захворюваннями серцево-судинної, дихальної і системи травлення нижче за середній і низький рівень соматичного здоров’я. При порушеннях опорно-рухового апарату, сечо-видільної і нервової систем, гінекологічних захворюваннях – рівень нижче середнього. Дещо вищим він був у студенток з порушенням зорового аналізатора (середній рівень).

Слід зауважити, що у жодної студентки СУВ не виявлено високого та вище середнього рівня здоров’я. Лише 25, 9% студенток мало середній рівень здоров’я; 40, 7% – нижчий від середнього і низький – 33, 3% студенток. У багатьох з них виявлені відхилення у фізичному розвитку.

Особливе значення при комплектуванні груп і фізичних навантажень студенток з різною соматичною патологією має визначення і оцінка енергетичного потенціалу організму, який в найбільш повній мірі визначає рівень зниження соматичного здоров’я. Чітку залежність стану здоров’я від аеробних можливостей організму (МПК мл/хв/кг) засвідчують результати багатьох авторів.

При застосуванні методу Шерера ми отримали наступні результати: величини МПК у студенток спеціального учбового відділення знаходились в межах 24-48 мл/хв/кг і в середньому становило 35, 66_+0, 52 мл/хв/кг, що значно нижче величин МПК, отриманих у студентів загального учбового відділення (38 мл/хв/кг). Слід зауважити, що такий рівень МПК наближений до критичного рівня здоров’я [7].

Висновки. Для підвищення аеробних можливостей організму студенток СУВ необхідно активізувати їх руховий режим з цілеспрямованим розвитком загальної витривалості.

Отримані результати показали, що методика Г. Л. Апанасенко володіє високим індексом діагностичної ефективності, дозволяє науково обґрунтувати організацію і методику фізичного виховання, енергетичну концепцію та розробку диференційованих фізкультурно-оздоровчих програм, спрямованих на стимуляцію енергетичних можливостей організму, усунення функціональних відхилень, недоліків у фізичному розвитку та ліквідацію залишкових явищ.

 

 

Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека / Г. Л. Апанасенко. – СПб. : Петрополис, 1992. – 123 с.

Давиденко О. Ступінь реалізації вимог до збереження та закріплення здоров’я студентів / Давиденко О. // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти: матеріали всеукраїнської наукової конференції. – Тернопіль, 2003. – С. 29-31.

Драчук А. І. Динаміка стану здоров’я студентів гуманітарних вищих закладів освіти / Драчук А. І. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Збірник наукових праць. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2002. – №22. – С. 23-28.

Єрмакова Н. В. Здоровье студентов – комплексная социально-медицинская проблема / Єрмакова Н. В. // Сб. тез Международной научно-практической конференции «Здоровье студентов». – М., 1999. – С. 13-14.

Круцевич Т. Ю. Теория и методика физического воспитания. Учебник для высших учебных заведений физического воспитания и спорта / Круцевич Т. Ю. – Т. 2. – К. : Олимпийская литература, 2003. – С. 113-162.

Приймаков А. Совершенствование резервных возможностей двигательной системы студенток специального учебного отделения вуза // Фізична культура та здоров’я нації / Приймаков А., Третьяков Н., Доценко Е., Козетов И. // Зб. наук. пр. Випуск 5. – Вінниця, 2004. – С. 116-120.

Шерер Ж. Физиология труда / перевод с фран. / Шерер Ж. – М. : Медицина, 1973. – 496 с.